Генерали-депутати закликають міліцію не наслідувати досвід Пукача

Колеги!

Звертаючись до вас у цей доленосний для України час, змушені констатувати таке.

Внаслідок узурпації державної влади, яка відбулася починаючи з 2010 року, правоохоронні органи повністю виведені з під демократичного цивільного контролю і поставлені на службу одній людині – Президенту В.Януковичу.  Вони перетворилися на каральні структури, які діють поза Конституцією і становлять велику небезпеку для суспільства.

Ці органи сьогодні становлять кістяк репресивної системи і є основним інструментом терору, який влада здійснює стосовно Українського народу.

При цьому їх працівники вдаються до масового зловживання владою, неправомірного застосування сили, спеціальних засобів та зброї, безпідставного кримінального переслідування людей, грубо попирають конституційні прав і свободи громадян, масово вчиняють очевидні злочини. 

Діяльність цих органів стала загалом антинародною та антидержавною. Це підтверджується численними фактами їх діяльності, особливо тими, що мали місце в останні два місяці.

Багато фактів вказують на те, що ці органи:

постійно вдаються до неправомірного застосовування до громадян фізичної сили, спеціальних засобів та зброї. Особливо виразно це виявилося у звірячому побитті співробітниками підрозділів «Беркуту» учасників мирної акції 30 листопада 2013 року, а також у багатьох інших випадках, коли працівники міліції безпідставно та неадекватно застосовували силу і спецзасоби стосовно учасників масових акцій. Вони свідомо порушують законодавчо визначені правила застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї, які, зокрема, забороняють нанесення гумовими кийками ударів по голові, шиї, животу тощо, а також передбачають, що світлошумові гранати застосовуються не ближче двох метрів до людини. Водночас працівники міліції наносять удари гумовими кийками по голові та в іншим життєво важливим частинам тіла, а світлошумові гранати кидають прямо в натовп; 

незаконно обмежують конституційне право громадян на мирні зібрання та свободу пересування. Так, уже впродовж тривалого часу підрозділами МВС та внутрішніх військ на значній частині у м. Києві фактично запроваджено надзвичайний стан. Ними заблоковано ряд вулиць у м. Києві, на які люди не можуть пройти взагалі або можуть потрапити лише за перепустками. Народними депутатами України від опозицій у грудні 2013 року та січня 2014 року складено відповідні акти про порушення працівниками МВС та військовослужбовцями внутрішніх військ статті 33 Конституції стосовно права громадян на свободу пересування, які направлено Міністру внутрішніх справ та Генеральному прокурору. Замість належного правового реагування на депутатські звернення про порушення Конституції керівництво силових структур запровадило ще більш жорсткі умови пересування громадян в районі так званого урядового кварталу. Тут відбулося помітне збільшення кількості військовослужбовців внутрішніх військ та працівників спецпідрозділів «Беркут» – переважно з Донецької, Харківської області та Автономної Республіки Крим. Практично по всій Україні створюються перешкоди на автошляхах для вільного пересування автотранспортом учасників мирних акцій;

спеціально організовують та здійснюють провокації в місцях проведення масових акцій, які мають за мету спровокувати їх учасників на неправомірні дії, щоб потім застосувати до них силу та кримінальне переслідування. Зокрема, усі ознаки такої масштабної акції вбачаються в діях силових структур 1 грудня 2013 року на вул. Банковій у м. Києві;  

фактично зрослися з кримінальними угрупованнями, організовують та прикривають їх злочинну діяльність. Особливо чітко це виявляється у спільній діяльності силових структур, передусім міліції, із злочинними угрупованнями типу «тітушки», які використовуються владою для вчинення нападів на мирних людей, погромів, цілеспрямованого знищення приватного автотранспорту та майна (це мало місце, зокрема, в містах Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі). За наявною інформацією, усі ці злочинні акції здійснюються організованими злочинними угрупуваннями під прикриттям і за активної участі МВС та інших спецслужб. Працівники спецслужб відслідковують лідерів та активістів Євромайдану та «передають їх тітушкам для подальшої розправи;

причетні до викрадення людей та незаконного позбавлення їх волі. Засоби масової інформації повідомляють про численні випадки викрадення працівниками «Беркуту» та інших підрозділів силових структур учасників протестних акцій, у т.ч. учасників Автомайдану. Не виключено, що спецслужби можуть бути причетні до зникнення керівника Автомайдану Дмитра Булатова. Встановлені масові випадки захоплення працівниками силових структур постраждалих (покалічених) людей безпосередньо у лікарнях та їх вивезення з подальшим знущанням та позбавленням волі;

вдаються до катування, мордування людей та іншого знущання над ними. Достатньо показовим у цьому плані є випадок з учасником протестних акцій Михайлом Гаврилюком, якого співробітники «Беркуту» катували на морозі – повністю роздягнули, побили, відрізали волосся, а потім почергово ставили на його голову ноги та фотографувалися. В іншому випадку співробітники «Беркуту» затримали близько двадцяти учасників Автомайдану, потім тримали їх на морозі без верхнього одягу, поставивши на коліна. Таким чином працівники міліції глумляться не тільки над конкретними людьми, але й над Конституцією України, стаття 28 якої встановлює: «Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню»;

безпідставно затримують учасників масових акцій, штучно створюють підстави для притягнення їх до кримінальної  та адміністративної відповідальності з подальшим їх арештом. Фактично це є елементом війни – захоплення в полон, яке у даному разі має за мету розправитись з учасниками таких акцій, залякати їх та дати можливість владі використати факти їх затримання для політичних «торгів» з опозицією та лідерами національного спротиву;

проводять спеціальні операції, метою яких є цілеспрямоване «зачищення» відповідних громадських об’єднань, «нейтралізація» лідерів та активних учасників народного спротиву. Є всі підстави стверджувати, що одна з таких операцій була проведена для розгрому Автомайдану. Для цього були задіяні оперативні служби, ДАІ, слідчі підрозділи, прокуратура, суди та залучені кримінальні угрупування типу «тітушки»; 

безпідставно відкривають кримінальні провадження стосовно учасників протестних акцій, звинувачують їх у злочинах, які ті не вчиняли, а також фабрикують докази обвинувачення, домагаються застосування фактично до усіх затриманих найсуворішого запобіжного заходу – взяття під варту. Повну придатність для здійснення політичних репресій виявив новий Кримінальний процесуальний кодекс, який влада  рекламувала як «найгуманніший та найдосконаліший» в Європі;

фактично виявляють повну бездіяльність у правовому реагуванні стосовно злочинів, вчинених працівниками силових структур, іншими представниками влади та членами кримінальних угруповань типу «тітушки»;

незаконно здійснюють оперативно-розшукові заходи стосовно учасників протестних акцій (стеження за ними, зняття інформації з каналів зв’язку тощо). У подальшому це використовується для фабрикування кримінальних проваджень та вчинення репресій;

систематично дезінформують суспільство про криміногенну ситуацію, залякуючи людей реалізовувати своє право на мирні зібрання та звинувачуючи учасників мирних масових акцій у протиправних діяннях, яких вони не вчиняли. Так, багато заяв МВС про ситуацію на Євромайдані більше схожі на спеціально підготовлену дезінформацію, ніж на офіційні повідомлення правоохоронного органу. Зокрема, це стосується зробленої напередодні Нового року заяви МВС про зґвалтування, начебто вчинене в одному з наметів на Євромайдані. На депутатські звернення з цього приводу до керівників МВС та Генпрокуратури до сьогодні відповіді не надійшло. Як не надійшло жодної відповіді і на депутатське звернення стосовно обставин смерті в кінці минулого року в районі Майдану Незалежності чоловіка начебто від відкритої форми туберкульозу легень. Крім того, МВС постійно «вкидає» у суспільство інформацію про накопичення на Євромадайні зброї, боєприпасів та спеціальних засобів для нанесення тілесних ушкоджень. Це при тому, що загальновідомим є факт запровадження керівництвом Євромайдану з самого початку заходів по не допущенню проникнення на територію Євромайдану людей зі зброєю. Тих, у кого виявляли зброю, затримували і передавали міліції. Нещодавнє відвідання Будинку профспілок іноземними послами засвідчило брехливий характер вказаних повідомлень МВС. При цьому не можна виключати, що саме спецслужби можуть провести спецоперацію по «закиданню зброї на Євромайдан з подальшим її виявленням. Досвід таких операцій вітчизняні спецслужби мають.

У цих та інших протиправних діях представників силових структур вбачаються ознаки тяжких та особливо тяжких посадових злочинів, злочинів проти життя та здоров’я людини, проти правосуддя.

Загалом діяльність силових структур у суспільстві вже давно оцінюється не як правоохоронна, а як така, що є свавільною і суспільно небезпечною. Така діяльність має бути припинена, а працівники силових структур, які порушили закон і присягу, мають понести адекватну юридичну відповідальність. І вона обов’язково настане.

Від такої відповідальності звичайних працівників міліції, СБУ та інших силових структур не вбережуть ті, хто сьогодні організовує протиправну діяльність силових структур, дає неконституційні накази. Це сьогодні вони обіцяють захист сержантам та офіцерам, видають їм додаткові гонорари (а фактично – хабарі) за виконання протиправних наказів, обіцяють різні соціальні блага, звання та нагороди.  Завтра ж вони будуть спасати лише себе. Ситуація з колишнім генералом міліції О.Пукачем (який до того ж був не простим виконавцем) – тому підтвердження. Як відомо, після затримання він заявив, що найбільшою помилкою свого життя вважає те, що виконав наказ стосовно Г.Гонгадзе.

Ми звертаємось до тих працівників силових структур, які вже перейшли закон. Зупиніться – ще не пізно! Не повторюйте помилки Пукача та йому подібних. Ще є можливість виправити загальну ситуацію в країні і ситуацію стосовно кожного з вас. Якщо цього не зробити, далі буде велика біда, яка не омине й вас та ваші родини.

Ми добре розуміємо складність ситуації, у якій співробітникам силових структур сьогодні доводиться нести службу. Ми співчуваємо тим з них, хто отримав ушкодження чи в інший спосіб постраждав від сутичок з учасниками протестних акцій. Але хочемо наголосити на тому, що, з одного боку, працівники таких структур як представники влади мають діяти виключно у спосіб та в межах повноважень, визначених Конституцією та законами, з іншого – у разі неправомірних, а особливо злочинних дій з їх боку громадяни мають право на адекватний самозахист. Відповідно до ст. 36 Кримінального кодексу України громадяни мають право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання (у т.ч. вчиненого представником влади) шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Міжнародно-правові документи дають право громадянам на спротив владі, яка порушує права людини і унеможливлює їх правовий захист.

Так склалося, що в черговий раз майбутнє України залежить від тих людей, які стоять на стражі правопорядку. Ми знаємо, що більшість з них – чесні, порядні професіонал, патріоти України. Тому звертаємось до них: не виконуйте злочинних наказів, не йдіть проти совісті та закону, не будьте пасивними – дійте відповідно Конституції та присязі. А її ви давали не своєму начальнику, міністру та президенту, а Українському народу. Не зрадьте його і вбережіть Україну.

Маємо честь!

Народні депутати України:

Генерал-полковник міліції                                         М.П. Паламарчук

Генерал-лейтенант міліції                                           В.Г. Ярема

Генерал-лейтенант міліції                                            Г.Г. Москаль

Генерал-майор                                                               А.А. Кожем’якін

Генерал-майор                                                               В.В.Чумак

27 січня 2014 року