Зацерковлення

Бої паркового  значення

14 серпня  2010 року  відвідувачі парку “Юність”   побачили, що в центрі парку встановлено паркан, за яким розпочато будівництво. З`ясувалося, що споруджується  церква, якою опікується релігійна громада парафії на честь святителя Спиридона Триміфунтського.

 Громадяни, які живуть поруч з парком, почали протестувати. Провели збори і навіть мали зіткнення з охоронцями будівництва.  Вони скаржилися  до різних установ, наголошуючи, що будівництво ведеться незаконно. Святошинський райвідділ міліції неодноразово відмовляв у порушенні кримінальної справи. Спершу писали, що дозвільні документи є в наявності. Потім повідомили, що “на даний момент вирішується питання з цього приводу в Київській міській Раді, де найближчим часом відбудеться засідання щодо надання вказаній громаді дозволу на відповідне будівництво”. Отож, ініціатори будівництва церкви лише сподівалися отримати належні документи, але будівництво вже розпочали, не маючи дозволу.  В порушенні кримінальної справи все одно було відмовлено.

Районний Святошинський суд Києва задовольнив скаргу громадянина Ореста Шевчука і скасував рішення міліції про відмову в порушенні кримінальної справи. Матеріали направили на додаткову перевірку. На тому все завершилося: рішення про скасування кримінальної справи не призвело до змін у темпах будівництва.

На інформаційний  запит до прокуратури автор цих рядків отримав два листи приблизно однакового змісту. Святошинський прокурор В.Смітюх і старший помічник прокурора Києва О.Левченко повідомили, що перевірка виявила, ніби сума шкоди “внаслідок самовільного зайняття даної земельної ділянки” становить 112 гривень, “що менше, ніж сто і більше неоподаткованих мінімумів доходів  громадян”. Через малозначущість завданої шкоди це діяння не є кримінально караним. Противники забудови звертають увагу, що автори відповіді жодним словом не згадали пункт 3-й статті 197-1 про самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Така дія «карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років”.

Міська влада також зреагувала  на скарги громадян. 6 жовтня 2010 року у міській державній адміністрації пройшла робоча нарада, де обговорювалися питання будівництва. Було ухвалено рішення призупинити спорудження церкви до 15 жовтня 2010 року. Скаржники мають два десятки листів з державних органів, які підтверджують, що будівництво проводиться без оформлення належних документів. Тим не менше, нині в парку вже збудовано тимчасову будівлю церкви.

СБУ не дрімає

Юрист від церковної громади  поскаржився  на противників забудови до Служби безпеки України. З його скарги випливало, що вночі якісь зловмисники намагалися підпалити будову. Противниця будівництва церкви  Катерина Борисенко розповідає, що її і ще чотирьох її однодумців не викликав повісткою, а  запросив на співбесіду співробітник київського управління  СБУ Володимир Герасимчук.  Він, за словами Катерини Борисенко,  ставив перед ними питання про те, що вони таким чином прагнуть розпалити міжнаціональну ворожнечу і дискредитувати Українську православну церкву Московського патріархату. “Ми пояснили йому, - каже Борисенко, - що нам все одно до якого патріархату належить церква, що будується. Ми проти того, аби  культові споруди ставили в зелених зонах, проти того, щоб будівництво здійснювалося у незаконний спосіб. А який патріархат порушує закон – нам байдуже”.

Володимир Герасимчук твердить, що мова про розпалювання ворожнечі не ішла, а він отримав заяву від юриста, найнятого церквою. В заяві, за словами пана Герасимчука, стверджувалося, що невідомі особи прагнули вночі підпалити церкву. На питання, чому СБУ займається справами цивільних конфліктів, Володимир Герасимчук сказав, що він зібрав матеріали і передав до тієї установи, в чиїй підслідності такі справи перебувають, тобто до прокуратури.

Настоятель храму отець Микола Данилевич називає дикістю спроби підпалити храм. Він переконаний, що його церква принесла спокій у парк. Служба у вихідні дні проводиться у дві зміни – стільки бажаючих. У церкві відкрито недільну школу для дітей. За словами отця Миколи, він разом з Київзеленбудом працює над тим, щоб назбирати необхідні документи і поставити на місці тимчасової церкви стаціонарний храм. На його думку, протести відбуваються з двох причин. По-перше,  є бажаючі не віддавати ласий шматок землі. По-друге,  намагаються не дати будувати храм з політичних мотивів, адже він належить до УПЦ Московського патріархату. Отець Микола каже, що всі дозволи на будівництво неможливо отримати без хабарів. У нього таких грошей немає.

Війна всекиївського значення

Яким чином визначається місце встановлення культової споруди? До автора потрапив лист заступника голови Святошинської державної адміністрації В.Бендика за 2009 рік. Він адресований генеральному директору ВАТ “Київпроект” О.Л.Овдію, в якому наведено двадцять місць “для доповнення схеми культових споруд (каплицями або майданчиками духовного призначення)”. Серед переліку цих споруд міститься і шмат землі на території парку “Юність”. Можна припустити, що і спорудження інших об’єктів не узгоджувалося з громадою і могли викликати такі самі конфлікти.

Це лише в одному районі. А якщо помножити на весь Київ?

Конфлікти навколо  будівництва у скверах і парках Києва стали звичними у столиці. Аналогічна історія сталася  з ділянкою у сквері імені Зої Космодем`янської, що розташований на перехресті вулиць Олеся Гончара і Богдана Хмельницького. 23 травня 2005 року на територію скверу  було завезено бетонні блоки, що викликало занепокоєння у мешканців навколишніх будинків. Вони зібрали понад 2000 підписів  під листом протесту, який був переданий до КМДА. Справу неодноразово розглядав суд. 14 липня 2010 року Вищий адміністративний суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Нині вона - в апеляції.

