Петро Порошенко: 2008 року курс гривні буде 4,95-5,25\$

 ТЕМА: Перспективи регулювання і розвитку банківської системи України. Шляхи подальшого процвітання і стабільності

 

 

      Досягнення української банківської системи та подальші перспективи розвитку

 

Як і в інших країнах з перехідною економікою, в Україні наявність успішно працюючого фінансового сектору, зокрема банківського, є необхідною умовою створення ефективної ринкової економіки.

На сьогодні, порівняно з початком трансформаційних процесів в Україні, з інституційної точки зору створено основні фінансові інститути. Проте основним гравцем на ринку фінансових послуг України залишаються банківські установи, маючи активи майже в 9 разів більші за активи небанківських фінансових установ.

Активи банків і небанківських фінансових установ України, 01.01.2007

 

	Загальний обсяг, млрд.грн.	Питома вага, %
Недержавні пенсійні фонди	0.05	0.01
Фінансові компанії	1.90	0.5
Кредитні спілки	2.90	0.8
Страхові компанії	24.00	6.5
Банківська система	340.18	92.2

 

Понад 92%  загального обсягу в банківській системі. Я не кажу що та роль, яку відіграє банківська система. Але я не вважаю, що це є занадто позитивна характеристика через не розвинення системи недержавних пенсійних фондів, не проведення страхової реформи, реформи грошових послуг і, фактично, не розвинення страхових компаній - банківська система позбавлена довгих дешевих ресурсів, якими вона могла б підпитувати економіку. Вважаю, що на найближчі роки головним завданням парламенту і уряду буде проведення реформ, які б сприяли становленню фондового ринку, поновленню та розвитку страхового фонду та розвитку системи недержавних пенсійних фондів.

Вивчення стану та аналіз тенденцій розвитку банківської системи дають підстави стверджувати, що вона в основному сформована і відповідає вимогам поточного періоду, в тому числі рекомендаціям Базельського комітету.

Сьогодні банківська система в Україні налічує 194 банки станом на 1 вересня  2007 року, 173 з яких мають ліцензію на здійснення діяльності.  Не зважаючи на те, що були ствердження про те, що банківській системі України вистачило б 30-40 банків ми бачимо, що банківський сектор держави розвивається найбільш динамічно. Близько 80 відсотків є акціонерними товариствами та 20 відсотків – товариствами з обмеженою відповідальністю.

Динаміка співвідношення основних показників діяльності банків України (балансовий капітал, активи та зобов’язання) та ВВП демонструє висхідну тенденцію, що свідчить про випереджальний розвиток банківського сектору порівняно з іншими сферами економіки.

Динаміка співвідношення основних показників діяльності банків України та ВВП 

 Найбільш істотно за останні два роки зросли активи банківської системи (передусім за рахунок стрімкого зростання обсягів наданих банками кредитів) та сукупний балансовий капітал банківської системи.

Ефективність банківської системи зростає та наближається до показників у країнах ЄС. Зростання прибутків, як правило, вдвічі перевищує минулорічне. 

Динаміка показників прибутковості діяльності банків

  Середовище у галузі є дуже конкурентним: жоден із банків не має домінуючої позиції в окремій сфері діяльності. Рівень концентрації активів низький та схожий до показників у Великобританії, Франції, Італії та є кращим, ніж в Іспанії, Австрії, Швеції та багатьох інших країнах.

 

Динаміка рівня концентрації банківських активів

Рік	Кількість банків, що мають ліцензію	Індекс Херфіндаля-Хіршмана	Концентрація активів 4-х найбільших банків	Концентрація активів 8-ми найбільших банків
2004	160	394.4358	0.3293	0.4816
2005	165	389.3933	0.3117	0.4876
2006	170	398.9075	0.3349	0.4834

 

Темпи зростання ВВП в Україні свідчать про подальший потенціал розвитку банківської системи. У  2006 році ВВП за паритетом  купівельної спроможності (відповідно до оцінок експертів США) склав 364,3 млрд. дол. США, або приблизно 7800 дол. на душу населення, що є співставним з показниками таких нових членів ЄС, як Румунія та Болгарія. Останнім часом забезпечено макроекономічну та фінансову стабільність. І, навіть не зважаючи на бурхливі політичні процеси, які відбуваються в Україні, на моє переконання, суттєвого впливу на економіку країни, в тому числі що стосуються і нового інвестиційного фактору, ці процеси не здійснили. Ми сьогодні маємо один із самих високих темпів зростання ВВП (7,7 %  у першій половині 2007 року) є одними з найвищих у Європі. 

