«Фаїна», зброя, Ющенко

Доки спецрейс з оточенням Віктора Ющенка, «психологами», представниками спецслужб та «Укрспецекспорту» засвідчують свою «турботу» щодо моряків «Фаїни» у кенійському порту Момбаса , починаємо розповідь про українську зброю і про те, як вона потрапила на борт «Фаїна».

Для багатьох громадян світу, передусім із середовища збройового бізнесу, не є секретом, що збройові оборудки в Україні – це приватний бізнес президента України Ющенка та його найближчого оточення. Випадок з «Фаїною» - не виключення. Питання в тому, чому «Фаїні» не надали відповідну охорону ні українська, ні кенійська сторонни.

Секретар РНБО Раїса Богатирьова звинуватила в цьому уряд Юлії Тимошенко і заявила: «На судні не було охорони. Його безпека у відкритому морі не була забезпечена і іншим чином. Разом з тим, згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 року №250 на Службу загальної безпеки Державної адміністрації морського транспорту України покладається „супроводження і охорона суден з цінним вантажем і суден, що перебувають в країнах поширення морського піратства й тероризму", а також „розробка методичних рекомендацій та інструкцій щодо дій екіпажів суден в екстремальних ситуаціях, пов'язаних з морським піратством, тероризмом та іншими посяганнями на життя, здоров'я, честь і гідність пасажирів та членів екіпажів". Урядом цього виконано не було», - наголосила Богатирьова.

Одначе керівництву РНБО і зокрема його голові Вікторові Ющенку принагідно варто нагадати, що торік 24 вересня прем’єр-міністр України доручила першому віце-прем’єру, а також Контрольно-ревізійному управлінню вивчити законність оборудок збройового підприємства «Укрспецекспорт» і взагалі з»ясувати: що діється в Україні в царині торгівлі зброєю? А 1-го жовтня з цього приводу була скликана прес-конференція, під час якої Юлія Тимошенко заявила: «Так, Україна здійснює незаконну торгівлю зброєю, проте уряд до цього не має жодного відношення, оскільки уся торгівля зброєю безпосередньо підпорядковується президентові України та РНБО».

У читача виникне запитання: а що ж із Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 року №250, згідно якої на Службу загальної безпеки Державної адміністрації морського транспорту України покладається „супроводження і охорона суден з цінним вантажем і суден, що перебувають в країнах поширення морського піратства й тероризму", про яку говорить керівництво РНБО? Відповідь на це питання криється в наступному. У жовтні 2006 року президент України застосував своє право призупиняти дії указів уряду і зупинив постанову кабінету міністрів № 1336 від 20 вересня 2006 року вивівши цим збройно-експортне підприємство «Укрспецекспорт» із підпорядкування кабміну й передав його у підпорядкування Ради з питань національної безпеки і оборони України (РНБО), главою якої є сам Ющенко.

Скандал із приватним збройовим бізнесом глави держави почав набирати обертів після оприлюднення висновків депутата Верховної Ради Валерія Коновалюка про дивний збіг подій - війна в Грузії та пожежа 61-го збройного арсеналу на станції Лозова. Валерій Коновалюк стверджує, що пожежа була здійснена навмисно, аби замести сліди контрабанди. «На Лозовій до пожежі знаходилось більше сотні тон озброєнь, - неодноразово заявляв депутат,- з них залишилось лише дев’ять тон». Згідно зі словами Коновалюка з арсеналів Лозової поставки зброї в Грузію йшли від 2007 року по вересень 2008-го. Пртоте, ці звинувачення відкинув генеральний директор «Укспецекспорту» Сергій Бондарчук і заявив, що зброя із складів Лозової йшла не в Грузію, а в Чад.

Ось так і зізнання про постачання зброї в Чад, Лівію та інші країни Африки викликають сумніви щодо їх прозорості, а можливо навіть і законності. Звісно, цим не може не бути стурбоване світове співтовариство. Експорт української зброї в "гарячі" точки й нестабільні регіони Африки предметно і системно вивчає Стокгольмський міжнародний інститут мирних досліджень. Експерт цього дослідного закладу Пол Хотольм висловлює з приводу гендлярства Україною зброї таку думку: "Вибір Україною сумнівних торгових партнерів зброєю може призвести до ризику, що українська зброя потрапить в руки повстанців Чаду та Судану і тільки підживить вже існуючі конфлікти, а може навіть спричинити й нові етнічні протистояння». Експертами також встановлено, що вантаж, який знаходиться на «Фаїні», був зазначений, як збиткова військова техніка. І це попри те, що танки були модернізовані, а системи залпового вогню «Град» взагалі, як то кажуть, «на мазі».

В чиї ж руки зброя, яка знаходиться «Фаїні», повинна була потрапити? Не дивлячись на всі запевнення української сторони, що зброя прямувала в Кенію, керівництво 5-го флоту США вперто стверджує, що за їхніми даними вона повинна була потрапити до Судану. Це офіційні заяви США. На запитання великої кількості журналістів цю тезу вкотре повторив речник 5-го флоту США Натан Крістенсен. Він навіть розповів про деякі подробиці щодо передачі викупу. Отже, літак із викупом 3,2 мільйона доларів США прилетів із Південної Африки до аеропорту «Вільсон» в Найробі, а відтак з Найробі американський вертоліт «Чопер» десантував грош на палубу «Фаїни».

На запитання, чому судно не було забезпечене охороною, один із спостерігачів від ООН на умовах анонімності пояснив журналістам: «Відсутність конвою свідчить про одне – небажання привернути до судна військових інспекторів міжнародних організацій».

12 лютого подібні запитання про остаточний пункт призначення були поставлені і речнику збройних сил Кенії Богіті Онгері ( Army Spokesman Bogita Ongeri), проте він відмовився надавати будь-які коментарі до з»ясуваня усіх обставин. Те саме сказала одна із керівників порту Момбаса Нансі Карігіту ( Nancy Karigithu).

Тепер варто було б сказати кілька слів про власника «Фаїни» Вадима Альперіна. Колишній депутат Одескої міськради, нині громадянин Ізраїлю має сумнівну репутацію в ділових і правових колах України. А головне це те, що право власності Вадима Альперіна на судно « Фаїна» щільно закамуфльоване безкінечною чередою фірм-посередників. Це і «WATERLUX AG» - зареєстрована в Панамі, це й « TOMEX Т EAM », й одеська «KAALBYE SHIPPING », « GENERAL CARGO SHIP »,зареэстроване на Мальті та індійський фрахтувальник « Carvel Shipping Services Pvt . Ltd .» А для остаточної шифровки «Фаїна» ходить під прапором Белізу. Невже в керівництва «Укрспецекспорту», Міноборони – ГУР МО України, СБУ не виникало запитань при фрахтуванні судна «Фаїна», чи можна довірити такий важливий вантаж цілій низці сумнівних посередників власника судна? Це питання риторичне. Ба більше, екіпаж було найнято лише на три тижні із запевненнями, що моряки ідуть в Середземне море, а не в такий небезпечний регіон іне  з таким відповідальним та небезпечним вантажем.

(Продовження буде)