ТЕМА

А ти підготувався до зими?!

16 сентября 2023 | 10:02 , Олег Ельцов. ТЕМА

Це раніше до зими готувалися лише селяне – оте все: картоплю викопати, воду злити де треба, опалення перевірити в кого є, дрова\вугілля\брикети завезти… Купа було осеневих турбот у селянина. Містянину – лафа: за все потурбуються комунальні служби. Але то було до війни, тепер інакше.


Селянин робить те, що й споконвіку. А у містянина халепа: готуємося до обстрілів, відключень світла й усього із ним пов’язаного. А ще можливо й до відсутності води, й - борони боже – каналізації! Ясна річ, вже маємо досвід, вже вся країна завалена отими мікрогенераторами, накопичувачами електроенергії… Але ж й ворог зробив висновки: накопичує ракети, вивчає куди б оце влучніше вгатити. Більшість так-сяк перезимувавши й сподіваючись, що війна закінчиться за 2-3 тижні, максимум до наступної зими, не сильно й готувалися до повторної зимової облоги. Ця війна надовго, отже – готуватися треба.

Сьогодні селяни опинилися у привілейованому становищі, ясна річ, якщо вони не у прифронтовій смузі. Гатити з чого заманеться по сільським хатам й полям – справа економічно невигідна. Якщо поруч із вами немає військового містечка чи якогось військового залізяччя, то й хвилюватися особливо не варто. Вірогідність того, що в хату прилетять уламки збитого шахеда чи ракети близькі до нуля. Але кого й така вірогідність лякає – можна облаштувати спальне місце у льоху.

У містян справ повно. Можна почати з ліхтарика, але він, правду кажучи, не дуже потрібний: той, що вбудований у мобілку дає достатньо світла й дуже економний. Замість ліхтарика краще купити додатковий пауербанк.

Півкраїни готує на електриці. Як, у вас досі немає компактного газового пальника?! Купіть негайно, аби не платити взимку втридорога за всілякий непотріб. Зараз у спеціалізованих туристичних магазинах повно якісних пальників. Бажано купувати той, що має невеличкий гнучкий шланг до балону, а не той, що накручується на балон зверху: це дуже нестабільна конструкція, великий казан на нього не встановиш, а якщо й встановиш, то обов’язково перекинеш. Балонів зараз повно. Бачив в «Епіцентрі» балони за півціни, чого й в мирний час не знайдеш. Не варто дивитися на склад газової суміші. Все одно вам доведеться готувати в теплому приміщення, тому переплачувати за зимову суміш немає сенсу.

Не бійтеся користуватися пальником в приміщенні: якщо він якісний, а користувач освідчений – жодної халепи не трапиться. Головне – аби був потужний вогонь, а навколо самої горілки бажано організувати «екран», який захистить від протягів, що можуть загасити вогонь й спровокувати витік газу в приміщення. Тому я б не радив ставити горілку під вентиляцією й вмикати примусовий витяг повітря. Екран від задування можна зробити самотужки зі шматка товстої фольги чи купити такий розкладний екранчик у туристичному магазині. Можна, звісно, купити новітню розробку пальника на кшталт MSR Windburner – цьому екрани не потрібні, його й ураганний вітер не загасить, я свій перевіряв у дуже екстремальних умовах. Але це недешева покупка, й використовувати його можна лише з казанком, що йде у комплекті. Такі пальники ще й економічніші за класичні. До речі, щодо витрат газу. Класичний розрахунок на одну особу протягом дня в поході – 35 грам. В хаті приготування має бути навіть економічнішим. Балони, ясна річ, купуємо найбільші (400-450 грам) – вийде дешевше. Сьогодні такий балон можна знайти за 5-6 доларів, а сам пальник – доларів за 20-30.

Якщо під час обстрілів немає настрою готувати гастрономічні шедеври, можна запастися набором субліматів. У туристичних магазинах є великий вибір. За 10 доларів купите блюдо, співставиме з ресторанним не лише за ціною, а й за смаком. Вибір страв величезний. Вітчизняні виробники пропонують їдло дешевше й цілком їстівне. Але з  початком війни щось воно подорожчало – чи-то через здорожчання компонентів, чи-то через зрослий попит, чи-то через жадібність виробників… Я особисто надаю перевагу їжі від «Їжачок». Дешево й смачно. Замовляти слід через сайт. Ми з товаришем три тижні харчувалися «Їжачком» в Африці й всі залишилися живі й задоволені. Щоправда, в нас до сублімату додавалася пляшка червоного вина. Раджу!

Також існує можливість заощадити й виготовити сублімовану їжу самотужки. М’ясо пропускаємо через м’ясорубку й висушуємо, дрібно нарізаємо овочі, навіть картоплю, й так само сушимо. Все фасуємо по пластикових кульках, все м’ясне ховаємо в холодильник. Сіль за смаком, подробиці – в інтернеті.

Якщо ви принципово не хочете купувати пальник й користуватися газовим балоном, купіть термоса, а краще декілька. Є для чаю-кави, є з широким горлом – для будь-яких страв. В останніх дуже зручно запарювати крупи, заливши кип’ятком з термосу.

