Їдь в Глеваху!

Щоб уникнути перманентної тисняви на Одеській трасі, прямуючи з Києва в Глеваху краще їхати вулицею Метрологічною через  Феофанію. Але категорично не радимо їхати цією дорогою 19 січня на Водохреще, оскільки велика кількість охочих зануритися в місцеві цілющі джерела створює корок аж до Великої окружної дороги. Ще недавно злочинна влада Януковича побудувала над джерелами капличку в нео-московському стилі, який імітує епоху Івана Жахливого.

Далі за джерелом варто оглянути собор святого Пантелеймона. Храм, побудований в неовізантійському або псевдо- російському стилі,  відкритий 1914 року, через 5 років було розграбовано й закрито Радянською владою. Великих руйнувань собор зазнав в 1941 році під час радянсько-фашистської війни, адже стояв безпосередньо на другій лінії оборони Києва. До розвалу СРСР перебував у власності Академії наук УРСР. В келіях конструювали, а в соборі встановили предтечу сучасного комп’ютера, першу радянську ЕОМ – електронно-обчислювальну машину.

Одразу за собором розташований парк «Феофанія», але на його відвідування варто виділити окремий день. Ми лише зазначимо, що 4-й президент України Віктор Янукович спочатку хотів оселитися саме тут, але щось йому завадило й він осів в протилежній частині Києва. Після нього залишилася лише частина величезного кам’яного паркану.

         Далі через Хотів і Круглик їдемо в Іванковичі оглядати Змієві вали. У кого немає навігатора, орієнтиром можуть стати вказівники на котеджне містечко «Маєток», де не так давно мешкав чинний Президент України Володимир Зеленський. На під’їзді до містечка на оглядовому майданчику читаємо: «16 століття. Козацькі вали».

         Важко сказати, хто і навіщо встановив цю псевдоісторичну табличку, але козаки до цих валів не мають жодного стосунку. Не має до них відношення і князь Володимир, як пишуть в шкільних підручниках.  Математики підрахували, щоб побудувати один погонний метр валу (10 м. висота і 15 м. ширина) одному тогочасному робітнику знадобилося б не менше року. Нагадаємо, що лише на Київщині довжина валів понад 1000 км. Тобто, князь Володимир мав задіяти на будівництві чи не все працездатне населення Київської Русі. І про це жодної згадки в тогочасних літописах!!! А враховуючи необхідність задіяти велику кількість прорабів, військових інженерів, архітекторів, будівництво Змієвих валів виглядає не менш грандіозним заходом, аніж спорудження Великої китайської стіни. Не було в Київській русі таких можливостей!

Ну, а припустимо, якби козак в 16 столітті переносив таку величезну кількість землі, то він би обов’язково розповів про це родичам,  близьким чи знайомим, і ці історії дійшли б і до нашого часу. Але знов все навколо мовчить. Вуглецевий аналіз дерев’яного вугілля з основи валів показав різний час: від 150 року до Різдва Христового, до 500 року вже нашої ери. Тобто точні науки не дають відповіді на запитання: хто і коли збудував Змієві вали.

…А нам вже час підкріпитися. Не на правах реклами рекомендуємо ресторан «Батьківська хата» на в’їзді в Глеваху з боку Києва. Ще кілька років тому, аби нам засмажили свіжий чебурек доводилося зловживати службовим становищем і  дзвонити напряму в офіс Поплавського. Але цього року ситуація змінилася. Чебурек-гігант під назвою XXL з м’ясом і сиром за 15 хвилин і 60 гривень посмажать прямо при вас. Також рекомендуємо томатний сік власного виробництва - 50 грн. за літр.

Поки чекали коли посмажать наші чебуреки, влаштували невеличку фотосесію. Пухнастик чомусь категорично не хотів посміхатися.

Хоча Глеваха вперше згадується в історичних документах в 1471  році, історичні будівлі в ній відсутні. Перший пам’ятник, який ми оглянули, встановлено за місяць до нашого прибуття. Це камінь на місці загибелі прес-офіцера добробату імені Джохара Дудаєва Аміни Акуєвої.

