ТЕМА

Як вижити в ліфті й перемогти у війні

28 октября 2022 | 08:43

Мережею пішла гуляти фотографія «аварійної скриньки» в ліфт. Тобто, в разі відключення світла, людина в кабіні може за її допомогою врятуватися. Не виключаю, що першоджерело цієї ініціативи російське. На моє переконання заклики встановити подібну скриньку у кожному ліфті – розповсюдження паніки й не більше.


 

Переходжу до доказової бази.

Отже, скринька містить:

  1. Ліхтарик.

Навіть якщо його в перші п’ять хвилин не поцуплять хазяйновиті мешканці або підлітки, він геть не потрібний. Нащо вам світло в ліфті, коли він не їде? Вмощуйтесь зручніше й поспіть в темряві. Боїтеся темряви – увімкніть ліхтарик в мобільному. Він фактично не споживає енергію й може працювати годинами, аж доки вас не звільнять.

2,3. Вода, печиво.

Доповідаю: в середньому людина житиме без води тиждень, без їжі – до двох місяців. Скільки максимально ви просидите у ліфті? Вбачаєте бодай якусь загрозу життю та здоров’ю за пару годин перебування у комфортній температурі? Тоді у вас великі проблеми зі здоров’ям – варто звернутися до лікаря. Якщо звикли пити воду регулярно – то не виходьте з хати без пляшечки в кишені.

4. Заспокійливе.

Якщо ви така нервова людина, то носіть заспокійливо в кишені завжди. Але зупинка ліфту на годину – не трагедія й не привід для паніки. У противному разі скринька мала б перетворитися в медичну аптечку, бо у різних людей – різни вади здоров’я. Вони дуже різноманітні. Тож кожен має носити свої ліки з собою, а не залишати ліки в ліфті, яким користуються наодинці неповнолітні. Я не хочу, аби мої діти з’їли заради цікавості жменю заспокійливих пигулок.

5,6. Вологі серветки й пластикові пакети. Ви завжди носите із собою пакет вологих серветок? То користуйтеся ними в ліфті. Більшість людей, принаймні чоловіків, серветки не носить. Значить проживуть без них годину. Пластиковий кульок задля задоволення нестримної потреби також кожен може покласти собі в кишеню, якщо не впевнений у своєму січовому міхуру.

Мені взагалі незрозуміле прагнення на хвилі паніки проявити турботу про того, хто сам здатен про себе потурбуватися. Дорослі мають турбуватися про себе, про підлітків – батьки, про старих та немічних – родичі. Так буде ефективніше й відповідальніше.

 

Отже, нічим окрім панічних настроїв й спроб їх роздмухування таку ініціативу пояснити не можна. Година в ліфті – не трагедія. Боїтеся застрягнути – користуйтеся сходами, що заощаджує електрику й корисно для здоров’я. Не хочете чи не можете – сидіть вдома чи користуйтеся ліфтом, коли електрика щойно з’явилася.

Повторюся: темна коробка ліфта – це не катастрофічно й не страшно. У війну страшна паніка. А ще небезпечне перебування на передовій. От про тих, хто у війську слід турбуватися. Замість закупівель отих ліфтоскриньок краще задонатьте перевіреній волонтерській організації чи знайомому бійцю, допоможіть його родині. А ще краще – більше працюйте й повністю сплачуйте податки з заробленого. Й не витрачайте ані копійки повз касовий термінал. Палите – ні в якому разі не заощаджуйте, купуючи подакцизні сигарети у торговців в переходах – вони й мєнти, що їх кришують, крадуть чималі податки, які мали б пітина армію.



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

Провінційно-лоховське

02. 12. 2025 | 09:01

Чомусь спостерігаючи обличчя будь-якого українського політика щоразу згадую наперсників в «Адідасі» з далеких 90-х. Звісно, політики вже не ходять в шкірянках й кросівках, й навіть інколи мають інтелектуальні риси обличчя, проте, мова не про них. Я згадую гравців, яких наперсники мають ось-ось розвести на бабки. Ними зазвичай ставали провінційні гості столиці, які щойно вийшли на автовокзалі чи зістрибнули на перон з переповненої електрички. Якщо ти приїхав до самого Києва, то неодмінно маєш пошвендяти по Хрещатику, з’їсти перепічку, випити кока-коли… й тобі неодмінно закортить завітати до вбиральні. Найпопулярніший серед провінціалів громадський туалет в країні розташовувався у дворі поруч із центральним виходом метро «Хрещатик». Тут можна було знайти все: палені «Левіса», можна було нарватися на гоп-стоп, а з приходом рекету – програтися в наперстки. Тоді цим видом промислу не гребували майбутні ватажки оргзлочинності. Сам Борис Сосланович Савлохов «сидів на гівні» - саме так називалося це зайняття серед своїх. Й тепер ви знаєте чому.

фототема (архивное фото)

© фото: .

Исландия, Голубая лагуна. Photo by Maroesjka Lavigne/Places/National Geographic Photo Contest

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: