За минулий рік львів’яни вже звикли до «шоколадних» облич турецьких парубків із фірми «Онур» – працівників у салатових безрукавках, які, сиплячи жартами, пораються на наших дорогах. Торік громадськість Львова поцікавилась у мера, чому рідні шляхи лагодять не наші земляки, а гості з далеких країв. Андрій Садовий не розгубився – турецьких підрядників він назвав… засмаглими українцями.
Жарти жартами, але вже кілька років більшість тендерів на ремонт доріг у Львові виграє одна й та сама турецька фірма. «Інформатор» з’ясував, звідки така «пристрасть» у міської ради до тамтешньої робочої сили і чому в нас не дають заробити своїм людям.
Хутко зачує кіт, де сало
Компанію «Онур конструкціон інтернешнл» заснували турецькі громадяни Четінджевіз Онур і Четінджевіз Іхсан, а також Мемешев Абляміт із Криму. Фірма з’явилася в Україні 2006 року, коли турки ремонтували дорогу Броди-Львів. 2007-го ця фірма займалася ремонтом львівської частини автошляху Київ-Чоп. І відтоді з кожним роком іноземне слово «онур» ставало все ріднішим українському серцю. Коли ж мова зайшла про термінову реконструкцію доріг до Євро-2012, один за одним тендери діставалися саме цій іноземній фірмі.
Чому ж Львівська міська рада вперто надає перевагу саме їй? В. о. начальника управліннякапітального будівництва ЛМРІгор Фалюта запевняє: усе тому, що «Онур» не має достойних суперників!«У Львові з “Онур конструкціон інтернешнл”конкурує лише ТзОВ “Балтом-Україна”. Торік участь у тендері на виконання робіт із реконструкції вулиць подавала заявки фірма “Хока Україна”. Утім далі брати участь відмовилася. Претендували й інші компанії, але коли дізнавалися, що серед кандидатів – “Онур”, відмовлялися від подальшої участі в тендері. Та й на Західній Україні немає жодної фірми, яка володіла б такою висококласної технікою, як “Онур”. Потенції львівських компаній – виконати такі роботи за два-три роки, а турецька компанія те саме здужає за кілька місяців», – пояснює Ігор Фалюта.
Ми поцікавилися у фірми «Хока Україна», чому вони не захотіли далі брати участь у тендерах. Нам відповіли ухильно: «Останньої миті наше керівництво передумало. Мабуть, дізналося щось таке, що остаточно вплинуло на їхнє рішення». На запитання, чи має фірма потрібну для масштабних ремонтів техніку, працівники «Хока Україна» пояснили: «Обладнання орендуємо, хороші фахівці в нас є, тому ми й претендували на реконструкцію вулиць до Євро-2012». Техніку мають, професіонали є – гм, що ж змусило компанію відмовитися від участі в такому перспективному тендері та якими були його умови?
Істина глаголить устами іноземця?
«Умови конкурсу на ремонт і реконструкцію доріг прості: найнижча ціна пропозиції, яка ґрунтується на кошторисній вартості об’єкта, і найкоротші терміни виконання робіт. Проектний інститут розробляє кошторис. Потенційний підрядник, аналізуючи обсяг робіт, вирішує, чи може впоратися за найкоротший строк. До прикладу, якщо кошторисна вартість становить 50 мільйонів, а інвестор заявляє, що виконає роботу за 45 упродовж двох місяців, це означатиме, що ми таки співпрацюватимемо з ним», – каже пан Фалюта. У 99,9% випадків зі ста такою фірмою є «Онур».
Суму, яка необхідна на асфальтування дороги, визначають залежно від товщини і якості асфальтного покриття, використання щебеню, земляних робіт. Один «квадрат» асфальтного покриття з урахуванням робіт коштує щонайменше 150-200 гривень. Ми вирішили дізнатися ціни на ремонт і реконструкцію доріг у різних українських фірм. Атаких, до слова, в нас чимало. Багато з них неодноразово були задіяні у масштабних проектах.
