Пістоль, Мазепа, Ющенко і Путін

-У нас є розкішний альбом «Оружейное искусство Тулы из собрания Эрмитажа», що дуже допомагає в роботі, - говорить Сергій Володимирович, - Це дуже цінний довідник, в істинності статей якого ми майже не сумнівалися. І тут знаходимо старовинний пістоль, починаємо порівнювати… В книзі вказано, що зроблено в Тулі. А майстер київський…

Експерти, яких залучили козаки, були категоричними – у ті далекі часи, майстри з Тули ще не освоїли виробництво подібної зброї! Більше того, в Тулі НІКОЛИ не робили таких пістолів! Там, у ті роки, лише наносили на трофейну зброю російські державні символи! Пістолі виготовляли у Європі, а також у Києві, Кам‘янці, Львові!

Після Полтавської битви всю захоплену у козаків і шведів зброю рішуче перекували, повернувши у війська з потрібною символікою. Ми вже писали про перековані шаблі, як виявилося, пістолі теж… Робилося це для того, аби про Мазепу, вільне козацтво не залишилося і згадки. Так європейська і козацька зброя стали російськими.

У поспіху, не звернули уваги на цехові символи українських майстрів, які залишилися на стволах.

Сергій Цапенко зміг розшукати один з вцілілих не перекованих пістолів. Майстер з Києва Микола Мурашов. Срібло, золото. Відповідний орнамент. Можна порівняти з аналогічним зразком з Ермітажу.

Росіяни категорично не погоджуються з фактом перековування трофейної зброї, висуваючи аргументи, підкріпити які нічим не можуть. Спрацьовує імперський синдром. Якщо є орел чи якийсь надпис, значить виготовлено в Тулі.  Але, факти – вперта річ.

І ще раз про Полтавську битву, архіви Мазепи, Президентів Ющенка і Путіна.

Увагу преси звернули останні перемовини Президентів В.Ющенка і В.Путіна, де вони обговорювали ... не лише владнання газових справ, а й шлях повернення архівів Івана Мазепи з таємних сховищ музеїв Санкт-Петербургу. Можливо частину архівів повернуть. Або, хоча б, сфотографують. І тоі нарешті скептики зрозуміють, що майже вся оприлюднена нами інформація правдива: про козацькі регалії, шаблю і Батуринський архів Мазепи, 234 нерозпаковані ящики з документами «Мазепинского дела»… Вони існують! І це підтвердили Президенти двох країн. Тепер треба дотиснути. А ось з цим проблеми. У них вибори. У нас хаос…

Дуже може бути, що в Україну потрапить щось, знайдене Т.Яковлевою… Може і копію шаблі Мазепи з Ермітажу віддадуть. Можливо знайдуть сліди бібліотеки Ярослава Мудрого і його перстень в Адміралтействі – нагадуємо… От що Росія буде вимагати у нас?

Володимир Володимирович Путін публічно підтвердив наші гіпотези про гучну участь Росії у ювілейних заходах до Полтавської битви. Пообіцяв прибути особисто. Перечитайте наші недавні публікації. Таке враження, що Президенти і їх оточення, уважно читають «Музеї України»…

Геополітична битва за історію Росії, України, Європи триває. І як не дивно, Україна перемагає! Нарешті навчилися проводити агресивні інформаційні кампанії, потрапляти у секретні спецхрани, знаємо, що шукати і де воно лежить. Більше того, отримали підтримку на найвищому державному рівні. У цьому щось таке радісне є… Головне нині – не знижати темп, залучаючи до цієї роботи нові ЗМІ, істориків. Тільки єдиним фронтом досягнемо результату.

Між тим, тиск і дивні події довкола журналу «Музеї України» тривають. Продовжується абсурдна судова епопея з УПЦ МП. Журналісти знову потрапили у чергову міжнародну халепу за участі дуже відомих політиків, говорити про яку у пресі не можна. Саме під час зустрічі президентів у Москві, шеф-редактор журналу «Музеї України» Наталка Іванченко була  майстерно і непомітно збита з ніг, отримавши дуже складний перелом… Журналісти часопису фактично перебувають на напівлегальному становищі… Зрозуміло, що ніякої підтримки, крім моральної, нема… Між тим, багато діячів розкішно піаряться на нашій справі, отримуючи особисті дивіденди…