ТЕМА

М. і Б. сидять на газовій трубі

25 января 2006 | 11:24

12 січня нардеп Григорій Омельченко проголосив у парламенті, що під час підписання у Москві угоди між НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Газпром» і «РосУкрЕнерго», яке відбувалося 3 січня 2006 року о 2.30 ночі, був присутній Семен Могілевич, якого довго й безуспішно розшукує ФБР. Втім, було б дивно, якби цього не сталося. Адже понад два роки тому преса писала про приналежність Могілевича та його подільника тодішнього голови Нафтогазу України Бойка до попередника «РосУкрЕнерго» - компанії Еуралтрансгаз. Тоді герої статті проплатили спростувальне рішення судів щодо журналіста Єльцова, який надрукував цю статтю. Нині Верховний Суд взявся переглянути те рішення, Бойко створив кишенькову партію, а Могілевич продовжує розпочату Росією газову справу.


Г.ОМЕЛЬЧЕНКО звернувся з вимогою до Президента України Віктора ЮЩЕНКА, голови СБУ Ігоря ДРІЖЧАНОГО та генерального прокурора України Олександра МЕДВЕДЬКА перевірити інформацію щодо причетності Семена МОГІЛЕВИЧА до компанії «РосУкрЕнерго», яка виступає посередником у постачанні газу в Україну.


Агенство УНІАН з цієї нагоди опублікувало рядки бойового та трудового шляху Семена Могілевича.

 

Семен Могилевич народився в Києві 30 червня 1946 року. Закінчив економічний факультет Львівського університету. На початку 70-х жив у Москві і входив до складу люберецького, а пізніше сонцевського угруповань. Він торгував валютою на чорному ринку, за що одержав три роки, пізніше ще чотири за шахрайство в операціях з валютою. У 1980-і роки склав великий капітал на операціях з майном іммігруючих з СРСР євреїв, на азартному бізнесі, контрабанді, в 1990-х - у війнах за переділ майна Радянського Союзу, що розпадався.

У 1990 році емігрував до Ізраїлю, потім переїхав до Угорщини, одружившись з громадянкою цієї країни. До 1992 року став громадянином чотирьох країн Росії, України, Ізраїлю і Угорщини. Гроші Могилевич вкладав в законно діючі компанії, нічні клуби, майстерні з огранення діамантів, заводи алкогольних напоїв. Серед придбань Могилевича був і завод з виробництва зенітних установок і мінометів в Угорщині. За даними Федерального бюро розслідувань США, його будапештське угруповання складалося з 250 осіб і було організоване за типом італійської "Коза Ностра".

У середині 1990-х років Могилевич придбав частку в Інкомбанку. Він у списку людей, яких розшукує ФБР за участь у махінаціях з акціями YBM Magnex International Inc., які завдали збитку інвесторам компанії на $150 млн. Американська преса звинувачувала його у відмиванні грошей російської мафії в Bank of New York. У 2002 році Могильовіч заявив, що відійшов від великого бізнесу після абсурдних звинувачень з боку властей США.

Джерело: УНІАН



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

© фото: УНИАН

Народний депутат України Петро Порошенко в сесійній залі Верховної Ради України в Києві у вівторок, 6 лютого 2007 р. 3 лютого 2007 р. Петру Порошенку було відмовлено в перетині кордону Російської Федерації. Інцидент відбувся в аеропорту Пулково (Санкт-Петербург), де Порошенку, прибулому чартерним рейсом з приватним візитом, повідомили, що він оголошений персоною нон-грата, у зв'язку з чим в'їзд в РФ йому заборонений. Згідно з наявної інформації, інцидент з народним депутатом України можна вважати відповідною реакцією російської сторони на зарахування в списки персон нон-грата депутатів Держдуми Володимира Жириновського і Костянтина Затуліна. 22 грудня 2006 р. в ході візиту президента РФ Володимира Путіна до України глава держави особисто звертався до Віктора Ющенка з проханням посприяти у виключенні із списку персон нон грата цих політиків, але одержав відмову. Списки персон нон-грата існують в будь-якій державі. До осіб, чий в'їзд небажаний, відносяться три категорії громадян: помічені в антидержавній діяльності, що вчинили на території приймаючої держави злочин, доведений судом, або якщо іноземний громадянин перебуває в міжнародному розшуку. Фото Євгенія Орловського