ПТСР: лікування потребують всі учасники бойовоих дій

Світова статистика свідчить, що 89-92 % учасників бойових дій за відсутності фізичних ушкоджень страждає на нервово-психічні розлади, а серед поранених та скалічених –  майже 100%. Але це лише частина того велетенського айсбергу, який утворюється після екстремальних впливів. Інші наслідки починають проявлятися за кілька місяців після повернення до нормальних умов життя. Це різні психосоматичні захворювання. За даними експертів, у учасників бойових дій у порівнянні зі здоровими людьми у два-три рази вище ймовірність таких захворювань, як гіпертонічна хвороба, гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої  кишки. Загальний стан здоров’я характеризується кволістю, запамороченням, зниженням працездатності, головними болями, болями у ділянці серця, сексуальними розладами  безсонням, фобіями, і т.і. У осіб з інвалідністю це доповнюється проблемами, пов’язаними з пораненнями й травмами.

Основними проблемами колишніх солдатів є страх  (57 %), демонстративність поведінки (50 %), агресивність (58,5 %) та підозрілість (75,5 %). До їх поведінкових особливостей відносяться конфліктність у сім’ї, з родичами, колегами по роботі,  спалахи  гніву, зловживання алкоголем та наркотиками.

      Крім того, відзначається нестійкість психіки, коли навіть незначні втрати й труднощі штовхають людину на самогубство; особливі види  агресії; боязнь нападу ззаду; почуття провини за те, що лишився живий; ідентифікація себе зі вбитими. Для учасників бойових дій  характерні також емоційна напруженість та  емоційна відокремленість, підвищена дратівливість та агресивність, безпричинні спалахи гніву, напади страху і тривоги. Відзначаються яскраві сни бойових ситуацій, що повторюються, нічні кошмари, причепливі спогади про психотравмуючі події, які супроводжуються тяжкими переживаннями, несподівані спалахи емоцій з «поверненням» у психотравмуючі ситуації. Часто присутні думки про самогубство, які у ряді випадків закінчуються реальним втіленням.

        До інших психічних явищ, притаманних ветеранам воєн, відносяться стан песимізму, почуття покинутості іншими, недовіра  до людей, неспроможність говорити про війну, втрата сенсу життя, невпевненість у своїх силах, відчуття нереальності того, що відбувалось на війні, відчуття, що ти загинув, відчуття нездатності впливати на хід подій, нездатність бути відкритим при спілкуванні з іншими людьми, тривожність, потреба мати при собі зброю, несприйняття ветеранів інших воєн, негативне ставлення до представників влади, бажання вимістити на комусь лють за те, що  був посланий на війну, і за все, що там відбувалось, ставлення до жінок лише як до об’єкту сексуального задоволення, потреба брати участь у небезпечних «пригодах», спроба знайти відповідь чому загинули твої друзі, а не ти. Усі ці та деякі інші  прояви науковці назвали посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).

Необхідно  усвідомлювати: нервово–психічні розлади, які виникають у бійців, що повернулися з війни, можуть передаватися у спадок їхнім дітям та онукам, тобто другому та третьому поколінню.

Перебіг ПТСР хвилеподібний з можливістю повного одужання.              

        Війна ще тривалий час  буде впливати на учасників бойових дій.Тому слід звернути особливу увагу на необхідність проведення психосоціальної роботи з ними. Медико - психологічна реабілітація та соціальна підтримка повинні бути основними напрямками роботи з цією категорією населення.  

Без належної медико - психологічної допомоги ПТСР триває протягом кількох років. Він може перетворитись  на стійкі зміни особистості після пережитої катастрофи.  

Проблеми, що виникають у учасників та учасниць бойових дій мають не лише медичний, але й психологічний, світоглядний характер. Подолати їх можна лише поєднанням   системи психотерапевтичного впливу, здійснюваного психологами з медикаментозною терапією. Держава фінансує таке лікування й для учасників бойових дій вона є безкоштовною.

Передбачено  можливість консультування онлалайн, одержання допомоги у амбулаторних та стаціонарних умовах.