 

Зростання рівня монетизація економіки, з одного боку, відображає зростання попиту на гроші з боку суб’єктів господарювання та населення, а отже, і рівень розвитку фінансових інституцій, а з іншого – є його передумовою. Протягом 2001-2006 років рівень монетизації зріс з 19 до 42%.

 

Динаміка темпів зростання грошової маси, активів та пасивів банківської системи

Одночасно вирізняються наступні тенденції у розвитку банківської системи України.

1.       Поліпшення кількісних та якісних характеристик банківської системи, гнучкість та адаптивність.

2.       Подальший розвиток банківських технологій.

3.       Підвищення національної конкурентоспроможності.

4.       Ефективна взаємодія з іншими сегментами фінансового ринку, доступ до світових ринків капіталу.

5.       Участь у європейських програмах розвитку фінансового сектору.

6.       Тенденції універсалізації.

7.       Зростання інформаційно – аналітичної складової.

8.       Тенденція до посилення ролі консалтингової складової на ринку банківських послуг.

Однак зростаюче навантаження на банківську систему є джерелом зростання ризиків. Найбільшими ризиками сьогодні, на наш погляд, є:

      кредитний ризик, пов’язаний з високими темпами зростання кредитування населення та окремих галузей економіки (72% у 2006р.);

      валютний ризик, що набуває значних масштабів в умовах зростання зовнішніх запозичень банківської системи.

 

Викликає занепокоєння той факт, що за своєю структурою валютний сегмент національного грошового ринку відрізняється незбалансованістю. Як видно з графіка, темпи зниження рівня депозитного покриття кредитних вкладень банків в іноземній валюті суттєво прискорились починаючи з травня 2006 року. Намагання знизити рівень доларизації шляхом збільшення нормативу резервування за депозитами в іноземній валюті на тлі зростаючого попиту на споживчі кредити у валюті призвело до збільшення розриву між попитом та пропозицією на валютному сегменті грошово-кредитного ринку.

 

 Динаміка рівня покриття кредитів в іноземній валюті валютними депозитами

 

 

До ризиків національної банківської системи також належать:

1. Підсилення зовнішньої конкуренції та послаблення національного контролю в умовах відсутності чітких перспектив вступу до ЄС. Це може призвести до структурних та інституційних спотворень, відриву зростання банківської системи від потреб національного соціально-економічного розвитку.
2. Надмірна залежність від нестабільного зовнішнього фінансового середовища в умовах відносної слабкості внутрішніх фінансових  інститутів, що формуються.

Підвищенню ролі іноземного банківського капіталу сприятиме вступ України до CОТ. За станом на 1 вересня  2007 р. в Україні налічується  42 банки з іноземним капіталом, в тому числі 17 – з 100% іноземним капіталом.

Діяльність банків за таких умов сприяє диверсифікації джерел залучення коштів, якщо раніше основним джерелом були депозити фізичних та юридичних осіб (які на початок 2006 року разом становили 71 % та на початок вересня 2007 р. скоротились до 54,6 % у зобов’язаннях), то за останній рік значно підвищилась частка коштів, отриманих від інших банків (з 14,7 до 26,2 % у зобов’язаннях), а також кредитів, отриманих від міжнародних та інших фінансових організацій.  Це зумовлює зростання зовнішнього боргу України та підвищення у ньому частки банківських зобов’язань, зокрема довгострокових зобов’язань у вигляді кредитів, а також цінних паперів.

Частка банківського зовнішнього боргу у загальному зовнішньому боргу України

%

 

Переформатування українського банківського сектору вже відбувалось і у 2006-2007 рр, і не тільки під впливом приходу іноземного банківського капіталу, але й за рахунок активного виходу українських банків на міжнародні фінансові ринки. Завдяки цьому вперше за всі роки економічного зростання в Україні приріст банківських активів суттєво перевищив приріст грошової маси, тобто склався суттєвий розрив між цими показниками. Якщо у 2002 році приріст грошової маси на 8 % випереджав приріст банківських активів, то у 2006 р. – активи на 24,5 % перевищили приріст грошової маси, а станом на 1 жовтня 2007 р. – на  13,5%. Монетарне забезпечення економічного зростання перестає залежати лише від внутрішньої емісії коштів.

