Банк Україна: справа честі. Частина 2

Можна довго продовжувати триллер про керування фінансами держави Головою НБУ Ющенком. Можна згадати про створення ним у парі з В.Гетьманом УМВБ, на керування якою вони поставили О.Андронова - свою людину з банку Україна. Ця структура стала додатковою ланкою пограбування держави і збагачення окремих осіб через несплату податків. Потім були Перший Інвестиційний банк і банк Кліринговий дім, створені і очолені В.Гетьманом. І знову знайомі прізвища в засновниках О.Андронов, І.Гетьман-донька, П.Ющенко брат. І знову передбачалася монополія на розрахунки по операціях з валютою, обслуговування державного зовнішнього боргу і т.п. Керівний склад банків складався з перевірених і довірених працівників банку Україна. Держава бідніла, а капітали її банкірів і масштаби їхніх злочинів зростали. Треба визнати, що мозковим центром все ж був не В.Ющенко - неініціативна безвольна особа, а В.Гетьман. Ющенко являв слухняного учня, вдовольняючись відсотками від співучасті, радіючи чистим рукам, які демонструє так часто, наче сам не вірить у їхню чистоту.

У світлі нинішніх турбот уряду про відсутність інвестицій не можна не згадати про колишні діяння державних фінансових менеджерів у сфері зовнішніх запозичень, які багато в чому визначили цей інвестиційний клімат. Пік галасу навколо цієї теми припав на премєрство В.Ющенка, коли міжнародні фінансові організації припинили надавати Україні зовнішні запозичення і МВФ однією з умов відновлення співпраці назвав ліквідацію банку Україна. Навіть зовнішнім фінансовим спостерігачам урвався терпець спостерігати масштаби злочинного викачування коштів через банк Україна. Були спроби Рахункової палати вказати на зловживання тодішнього міністра фінансів І.Мітюкова по реструктуризації зовнішніх боргів, які принесли чергові багатомільярдні збитки державі. Хочеться запитати у тодішнього Головного банкіра, нині Президента В.Ющенка де оті сотні мільйонів іноземних запозичень і допомог, які він набрав із І.Мітюковим і за які розплачуватимуться наші діти й онуки? У якій галузі нашої екстенсивної економіки ці гроші залишили слід? І чи не за успішне прокачування через Україну цих мільйонів на радість світової фінансової мафії В.Ющенко є її улюбленцем, якому пробачили навіть махінації з резервами?

Коли згадуєш страшну історію розвитку фінансів і банків України, запитуєш себе: у чому ж геніальність великого банкіра і економіста Ющенка, чим він кращий за інших? Розгадка проста: перша дружина Ющенка була хрещеницею В.Гетьмана. От і вся мораль цієї байки. Талановитий фінансист Гетьман зробив Ющенка своїми очима і руками у фінансово-банківській системі. Гетьман вочевидь загинув саме через те, що був головною фігурою у цих операціях. А наш осиротілий хлопчик почав шукати нового батька. І швидко його знайшов. Але не станемо згадувати імя, від якого нудить усю Україну.

Повернімося до невинуватості В.Ющенка у справі банку Україна. У 1995 році, коли банківська система розрослася, а банківська мафія стала на ноги, В.Ющенко вирішив взятися за Україну. За його сприяння, як Голови НБУ, на посаду Голови Правління банку Україна призначили його друга В.Кравця, який перейшов з Укрінбанку, де через його вміле керівництво були кепські справи. Керівником Головного Операційного Управління, де зосереджені найважливіші операції банку з найбільшими грошовими потоками (зокрема бюджетними), призначили провінціала з відділення банку у с. Христинівка (Черкаської обл.), першого в історії України кума Ющенка П.Міхєєва. Наступні події у банку показали - саме належність до особи В.Ющенка, а не професіоналізм, патріотизм, порядність були головними критеріями призначення цих осіб.

З приходом В.Кравця почалося стрімке вичищення старих кадрів банку і прихід нових, зокрема з Укрінбанку. Одним з цих варягів став такий собі молодик зі знаковим прізвищем С.Ніщій, якого поставили керувати управлінням цінних паперів, і який згодом став мозковим центром угрупування під керівництвом В.Сацюка, творцем і виконавцем найзухваліших схем з цінними паперами, векселями зокрема. Як справедливо зазначав банкір В.Ющенко, векселі в Україні використовувалися як головне джерело розкрадання державних коштів. А хто ж створив ці українські векселі у такому спотвореному вигляді? У 1994 році їх хрещеним батьком став той самий Ющенко. І знову приклад з банку Україна. Як свідчать малі українці банку, саме за вексельною схемою певним особам було подароване пятиповерхове приміщення Київської дирекції банку Україна у центрі Києва на вул. Володимирській. І за дивним збігом обставин там зараз розміщується банк НРБ-Україна - дочка того самого Московського НРБ, свого часу задіяний у схемі з резервами НБУ, що не повернулися з далеких офшорів, завдяки чому Україна отримала міжнародний скандал. За що власне згодом засудили заступника НБУ і друга В.Ющенка - В.Бондаря. А кабінет О.Рибачука, вірного зброєносця В.Ющенка і колеги по НБУ, також розміщувався там суто випадково? То хто ж використовував векселі для пограбування держави?