Далі поїхали повз селищні городи дивитися пасажирський літак ІЛ-62. Як пишуть довідники, борт СССР-86612 перевозив дорогого Леоніда Ілліча Брежнєва. Генеральний секретар ЦК КПРС довіряв літакам, які здійснили не більше 6 вильотів, потім їх переводили на військову чи цивільну службу. Таким чином наш ІЛ-62 в 1978 році передали до ВПС СРСР. Яким чином 2002 року літак потрапив до Миколаїва історія замовчує, але в 2010 році якийсь бізнесмен перевіз його звідти по частинах до Глевахи. Він вже понад 10 років стоїть біля траси Київ-Одесса.

За планом власників літака, тут має бути музей, ресторан, дитячий майданчик і готель.  Але перспективи цих проектів дуже туманні, оскільки не до кінця з’ясована власність землі, на якій стоїть лайнер. На нашу думку, цим перспективам заважає також неймовірний сморід навколо. Схоже, що неподалік знаходяться ємності, куди зливають нечистоти зі всієї Глевахи. Втім, власники  літаку обіцяють облагородити територію, почистити сусіднє озеро і запустити туди рибу.

А ми рушимо до найвідомішого закладу Глевахи – психіатричної лікарні, про яку згадано на початку звіту. Вхід туди вільний. Дуже сподобалось: якби не грати на вікнах, можна було б сплутати з лікарнею в Феофанії.

Поспілкувалися з місцевими лікарями. На запитання: де саме тут ЛТП, молодий психіатр відповів: «А що це таке?» На уточнення, що хочемо підлікуватися від алкоголізму, він направив нас в наркологічний диспансер на околиці лікарні.

В самому диспансері, натягуючи на ходу маску, до нас підбігла якась поважна жіночка, і заявила, що тут фотографувати забороняє «Закон про психіатрію». Скільки коштує лікування від алкоголізму вона відповідати відмовилася. Не прояснили ситуацію і в регістратурі. Там спочатку почали вимагати направлення, а потім порадили безкоштовну консультацію у фахівця, який має назначити курс лікування і ціну. На одному з форумів знайшли, що рік тому це задоволення коштувало 7 500 грн. Нагадаю, що в СРСР лікували алкоголізм безкоштовно, навіть примусово.

До цієї корисної практики на законодавчому рівні хочуть повернутися в Росії. Колишній головний санітарний лікар країни, депутат Державної Думи Генадій Онищенко заявив, що необхідно повернути лікувально-трудові профілакторії (ЛТП) для громадян, які страждають алкоголізмом. Напередодні Держдума ухвалила закон, який дає право регіонам з 1 січня 2021 року організовувати платні витверезники. Онищенко вважає цю ініціативу правильною, а наступним кроком, на його думку, має стати повернення ЛТП.

А нашим наступним кроком став огляд пам’ятника танку Т-55 з пояснювальним підписом: «Захисникам Батьківщини. 1941-1945». Якої саме батьківщини, автори допису сором’язливо замовчують.

Не зрозуміла і дата на підпису. Як нас учили на військовій кафедрі сільгоспакадемії, танки серії Т-55 почали випускати в 1958 році. Вони придатні до бойових дій в умовах застосування ядерної зброї. Танк досить надійний і був основним в танкових підрозділах СРСР під час війни в Афганістані.

Кому вже набридло мандрувати, можуть повертатися до Києва, а в кого ще залишилися сили, одразу за Глевахою ралимо оглянути дві старовинні дерев’яні церкви.

В центрі села Кожанка височить Михайлівська церква 1820 року. Путівники стверджують, що вона є класичним зразком української дерев’яної архітектури.

Далі в Липовому Скитку знаходимо найстаріший дерев’яний храм Київщини – Онуфріївську церкву, побудовану в 1705 році.

Ми ці церкви бачили раніше, тому, поки слуги нашого народу не ухвалили Закон про витверезники, поїхали в Хотів пити улюблене крафтове пиво «Душа пивовара».