Банки з іноземним капіталом мають свої особливості у діяльності, зокрема, мають схильність до більш ризикової діяльності, часто оперують на межі нормативів, відчуваючи підтримку з боку материнських компаній. У формуванні зобов’язань деякі  з них взагалі не залучають депозити від фізичних осіб, вважаючи це занадто дорогим ресурсом. Українські  ж банки найчастіше вважають цей ресурс основним.

Тепер, я думаю, що ми можемо перейти до теми, яка також є цікавою, до теми - перспективи плаваючого валютного курсу  і курсового режиму що діє в Україні. Останнім часом у нас дуже загострилися дискусії щодо перспектив курсу гривні і, я думаю, що це є об’єктивним. Вперше на Раді Національного банку ми прийняли як пріоритет для себе і внесли до Основних засад грошово-кредитної політики на 2008 рік те, що починаємо поступовий перехід від політики так званого „плаваючого курсу”, хоча по-факту, останнім часом, після відомої ревальвації гривні у квітні 2005 року, він мав ознаки майже фіксованого, незважаючи на певні коливання на міжбанку, до поступового переходу до політики таргетування інфляції. Я нагадаю вам історію, що у  нас з 1996 по 2000 рік в Україні діяв режим курсового коридору.

У лютому 2000р. було оголошено про відмову від політики валютного коридору та запровадження режиму плаваючого валютного курсу.

Хоча, МВФ класифікує діючий в Україні режим як прив’язка де-факто до долара США, акцентуючи увагу на тому, що з квітня 2005 року по цей час він підтримується на незмінному рівні – 5,05 грн. за дол.  США.

Враховуючи, що Національний банк України в залежності від обставин та ситуації стримує надмірне укріплення чи девальвацію, які можуть зашкодити фінансовій стабільності чи економічному зростанню, запроваджений режим можливо визначити як „режим регульованого плаваючого курсу”.

Щодо подальших наших дій. Національний банк України виходить з того, що стратегічне значення стабільності національної грошової одиниці найближчим часом буде зростати.

Одним із головних завдань грошово-кредитної політики на 2007 рік визначено забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні.

Оскільки, ця динаміка обмінного курсу справляє суттєвий вплив на інфляцію, значна увага приділятиметься недопущенню його різких коливань до основної курсоутворюючої валюти – долара США. В Основах грошово-кредитної політики в прогнозах передбачено, що обмінний курс гривні до долара США  в поточному та наступному роках не буде виходити  за межі діапазону 4,95 – 5,25 грн. за дол. США. Але, щоб ми не бачили в цьому повернення у 2000 рік, коли є чіткий, встановлений, директивний валютний коридор і ні за яких умов вихід за його межи не відбудеться. Це не так. Це є прогнозні показники. Єдина позиція, що Рада Національного банку і, можемо стверджувати, що і правління НБУ незважаючи на дискусію, підняту у засобах масової інформації, не передбачають зміни. Чітко можна сказати, що різких змін, знакових змін щодо курсу національної валюти не буде. Я знаю позицію з цього приводу голови НБУ Володимира Михайловича Стельмаха і, можу сказати, що дискусія, яка була розпочата в ЗМІ є дискусією журналістів. Неодноразово  ми  обговорювали це і на засіданнях Ради НБУ. Правління висловлювало свою позицію і на останньому засіданні Кабінету міністрів президент України абсолютно чітко запевнив, що підстав для того, щоб робити різки рухи на сьогоднішній день не існує. Ми плануємо підготувати окреме засідання Ради Національного банку 21, 23 листопада, розглянемо і внесемо зміни в основні макроекономічні показники, які передбачалися на цей рік і на наступний рік. Але мова буде йти про зміну показників інфляції, як наших прогнозів, мова буде йти про уточнення формулювання показника інфляції і, якщо говорити про взаємодію президента, уряду, парламенту і Національного банку, то для переходу до повної політики таргетування інфляції нам необхідно низку макроекономічних, фінансових та інституційних умов. Перше - це бездефіцитний бюджет. Тому говорити сьогодні про курсову політику не маючи уряду – безвідповідально. Я переконаний, що Уряд, який відповідально ставиться до фінансової системи держави має повернутися або мати на меті принаймні повернення до показників 2005 року, який я особисто вважаю, без будь-яких політичних складових, як одним з найуспішніших років держави. Ми мали профіцит бюджету, профіцит торгівельного балансу, профіцит платіжного балансу. В тих умовах, розмова про укріплення курсу і про ревальвацію національної валюти була цілком обґрунтована. В поточних умовах, маючи подібний дефіцит торгівельного балансу, маючи ризиковану структуру платіжного балансу і маючи, по-факту, дефіцит бюджету, я думаю, м’яко кажучи, передчасно говорити про такі заходи, як укріплення гривні.