Але їжа – то другорядне. Найголовніше, на мою думку, в місті – то забезпечити себе водою й… каналізацією. Минулої зими не втомлювався дивуватися дурості, помноженій на паніку, коли народ рив у дворах ями для сортирів, закликав закупати сміттєві пакети для «збирання» відходів своєї життєдіяльності… На мою думку (фахівці з гігієни нажаль своїми думками у медіапросторі не діляться, бо ж треба лише «перетерпіти два-три тижні»), мєгаполіс з калапсованою каналізаційною системою непридатний для життя. Це – глобальна антисанітарія, інфекційні хвороби через неможливість здійснення елементарних гігієнічних процедур. Тому на такий крайній випадок слід готуватися до зимування за містом або – за кордоном. Немає грошей на оренду заміського маєтку – домовтеся про можливу аренду лазні. Це дуже економний й комфортний варіант: приміщення невелике, піч є – не замерзнете. А щодо комфорту – та скільки тої зими!

Дякувати богу, в Києві каналізація працювала минулої зими без обмежень. А от перебої з водою були й можуть бути знов. Не виключені проблеми з доставкою питної води, особливо якщо ви мешкаєте на 20-му поверсі, а ліфт не працює, бо немає електрики. Я б раджу мати в господарстві похідний фільтр для очищення води. Вони дуже компактні, відносно недорогі, картриджу вистачить на фільтрацію декількох тон води. Зараз в туристичних магазинах є великий вибір (поки не сталося перебоїв з водою). Отже – не зволікайте.

В разі масової міграції містян можуть виникнути проблеми з бензином (ми це вже проходили), тому для мобільності бажано мати в родині по одному велосипеду на кожного, краще обладнаних багажниками. За день ви зможете проїхати до ста кілометрів, а з переляку й більше. Принаймні здоров’я виїхати до найближчого села вистачить.

Втім, якщо велосипед – не ваш вибір, я більше б розраховував на власні ноги, ніж на власне авто, яке має звичку застрягати в корках й не вміє їздити без пального. 40-50 км за добу з речами вагою 20 кг – цілком досяжна відстань для пішохода. Ясна річ, для такого марш-кидку слід бути підготовленим. Головне – взуття. Вона має бути зручне, з грубою підошвою, не натирати, проте пластирі слід мати обов’язково.

Що берем? Слід розуміти, що ота «тривожна валіза» - то зовсім не валіза. Кожен бачив фото біженців із валізами на коліщатках, які вони тягнули по узбіччях доріг. А тягнули вони їх тому, що оті вгодовані дядьки з Цивільної оборони й решта наших керманичів не спромоглися проінформувати-проконсультувати населення - що воно таке й що там має бути. До речі, а де ці дядьки: досі керують, їх ще не розстріляли й навіть у сміттєвому баку не прокотили? Я, звісно, гуманіст й ліберал, але не проти того, аби пару таких генералів примусили пройтися з такою «тривожною валізою» бодай з Ірпеня до Києва. Звісно, слід залишити їм вибір: не хочеш тягнути валізу – тоді розстріляємо.

Отже, ця валіза в дійсності – то наплічник. Бажано зручний, з широкими лямками, з анатомічною спинкою, з розвантажувальним поясом. А ще бажано мати палиці для ходіння. Об’єм – 40-60 літрів. В середину кидаємо пальник, газовий балон, трохи їжі, найкраще – сухофрукти, енергетичні батончики, чай-кава обов’язково. Зупинились, закип’ятили воду, приготували напій, з’їли батончика чи бутерброда – на цьому живленні пройдете ще 4-6 годин. Якщо маєте намет – будь-який, хоч за 20 доларів з «Метро» - беріть – зможете заночувати будь-де. Найлегший варіант – тент, їм можна бодай накритися від вітру й легкого дощу.  Дуже компактний надувний килимок – обов’язково. Його, як і решту непрофесійного спорядження краще купувати на Алі-експрес. Дешевший варіант – килимок, що скручується в рулон (але туристичний, а не для зайнять в спортзалі) – його можна причепити до рюкзаку зовні.  Спальник: чим компактніший – тим дорожчий. Найкращий – пуховий. При покупці дивимося на показник комфортної температури. Якщо ви не один, краще обирали спальник-ковдру. Їм можна накритися десь у підземці чі у підвалі й комфортно поспати під завивання сирен.

Одяг берем багатошаровий. Термобілизна дуже рекомендована. Коли йдемо чи біжимо – можна обмежитися термофутболкою й софтшел-вітрозахисною курткою. Зупинилися – одягаємо ще фліску, светра, пуховика.

Кілька пар шкарпеток, змінна білизна, антисептик й можна вологі серветки, хоча це вже розкіш. Бажано мати мініатюрний радіоприймач на батарейках, який слухали тато й дідусь. На випадок, якщо «визволітелі» таки вирішать бахнути атомною бомбою, пам’ятаємо, що головне завдання – якомога довше просидіти під землею у приміщенні з мінімальною циркуляцією повітря. За пару днів рівень радіації зменшиться в рази. Купіть комбінезон й маску для малярних робіт, кілька комплектів рукавичок, медичні бахіли, скоч. Все це – одноразового використання.

Й наостанок: чого не слід купувати категорично. Якщо ви не сільський мешканець, ні в якому разі не купуйте генератор, й не спонукайте витрачати на нього гроші членів ОСББ вашого будинку. Це найдурніша справа, на яку можна витратити гроші. Але чомусь саме про них найбільше із захватом теревеніла наша преса й неосвічені «експерти» минулого року, роздмухуючи дурну паніку. Головне не панікувати: все буде добре, все буде Україна!

 



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

фототема (архивное фото)

© фото: Reuters

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: