Наслідки справи честі Президента

За час, що минув Ющенко без жодних пояснень зняв генпрокурора, але Піскун  прозоро нагадав  про меч караючий, який ще обовязково впаде де-кому на голову. Кучма спробував заперечити  будь-які домовленості щодо його захищеності від закону, чим лише підтвердив свою зацікавленість у цьому питанні. Несподівано для всіх багаторічний банкір Аржевітін покинув рідний банк і став цілим заступником міністра. Натомість, нещодавно призначений М.Пасько раптом позбувся аналогічної посади.

Цікавою виглядає несподівана розбірка між давніми партнерами - депутатом Держдуми Росії О.Лєбєдєвим, власником банку НРБ-Україна і керівництвом блоку НУ. Підставою стала несплата коштів за оренду приміщення банку на вулиці Володимирській. Не дивно, що в цьому приміщенні розміщувалися апартаменти керівників НУ, не дивно, що вони вважають їх майже своїми і тому не сплачують оренду. Дивує, що О.Лєбєдєв публічно вимагає ці смішні копійки від шанованих людей. Можливо, все пояснюється тим, що джентельменськими відносинами у цьому середовищі не пахне, а патронат тепер вже Президента В.Ющенка, мабуть дозволяє його хлопцям не звертати уваги на вимоги колишніх іноземних спільників.

Вразило офіційне повідомлення про поновлення розслідування ГПУ таємниці вбивства О.Медолиза. Не зовсім зрозуміло навіщо це роблять, адже зрозуміло, що знайти розшукуваного свідка за давністю справи навряд чи можливо. Тим більше, що О.Волков та І.Францкевич, імена яких прямо повязували з цією справою, є друзями-спільниками В.Ющенка. Сподіватимемось, що новий президентослухняний генпрокурор швидко в усьому розбереться і закриє чергову помилкову справу.

Стала відома сума угоди по продаж банку Аваль австрійській групі Райффайзен, яку привів на Україну І.Францкевич. Отже, Аваль продано за понад 1 млрд. дол.США. Обговорення цієї угоди не забрали так багато часу, як продаж Криворіжсталі, а даремно... Підставою для тривалих обговорень могли б стати надто часті згадки цієї австрійської групи у контексті державних інтересів. Зважаючи, що Кріворіжсталь, продана за 5 млрд. дол, щорічно приносить близько 1 млрд.дол., виникає логичне припущення: прибутки Аваля можуть бути співставимими із 200 млн.дол. на рік. Але ж офіційний результат його діяльності за 9 місяців поточного року склав близько 10 млн.грн. То в чому ж сенс для нових власників, які виклали такі грубі гроші за малоприбуткову установу? Можливо, ця покупка передбачала якість додаткові бонуси?

При цьому варто не забувати, що на рахунках Авалю лежать кошти найбільших бюджетоутворюючих структур загальнодержавного і регіонального рівнів. Лише Держмитниця, на рахунках якої щодня акумулюється понад півмільярда державних коштів, щомісячно приносить кілька мільйонів прибутку. Це наводить на здогадку, що ціна угоди по Авалю всеж таки включила бонус у вигляді використання державних коштів. Так, уряд намагається вжити заходів для переведення рахунків Держмитниці у Держказначейство, проте ці розмови тривають кілька років і досі для цього не створено елементарних умов. Угоду укладали давно: то хто ж заважав уряду вивести державні кошти з банкунерезидента? Отож бо й воно... А час іде, мільйони капають.

Можна радіти за Федора Шпига, власника Авалю, який став 51-м зі 100 найбагатших людей Європи, а нині суттєво покращив свої фінансові позиції. Втім, якщо врахувати, що в Авалі один з найнижчих рівнів зарплати рядових співробітників банківської системи, мусимо констатувати, що народний обранець заробляв гроші на нещадній експлуатації свого народу. Це також було одним з бонусів угоди про продаж Авалю новий власник отримував кваліфіковані кадри майже задурно. При цьому в угоді відсутні гарантії захисту персоналу банку, як це зробили у випадку з Криворіжсталлю, натомість права банкірів захищені повністю. Якщо зважити, що в Авалі працює понад 15 тисяч співробітників, як колись в банку Україна - більшість з них можуть повторити долю своїх колег, тобто опинитися на вулиці в наслідку реформ нового іноземного власника. Хто ж мусив захистити рабську працю співгромадян, як не народний депутат Шпиг?

Мабуть за успішним досвідом Шпига, і кум Петра Порошенко налаштувався продавати банк росіянам. Тобто, згаданий нами процес відмивання коштів через купівлю банків під «дахом» Ющенка стрімко набирає оберти.

Привертає увагу участь групи Райффайзен спільно з РосУкрЕнерго у газовій схемі посередництва, яка на зміну славнозвісному Еуралтрансгаз виводить з України сотні мільйонів й мільярди доларів. Якщо РосУкрЕнкрго - це сестра Сацюківського УкрРосу, тоді це мусило б занепокоїти державних мужів й людей у погонах. Вельми вігорідно, що йдеться про транснаціональну організовану злочинну групу. Чи непокоїть когось у цій державі подальше небезпечне проникнення австрійської групи Райффайзен у нашу економіку?

Нещодавно порадував і здивував водночас той факт, що перший володар Майбаха і перший радник Президента Леонід Черновецький подав у відставку. Можливо нині це вже більше компрометуюча, ніж вигідна посада...

Зацікавила цитата з інтервю Р.Зварича. Виявляється В.Ющенко, якмй вказував О.Турчинову не чіпати моїх хлопців, мав на увазі не Третякова з Порошенком, а хлопців з банківського середовища. Отакого! Значить ми вочевидь, не помилилися, припустивши, що поновлення справи банку Україна відобразилося на подальшій долі не лише голови СБУ Турчинова, а й усього уряду.

Далі буде?..

Семен Фарада

Читайте також: Банк Україна справа честі президента