Тим часом, противники забудови вважають: “У нашому місті склалася сумна практика вирішення питань сумнівних забудов: поки мешканці доведуть свої права в судових інстанціях, вже виросла споруда”. Поки справа розглядається в суді, у сквері почали з`являтися співробітники будівельних організацій, обстежують сквер та проводять обмірювальні роботи. “Виникло запитання,- пишуть мешканці у своєму листі, - чому забудовники впевнені, що рішення суду буде саме на їхню користь?”

Цього літа прогримів скандал, коли біля руїн стародавньої Десятинної церкви раптово виросла каплиця, яка теж поставлена без належних документів. Ґвалт навколо цього випадку стояв неабиякий, адже каплицю поставлено на історичному об’єкті всесвітнього значення. Депутат Київської  міськради Олександр Бригінець каже, що скарги до правоохоронних органів не допомагають. Правоохоронці, за його словами, або імітують діяльність, або ігнорують скарги. Але  існує ще  один спосіб будівництва церков, на перший погляд, законний. “У момент ухвалення рішення про забудову міськрада голосує за зміну цільового призначення земельної ділянки, - каже Бригінець, - якщо раніше  це був сквер, то він миттєво стає ділянкою під забудову. Формально ніби правильно, а по суті знущання”. Депутат не погоджується, що УПЦ Московського патріархату не має змоги отримати дозвіл на будівництво без хабарів. За його словами, з приходом до влади Віктора Януковича УПЦ МП отримує всіляке сприяння.

На Осокорках на вулиці Гмирі церква виросла метрів за вісімдесят від житлового будинку, хоча раніше там планувалася зелена зона. Церква також зводиться самозахопленням. Протягом багатьох років територію парку, якого вже не буде оточує паркан. За ним вже виросла чи-то офісна, чи-то житлова будівля у чотири поверхи. В районі вже діє одна грандіозна церковна споруда. У другій особливої потреби немає: прихожан майже немає. Тож, що корисніше для мешканців району: церква чи сквер, яких, до речі, на масиві катастрофічно не вистачає? Тепер зранку по вихідних мешканці навколишніх будинків прокидаються від церковного дзвону. Церковникам чхати на вимоги щодо дотримання тиші у житлових зонах. Але чому на це не реагує прокуратура та міліція?

Попри масове невдоволення киян активним церковно-рейдерьским будівництвом, влада не реагує, й схоже, навіть сприяє цьому процесові. На тому ж масиві Осокорки у новобудовах зростає ще одна церковка. Вона стоїть буквально у дворі будинку. Важко уявити, як будуть почуватися під дзвонами церковників мешканці будинку після вселення. Також важко уявити, хто з міських служб міг насмілитися надати дозвіл на будівництво церкви у дворі багатоповерхівки – всупереч усім будівельним нормам.

Що робити?

Якщо раніше  рішення про будівництво мали ухвалюватися  з врахуванням думки місцевої громади, адже закон зобов’язував  проводити громадські слухання, то з 17 лютого нинішнього року це стало не обов’язковим. Саме цього дня президент Віктор Янукович підписав новий Закон “Про регулювання містобудівної  діяльності”. Його ініціював віце-прем`єр  Сергій  Тигіпко разом з Українською будівельною асоціацією. Закон  скасував громадські слухання перед будівництвом, надав будівельникам права зрізати дерева без спеціального дозволу,  ліквідував археологічну та екологічну експертизи проекту забудови, не передбачив відповідальності за порушення правил забудови, зокрема, генеральних планів та правил зонування”. Отож, якщо раніше компроміс  теоретично можна було врегулювати через громадське обговорення, то тепер така можливість зникла. Чим не поштовх для нових рейдерських захоплень під церковними прапорами?

Єгор Соболєв, голова громадянської служби Свідомо”, яка аналізувала ситуацію з незаконними забудовами, вважає, що ситуацію вирішить кампанія проти недавно ухваленого закону про містобудування. На думку Соболєва новий закон не вирішив проблеми з хабарами чиновникам, проте спростив  можливість незаконної забудови. Інший підхід має полягати в плануванні територій, коли б громадяни знали, де буде церква, а де завод. “Тоді зникне основа для конфліктів, - каже Єгор Соболєв, - Також треба запровадити відповідальність  забудовників. Якщо він плює на закон і будується, то споруда має бути ліквідована за його рахунок і він має заплатити штраф до бюджету на рівні з витратами на споруду”.

Один з лідерів громадського руху «Збережемo старий Київ» Ігор Луценко, який брав участь у багатьох вельми успішних «операціях» проти рейдерських забудов, каже, що проблема не стільки у надлишковій кількості церков, що з’являються в українських містах,  а у тому, що церковники, відповідно до традицій, прагнуть захопити найпривабливіші зелені зони на території населених пунктів. Й методи боротьби, які спрацьовують у протистоянні самовільному будівництву бізнес-центрів й житла, у даному випадку не прийнятні. Церква має в своєму розпорядженні несамовиту юрбу «захисників»: паству, що здебільшого складається з дідів та бабусь, які за першим закликом настоятеля церкви, життя не пошкодують «за Бога» та за зведення культових споруд.

Стаття підготовлена в рамках проекту "Підтримка бюро журналістських розслідувань", що реалізує ХПГ за фінансової підтримки МФВ.