Порахуймо, у скільки обійдеться оновлення автошляху завдовжки десять кілометрів: земельні роботи – 45 гривень за метр квадратний, дворівнева щебенева основа – 60 гривень і асфальтне покриття із дрібнозернистого асфальту для шару 6 см – 120 гривень. Тобто один метр квадратний нового шляху коштуватиме близько 225 гривень. 10 км дороги, відповідно, – 2 млн 250 тисяч гривень. Врахуємо й інші витрати – на ямковий ремонт, нарізання швів на асфальті й інше. Загалом знадобиться 4-5 мільйонів.
Погодьтеся, суми, про які йдеться під час ремонту українських доріг, відрізняються. Тільки завершення ремонту вул. Липинського (від проспекту Чорновола до вул. Б. Хмельницького) коштувало містові 16,46 млн грн.
Андрій Хомицький, депутат ЛМР, стверджує: кошториси, які створили наші проектні інститути, завищені. «Тендер роблять під одну фірму, з якою є домовленість. Кошторис реконструкції доріг навмисне складають більшим, аніж потрібно. Адже частину грошей згодом ділять між собою. У нашому місті виникла така собі невеличка дорожня мафія. Як відбуваються тендери? Усім відомо, що фірмам “з вулиці”нереально отримати можливість ремонтувати львівські дороги. Так чи інакше, існують певні домовленості…»
Можливо, таємницю близьких стосунків міськради й «Онуру» знають самі працівники фірми? Турецькі робітники виявилися багатомовними та відвертими парубками. «Ми й раді б усі дороги вам відремонтувати, але ваша влада в нас такі “відкати”бере, що ледь у кошторис вкладаємося», – сказав чорнявий робітник. Істина глаголить устами іноземця? Ось куди поділися «зайві» мільйони на дорогу? Поміж себе турки називають заступника львівського мера Олега Синютку не інакше, як «хазяїном» і підкоряються йому в усьому. Щоправда, ніхто з них не знає, що пан Синютка за освітою – історик і жодного стосунку до інженерії не має. Якими ж будуть дороги, полагоджені під керівництвом нефахівця?
Добра робота, хлопці!
Ігор Фалюта запевняє, що фірма «Онур» жодного разу не поставилася до роботи абияк: усі дороги, які ремонтувала, – в чудовому стані. «Гарантійний термін – десять років. Тобто якщо впродовж цього часу виникнуть якісь непередбачувані ситуації – утворяться ями чи тріщини, то вона зобов’язана усунути недоліки за власний кошт у найкоротший термін», – розповідає пан Фалюта. Але чи справді до цього ТзОВ ніколи не було претензій?
Упродовж 2008-2010 років на львівських вулицях провели низку ремонтів, які закінчилися повним провалом. Автошляхи потрібно було лагодити заново. Випадки «відмивання» грошей на оновленні доріг – звична справа. Нікого не мучить сумління і тоді, коли задешево зроблені відтинки вже через півроку повертаються до свого «первозданного» стану.
2010 року на вулицях Княгині Ольги, Кульпарківській і Стрийській одразу після ремонтних робіт зафіксували плями невідомого походження, які роз’їдали дорожнє покриття. Львів’яни зчинили ґвалт – тільки завершили реконструкцію, а покриття вже зіпсуте! Лагодили цей автошлях ті самі турки з «Онуру». Про недбальство підрядників гомонів увесь Львів. А от керівництво міста та фірми-підрядника були одностайні у своїй фантастичній версії – мовляв, вулиці псують навмисне таємничі лиходії! Такі сміливі гіпотези спростував начальник управління МВС у Львівській області Василь Пісний, який запевнив: мастило на щойно відремонтовані дороги вилилося з тих самих машин, які цей асфальт покладали. Еге ж, добра робота, хлопці!
