Чиновничій приробіток

В Україні склалася цікава парадоксальна ситуація, коли хабарництво серед чиновників тісно поєднується з офіційним хабарництвом органів влади у вигляді отримання благодійних внесків на свої спеціальні фонди. Цікаво також й те, що сума отриманих хабарів чиновника включається до його прибутку і підлягає оподаткуванню за ставкою 13 % відповідно до закону про оподаткування доходів громадян. А от отримані хабарі органів влади не оподатковуються та переважно не контролюється їхнє використання з-за того, що це не кошти державного бюджету.

Таким чином, склалася звична схема, коли орган влади за вчинення чи не вчинення тих чи інших дій, що є в його компетенції, рекомендує внести благодійний внесок на рахунок свого спеціального фонду.

Також цікаво, що ні Контрольне-ревізійне управління, ні Рахункова палата України не перевіряють шляхи використання цих коштів, оскільки ці кошти формально не належать до коштів державного бюджету відповідно законом не затверджено шляхи їх використання, а тому немає й відповідальності за неналежне їхнє використання.

Проте Рахункова палата визначила обсяг таких коштів і виявилося, що такі внески часом становлять значну частину загального обсягу фінансування цього органу з бюджету.

Наприклад, за висновками Рахункової палати України за результатами перевірки виконання державного бюджету в 2004 році на рахунки міністерств, відомств, підпорядкованих їм органів, а також до утворених ними різного роду галузевих благодійних фондів щорічно у вигляді благодійних внесків, дарунків, грантів, безповоротної фінансової допомоги надходять значні суми грошових коштів та матеріальних цінностей:

відповідно до звітності Держказначейства, за 2004 рік найбільше таких видатків проведено Міністерством внутрішніх справ 229,4 млн. грн.; Міністерством освіти і науки 100,9 млн. грн.; Міністерством охорони здоровя 56,8 млн. грн.; Академією медичних наук 49,2 млн. грн.; Державним департаментом з питань виконання покарань 27,6 млн. гривень.

Видатки окремих головних розпорядників бюджетних коштів за рахунок таких надходжень становили від 42 до 98 % затверджених для них обсягів спеціального фонду. Так, Державною судовою адміністрацією проведено за 2004 рік видатки за рахунок отриманих грантів, дарунків та коштів на виконання окремих доручень на суму 8,5 млн. грн., що становить 92,3 % загальних видатків спеціального фонду, Генеральною прокуратурою 20,3 млн. грн. або 96,5 %; Адміністрацією державної прикордонної служби 20,3 млн. грн. або 64,3 %; Академією медичних наук 49,2 млн. грн. або 65,3 %; Державною митною службою 7,1 млн. грн. або 49,4 %.

Відповідно до частини 1 статті 130 Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава. Перелік повноважень місцевих та апеляційних судів, визначений статтями 22 і 26 Закону України від 7 лютого 2002 № 3018-III Про судоустрій України, є вичерпним і не передбачає отримання судами допомоги від сторонніх організацій у будь-якому вигляді, а також розпоряджання такою допомогою. Проте, у порушення вимог чинного законодавства, загальними та спеціалізованими судами протягом 2004 року отримано благодійної допомоги на суму 7,5 млн. гривень.

Зрозуміло, що державним бюджетом затверджуються суми нереальних видатків органів влади. Наприклад, суди фінансуються лише приблизно на 50 % від їх справжньої потреби. Проте при цьому, за даними Рахункової палати, органи влади систематично нераціонально чи незаконно використовують навіть ці державні кошти, що їм виділяються.

Наприклад, за результатами перевірки Рахункової палати, запроваджена Державним департаментом з питань виконання покарань система використання бюджетних та матеріально-технічних ресурсів була неекономною, затратною й непрозорою:

Бюджетні кошти в сумі 150,8 млн. грн., передбачені на розвиток та вдосконалення системи, в 2004 році переважно витрачені на підтримку її життєдіяльності. Незважаючи на дефіцит 5 018 місць у слідчих ізоляторах, протягом 2004 року із передбачених для введення в дію 1250 місць не створено жодного. Департаментом неефективно витрачено 9 млн. грн. бюджетних коштів. Зокрема, списано вартість незавершеного будівництва обєктів виробничого характеру на суму 3,8 млн. грн., використано коштів на будівництво довгобудів 4,6 млн. грн., на оплату праці штатним працівникам редакції щотижневої газети Закон і обовязок 0,1 млн. грн., на придбання продукції за завищеними цінами через ДП Департаментсервіс 0,5 млн. гривень.

Внаслідок неефективного управління виробничою діяльністю підприємства установ виконання покарань знаходяться в незадовільному фінансовому стані. Заходи з розвитку виробництва, освоєння випуску нових видів продукції, модернізації виробництва, простежування ситуації на ринку продукції, що виготовляється підприємствами, протягом багатьох років здійснювалися неналежним чином. У результаті невиконання керівництвом підприємств протягом більш ніж 9 років вимог підпункту 7 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 352 щодо створення робочих місць, необхідних для залучення до праці кожного засудженого і забезпечення його обсягом робіт, достатнім для оплати вартості утримання із зароблених ним коштів, тільки в 2004 році недоотримані надходження до спеціального фонду в сумі, щонайменше, 233 млн. гривень.

Внаслідок нераціонального використання наявних трудових ресурсів на підприємствах, які не є установами виконання покарань, проходило службу понад 3 тисячі осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи. Посади, які вони займали, не відносилися до діяльності органів і установ виконання покарань, отже, мали комплектуватися цивільними особами. Відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів державного бюджету цим особам та членам їх сімей надавалися певні пільги, у тому числі, право безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту, 50-відсоткова знижка з оплати житлової площі, комунальних послуг, палива тощо. Утримання на підприємствах Департаменту осіб рядового і начальницького складу призвело до нераціонального використання бюджетних коштів через надання їм пільг, а також виданого безоплатно речового майна на суму 164,2 тис. грн. та виплачених пенсій на суму 277,4 тис. гривень.

Очевидно, що громадяни надають такі благодійні внески не просто так, а за певні дії чи бездіяльність таких органів. Така офіційна встановлена система хабарництва держави є неприпустимою та має стати першим кроком щодо боротьби із корупцією в країні.

РУПОР