Друге – макро-збалансована торгівельна позиція: бездефіцитний платіжний баланс, низько дефіцитний торгівельний баланс.

Третє - демонополізація. Якщо ми переходимо до політики таргетування інфляції, то, на мою думку, уряд повинен мати важелі впливу і на природну монополію і на комунальну систему, тому що більше 30% показників складають відповідне проведення тарифної політики.

Четверте. Переконаний, що без того, щоб Національний банк мав можливість абсорбції грошей через механізми фондового ринку, говорити про ефективну політику таргетування інфляції буде також не професійним  і безвідповідальним.

І декілька тем, які на мою думку є знаковими. Це питання необхідності негайного проведення  аграрної реформи і запровадження іпотечного кредитування, доступ грошей до села, зняття мораторію на купівлю і продаж земель сільськогосподарського призначення. Тому, перші знакові кроки нового парламенту и нового уряду дуже чітко нам продемонструють, як швидко ми зможемо перейти до політики таргетування інфляції.

Дуже важливий фактор, який я визначив аж шостим, можливо, має бути першим по вагомості. Я би наголошував на необхідності того, щоби наші урядовці, парламентарі і лідери політичних сил утрималися від публічних заяв та вербальних інтервенцій. Це є надзвичайно важливим. Тому що ніхто не несе жодної відповідальності. Наголошую, цим грішать представники усіх політичних сил. Згадайте, на початку 2007 року так само як і на початку 2006 року, видатні представники держави стверджували про економічний колапс, про нульові темпи зростання економіки, про те, що Україну чекає просто жахлива економічна ситуація. Жоден з цих показників, на щастя, не виправдався, але ті політики і фахівці, які заявляли про такі жахи для української економіки, не понесли жодної політичної та публічної відповідальності. Тому, якщо буде чітко домовлено, що ми не будемо лякати ні інвесторів, ні банкірів, ні народ України безвідповідальними заявами або безперспективними такими прогнозами, які ніхто не збирається втілювати в життя, це буде також однією з необхідних складових для переходу до політики таргетування інфляції.

Крім того, як я вже казав, важливою умовою є розвиток пенсійних фондів, розвиток фондового та страхового ринків, які дозволяли б сьогодні вилучити з ринку і мати суттєві важелі для стерилізації або впливу на певні інфляційні показники. Саме тому, на мою думку, потрібен певний перехідний період для впровадження політики таргетування інфляції. Думаю, хоча це буде залежати від уряду, від складу коаліції, але на мій погляд для цього буде потрібно від двох до трьох років.

Також, вважаю, що окремою темою можуть стати  нові вимоги щодо прозорості річних відсоткових ставок (АPR).

З метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, а також забезпечення надання банками споживачам повної інформації про сукупну  вартість кредиту 5 червня 2007 року вже ввійшла в дію Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Незважаючи на те, що ми мали перед введенням в дію цієї постанови  дуже серйозне попередження окремих банків, які працюють в банківській системі України, я в решті решт переконаний, що банківська система сама б була зацікавлена в тому, щоб споживач отримував якомога більш повну інформацію для того, щоб знизити ризик, особливо в частині споживчого кредитування, неповернення кредитів. Я впевнений в тому, що такі правила вимагають від банків надавати споживачу повну інформацію про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору про надання споживчого кредиту.

Запровадження Правил має допомогти громадянам України правильно сприймати умови кредитних договорів та оцінювати власну платоспроможність, що надасть їм можливість здійснювати виважений вибір при прийнятті рішення щодо вибору банку для отримання споживчого кредиту.

            На сьогоднішній день наглядові, контрольні органи Національного банку будуть жорстко фіксувати те. Щоб ця постанова була втілена в життя.

Прес-служба Голови Ради Національного банку України