Турбота Ющенка про банк замість наведення ладу принесла дезорганізацію, паніку в кадрах, а згодом остаточний крах. Наслідком приходу нових кадрів і реорганізації структури банку Україна стало працевлаштування кумів В.Кравця - В.Фуклєва, А.Громової, В.Нєкрасова, Солтана. Таким чином за сприяння В.Ющенка банк Україна став вотчиною групи осіб, які узгоджено працювали на власні інтереси. Мабуть лише тодішній Голова НБУ відає, як така кількість споріднених осіб опинилася на головних керівних посадах банку, що мав державну частку в капіталі і затвердження яких проходило через НБУ. Але питати пізно, бо нині у владі по всій країні - родина Ющенка.

Через три роки керування банком В.Кравця з ріднею та кума П.Міхєєва банк довели до незворотньої кризи. Найкращим підтвердженням НЕ причетності до цього Ющенка є свідчення одного з працівників банку. Він розповідає, як став свідком сцени у коридорі банку після засідання за участю Ющенка, на якому В.Кравця зняли з посади. Ющенко у серцях взяв В.Кравця за барки і з щирим обуренням запитав: Як ти міг за три роки знищити такий банк? І призначив Кравця на посаду Директора департаменту платіжних систем НБУ, де той, не зважаючи на порушені проти нього кримінальні справи, успішно опікується державними фінансами й донині.

Кравця з ріднею погнали з банку 1998 року. Проте там залишився кум В.Ющенка - П.Міхєєв. Йому готували почесну роль голови банку, який працюватиме під керівництвом В.Сацюка і О.Волкова. Цим панам за сприянням п.Ющенка фактично подарували залишок державного пакету акцій банку. Спостережну Раду очолив В.Сацюк, до складу увійшли разом з О.Волковим та В.Ющенко, І.Мітюков, Л.Козаченко та інші відомі особи. Ющенко, звичайно, був там ні при чому, чи не так? Хочеться лише запитати у В.Ющенка що поєднало його із найодіознішою фігурою режиму Кучми касиром О.Волковим? Коли Волков обіймав-поздоровляв Ющенка з нагоди обрання депутатом, це виглядало щонайменше дико у виконанні лідера блоку НУ. Адже народ обрав його саме для боротьби з волковими. Знову постає питання до В.Ющенка: хто ж в цій країні ті бандити, по яких плачуть тюрми? Як не згадати радника Президента Л.Козаченка, якого неодноразово звинувачували в значних розкраданнях державних коштів? Невже в Україні більше нема кому порадити Президенту?

Але закінчемо із призначенням Міхєєва. Тому так і не вдалося очолити Україну через прозаїчну причину. Високоповажний кум - В.Ющенко, що завжди хворобливо запізнюється на найважливіші події о, іронія Долі! запізнився й цього разу! В результаті Головою Правління обрали Д.Гриджука аса підкупу і апаратних інтриг, який лиш кілька років, як зявився у Києві. Йому вдалося заручитися підтримкою групи акціонерів від О.Ткаченка, тодішнього Голови ВРУ. (Л.Супрун, відома племінниця Ткаченка, на грошах банку Україна не в останню чергу зробила свою стрімку бізнесову, а згодом і політичну карєру). Пішовши всупереч бажанню Голови НБУ, Д.Гриджук не помилився.

І хоча випадковій людині, Гриджуку, не дали довго покерувати банком Україна, він встиг ухопити свій шмат пирога - обтяпав з В.Ющенком черговий стабілізаційний кредит НБУ для реанімації покійника. Під цей кредит у пожежному порядку оформили заставу приміщення банку Україна, більшість з яких переоцінили за завищеною вартістю, бо вони були неліквідними. Згодом найласіші шматки з них у центрах міст відтяпали у процесі дерибану, а за всілякий непотріб довелося розраховуватися КМУ. Правоохоронці не могли не помічати цих маніпуляцій з майном між КМУ і НБУ за досить сумнівними схемами. Проте. Правової оцінки не дано досі.

Аби у черговий раз спихнути кудись неліквіди за рахунок держави, Ющенко сьогодні висловлює утопічну ідею - відновити банк Україна, бо бач - шкода приміщень. Не розуміє великий банкір, чиї руки не крали, що найбільших цінностей цього банку інфраструктури і персоналу ніколи не відновити. До того ж, місце вже зайняте. Нещодавно Україна отримала найбільший за інфраструктурою банк, який перебуває в руках нерезидента (Райффайзен Аваль). Коментарі щодо корисності його появи на теренах України всі почули з вуст Президента АУБ О.Сугоняко. Щоправда, враховуючи походження капіталів, не можна бути впевненим - хто з українських персоналій нерезидент, а хто резидент.

А щодо відновлення банку Україна, визнаємо - це необбачлива ідея, як для колишнього голови НБУ, за чиїм керівництвом й контролем цей банк валили. Тоді, у 2000 році, зацікавленими державними особами була поставлена чітка задача ліквідувати банк Україна як юридичну особу, тобто максимально знищити документацію банку, яка б вказувала на скоєні махінації. Тому маячня про відновлення України мала б передбачити передусім повернення банку його історії у документах, й відповідно - розкрадених коштів. Але ж хто дозволить чіпати таке небезпечне минуле?

Далі буде

Частина 1