Бєспрєдєлу в міліції бути!

Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, пані Карпачовій Н.І.

 Копія: Генеральному Прокурору України, пану Медведьку О.

Копія: заступнику Генерального Прокурора України,  пану Блажівському Є.М.
03150, м.Київ,  вул. Предславинська, 45/9

Копія: Президенту України,
Ющенко В.А.

Копія: Прем»єр міністру України,
Пані Тимошенко Ю.В.

Копія: Міністру Внутрішніх Справ,

пану Луценку Ю.В.

Шановні пані та панове!

Дозвольте висловити Вам мою глибоку повагу.

Звертаюся до Вас від імені Олеся Перести (а також Володимира Вородая), які стали жертвами жорстокого побиття з боку працівників міліції Лінійного управління Південно-Західної залізниці у місті Києві.

Нагадаю, що влітку 2008 р. мої довірителі – будівельники (Вородай та Переста) стали жертвою немотивованого насилля, яке застосовувалось до них працівниками міліції Київського залізничного вокзалу.    

15.08.08 в інтересах Олександра Перести (а також Володимира Вородая) я  звертався до прокурора Транспортної прокуратури міста Києва Берілашвілі З.В. в порядку ст. 97 КПК із заявою про порушення кримінальної справи проти працівників міліції, які були причетні до даного злочину (катування в міліції – ст.127 КК України).
Не дивлячись на вищевикладене, і замість ґрунтовної перевірки викладених у заяві (від 15.08.08) фактів катування моїх клієнтів працівниками міліції ЛУ ГУ МВС Південно-Західної залізниці, Київська Транспортна прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи, посилаючись на п.2 ст.6 КПК України, - тобто за відсутністю складу злочину в діях працівників міліції. Іншими словами Транспортна прокуратура Києва стверджує, що можна і надалі бити безневинних людей гаєчними ключами по голові, розстрілювати їх із пістолетів гумовими кулями, і їм (тим, хто покликаний забезпечувати закон і порядок) за це нічого не буде.

Вже станом на 04-05 вересня 2008 року потерпілий Володимир Вородай (якого працівники міліції ЛУ заради забави розстрілювали із пістолету гумовими кулями, в т.ч. і в пах) почав регулярно отримувати телефонні дзвінки по мобільному телефону із «закритого номеру» з прямими погрозами, включаючи і погрози вбивством у разі, якщо він не відкличе свою заяву про порушення кримінальної справи, поданої 15.08.08 до Транспортної прокуратури Києва, що стосувалась тих працівників міліції Київського залізничного центрального вокзалу (які були причетні до його побиття).   

На превеликий жаль прокурор Київської Транспортної прокуратури Берілашвілі З.В. не виправдав нашої довіри і жодних необхідних заходів для забезпечення  безпеки  потерпілих так і не вжив; не дотримався свого посадового обов»зку, передбаченого ст.97 КПК; про що свідчить те, що ані прокурор Берілашвілі З.В., ані його підлеглі навіть не зв»язувалися з потерпілими з цього приводу (хоча і мали контактну інформацію); і що погрози по телефону на адресу потерпілих не тільки не припинились, а стали більш регулярними та більш реальними. Останній раз невідомі дзвонили Олесю Пересті на мобільний у 22-23 вересня 2008 року з номеру 8-050-415-3386 і надалі погрожували йому фізичною розправою в разі, якщо він не відкличе заяву з прокуратури. Отже, погрози на адресу потерпілих Вородая і Перести надходять постійно і регулярно.

17.09.2008 року я подав до Солом’янського районного суду міста Києва скаргу на незаконну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (що видана Київською транспортною прокуратурою). Реакція на мою скаргу була миттєвою –потерпілому Олесю Пересті через 2 дні перезвонили невідомі та почали погрожувати вбивством якщо він не відкличе дану скаргу із суду. Останній раз дзвінок відбувся 22.09.2008 з погрозою фізичної розправи (телефонували з номеру 8-050-415-3386). Потерпілі Володимир Вородай та Олександр Переста постійно отримують  погрози та  знаходяться  в надзвичайно напруженому емоційному стані. Ми переконані, що ці погрози носять реальний характер, оскільки згідно ч.3 ст. 127 КК працівникам міліції вокзалу загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі (у випадку, якщо суд визнає їх винними).

Я переконаний, що до погроз потерпілим причетні не тільки рядові працівники міліції, але й керівний склад лінійного управління, а саме - заступник лінійного управління Південно-Західної залізниці у місті Києві. Доказом, що підтверджують це твердження – є відео (яке може бути надане  по Вашому запиту), яке було знято журналістами одного з телеканалів, де видно, що під час зустрічі з заступником начальника ЛУ міліції Південно-Західної залізниці 15.08.08, метою якої було отримати коментар від працівників міліції, Олесь Переста впізнав останнього і прямо вказав на нього, що саме він (заступник начальника ЛУ міліції) застосовував побиття і „рукопрікладство”  до Перести.

Вважаю також, що є причинно-наслідковий зв'язок між початком прослуховування мого мобільного телефону (телефона-адвоката, доречі!) та тим фактом, що я 15.08.08 залишив заступнику керівника міліції Лінійного управління Південно-Західної залізниці у місті Києві копію скарги на дії працівників міліції, в якій  був зазначений і номер мого мобільного телефону. Саме після цього, почали брутально прослуховувати мій мобільний телефон, і саме після цього почалися дзвінки невідомих осіб на телефонні номери моїх близьких та знайомих (невідомі розпитували: «Чи це Володя? Володя, це ти?» - запитував голос невідомого чоловіка. Після чого клали слухавку або казали, що помилились номером). Таким чином, на мою думку, відбувався пошук та вирахування Олеся Перести та Володимира  Вородая. І їх таки вирахували!
В результаті, вже 04-05 вересня 2008 року потерпілому від катувань Володимиру Вородаю почали телефонувати на мобільний телефон із „закритого номеру” з погрозами фізичної розправи та навіть і вбивства, в разі якщо він не скасує свою заяву.

Вважаю, що незаконне затримання моїх довірителів, а також їхнє побиття, незаконне прослуховування мобільного телефону адвоката, - яке відбувається з подачі осіб керівного складу МВС (на рівні заступника начальника райвідділу) – є не тільки неприпустимим, аморальним та незаконним, але й вдвічі суспільно-небезпечним! Через те, що підлеглі (молодші працівники міліції) починають брати приклад зі своїх командирів і поводитись так само, як і їхні керівники. Адже відсутність покарання за злочин породжує іще більше свавілля!  

На даний момент дуже гостро стоїть питання   щодо забезпечення безпеки потерпілих-свідків Олеся Перести та Володимира Бородая (є загроза їх життю та здоров’ю), тому я прошу Вас вжити всіх можливих заходів до забезпечення їхньої  безпеки та письмово поінформувати мене про прийняте Вами рішення.


З повагою,
Веремієнко Олег Ігорович,                                                                                            25.09.2008
адвокат

Київ 03187 пр. Ак. Глушкова, 43 кв. 21
тел. 8-050-947-5564