Звільнені міліціонери - міністру Луценку: хто дав вам право?!

Відкритий лист

Міністрові внутрішніх справ України

Луценку Ю.В.

Звернення до Вас у такий спосіб - єдина можливість донести до Вашого відома інформацію про ситуацію в окремих підрозділах органів внутрішніх справ.

Справжні офіцери мають захищати свою честь до останнього, і тому їх поважають за це не лише колектив, у якому вони працюють, а й цивільні громадяне.

В першу чергу хочеться, щоб Ви особисто знали, що є ще люди в погонах, яких незаконні дії "кишенькових" генералів не зламали, і це не вдасться їм зробити ні за яку ціну.

Ми не маємо права оцінювати результати роботи всієї міліції, але з огляду на власний досвід можемо зробити висновки про так звані «успіхи» в підрозділах Державтоінспекції МВС України.

На сьогодні той стан справ, який існує в Державтоінспекції, неможливо назвати інакше, як безлад і безвідповідальність керівництва Департаменту ДАІ МВС України: не лише перед Вами особисто, а й перед усіма учасниками дорожнього руху.

Складається враження, що керівництво Департаменту користується імунітетом, наданим  Вами особисто і має найвищу індульгенцію робити що  заманеться. Невже Ви особисто вірите тим цифрам, які Вам доповідають і не маєте сумнівів в їх достовірності? Відкрито хочемо заявити, що Вас обманюють – так само, як вводять в оману, маніпулюючи статистичними даними, і всіх громадян України.

Навіть статист-першокурсник доведе, що на тлі загального зростання ДТП (на 21%) не може зменшуватися кількість загиблих (на 16,2%) і травмованих (на 14,8%) учасників дорожнього руху!

Збігло небагато часу з того моменту, коли за підсумками колегії МВС України було вчинено розправу над „незручними” керівниками обласних управлінь Державтоінспекції. З ними розправилися тільки тому, що їхня думка щодо організації діяльності підрозділів відрізнялась від думки „генералітету” МВС, їх звільнили за те, що через принципову позицію вони відмовилися збирати гроші з підлеглих та проводити сумнівні операції з коштами державного бюджету, щоб потім заносити „відкати” генералам на місця та керівництву Департаменту.

Невже Вам з висоти посади цього не видно, а можливо хтось зацікавлений щоб ви цього не бачили і нічого не знали?

Чому під час показового вручення автомобілів для підрозділів ДАІ МВС ніхто не сказав, що це - заслуга не генерала Коломійця і його заступників, а його попередників?

Чому жодного разу Ви не запитали, що зроблено нинішнім керівництвом Департаменту для поліпшення стосунків між працівниками ДАІ та учасниками дорожнього руху? Запитайте у них, чи розробили вони за час своєї каденції хоча б один нормативний документ? Відповідь відома – ні. Навіть ухвалені Верховною Радою України зміни до законів у сфері безпеки дорожнього руху були розроблені, підготовлені та погоджені попереднім керівництвом Департаменту ДАІ.

Повертаючись до звільнених керівників управлінь ДАІ в областях, хочеться наголосити, що вже сьогодні існує багато судових рішень з поновлення незаконно звільнених  на своїх посадах, але окремі генерали вважають, що судові рішення не є обов`язковими для виконання. Виникає дуже просте запитання: якщо генерали – керівники обласних управлінь, не виконують рішень суду і не стоять на засадах принципового дотримання законності, то що можна говорити про їхніх підлеглих - а це тисячі працівників міліції? Який приклад вони подають особовому складу?

Якщо генерали нехтують законами і не вважають за необхідне виконувати рішення судів, до якої межі вони доходять у своїх діях при спілкуванні з підлеглими та простими громадянами, які звертаються за захистом до правоохоронних органів? Не дивно, що міліції довіряє лише чверть населення України.

Чому генерали обласних управлінь вважають, що вони приватизували свої кабінети і приймальні та можуть собі дозволити за допомогою сили виштовхувати звідти офіцера вищого складу, який має на руках виконавчий лист суду про негайне поновлення на роботі? Невже це приниження можна залишити поза увагою?

Чому призначені Вами генерали не усвідомлюють, що незаконно розправляючись з офіцерами за принципом революційної доцільності, вони не мають права принижувати принципових і чесних працівників? Чому революційна доцільність стоїть вище, ніж професіоналізм, чесність і сумлінність?

Чому незаконно звільняючи з посад, генерали не беруть до уваги, що у офіцерів є сім`я, маленькі діти, старенькі батьки? Куди йти молодому, досвідченому і чесному офіцеру, якщо він більшу частину свого життя присвятив правоохоронній діяльності?

Поясніть будь ласка, чому проводяться організаційно – штатні зміни міліцейських підрозділів та під цим приводом здійснюється розправа над чесними і порядними офіцерами?

Поясніть, чому кумівство і родинні зв`язки при призначенні на посади переважають досвід, принциповість і чесність?

Сподіваємось, що цей відкритий лист допоможе відновити справедливість і законність стосовно незаконно звільнених офіцерів.

Ми завжди готові до відкритого і чесного спілкування з Вами.

Маємо честь,

Василенко Андрій (Полтавська область)

Дубасов Сергій (Одеська область)

Ткаченко Олександр (Київська область)

Тищенко Віктор (ДДАІ МВС України)

Шкурко Андрій (Чернігівська область)

та ін.