За минулі роки онурівці настільки зріднилися з мером, що й грошей за ремонт не просять. У квітні 2011-го Андрій Садовий провів тендери на ремонт вулиць Липинського та Шевченка – поспіхом, без згоди Кабміну на фінансування! А «брати з-за моря», також зовсім не впевнені, що їм заплатять, одразу ж погодилися. Ще на початку квітня місто попрохало в Кабміну 1,3 мільярди гривень на ремонт 56 кілометрів доріг, який заплановано на цей рік. Та відповіді не отримало. Міська рада не мала жодних гарантій, а тендер таки провела. Скидається на те, що між онурівцями та керівництвом міста є таємнича домовленість, порушувати яку не можна за жодних умов. До слова, місто заборгувало підрядникам за роботи, які ті виконали у 2009-2010 роках, – 126 мільйонів гривень. Чимало фірм, які тоді працювали, збанкрутіли, а за роботу їм не заплатили досі.
Казки Шахерезади
Найсучасніша техніка? Відповідальні працівники? Підприємство, яким не можуть натішитися міські чиновники, вже встигло «відзначитися» за ті кілька років, що працює на теренах області. Львівська обласна СЕС, провівши перевірку діяльності «Онуру» у Пустомитівському районі, виявила, що старанні турки чомусь не маютьвисновку Державної санітарно-епідеміологічної служби. Також зафіксували, що під час експлуатації асфальтно-змішувальної установки «СІМ» відбувалося перевищення викидів шкідливих речовин у повітря.
А торік восени турки взялися будувати асфальтний завод на орендованій ділянці у Рясному-2. Щоправда, таємно. Мер Львова, як і представники товариства, цей факт завзято заперечували, аж поки… до них навідалися гості з інспекції.Тоді й стало відомо, що проект «Будівництво виробничої бази з виготовлення компонентів для ремонту та будівництва автомобільних доріг на вул. Шевченка, 323-337, промзона “Рясне-2”, м. Львів» таки існує, та він не пройшов державної екологічної експертизи і його не погодили у встановленому законодавством порядку. Утім це працьовитих турків не зупинило.На час, коли Державна екологічна інспекція у Львівській області провела позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, фірма «Онур» уже встигла реалізувати добрячу частину проекту. Звісно, з приходом інспекції будівництво припинили, а за зняття і перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу «Онуру» нарахували штраф – 18 409,72 грн. Згодом завод продовжили зводити. Щоправда, нікому не відомо, чи є у фірми всі документи та чи взагалі це будівництво законне. Мабуть, усі ці факти невідомі львівській владі, яка завзято співає дифірамби турецькій компанії.
На перевірку якості робіт із бюджету виділено 300 тисяч гривень
Цього року «Онур» працює на будівництві вулиць Ряшівської і Вернадського, на реконструкції вул. Шевченка, Липинського, проспекту Чорновола. Фірма почала ремонт Городоцької і Зеленої. Нещодавно тендер на оновлення Пасічної також виграла саме вона. Будівництво Ряшівської (від вулиці Патона до Кульпарківської із транспортними розв’язками) коштуватиме містові майже 174 мільйони гривень. А от коли його завершать, невідомо. У інформації з управління капітального будівництв ЛМР вказано терміни початку та завершення робіт – 2010-й і 2011 роки відповідно. Залишається тільки здогадуватися, коли вулицю збудують, адже до справи взялися не торік, а лише кілька місяців тому. Нещодавно розпочатий ремонт Городоцької (від Кульпарківської до межі міста) проведуть майже за 53 мільйони гривень до… грудня цього року. Тобто вулиця ще довго буде перекритою. Що на нас очікує із настанням зими? Місто просто зупиниться, адже проїзд вузенькими вуличками, вкритими льодом, – майже екстрим! Такі самі часові рамки відведено і для реконструкції вулиці Зеленої. Гм, а Ігор Фалюта запевняв, що місто вкотре обирає для робіт ТзОВ «Онур» саме тому, що воно здатне впоратися з ремонтом блискавично – за два-три місяці.
Та Бог із ними, з незручностями. Якби дороги міста перетворили із провінційно-«совкових» на елітні європейські, хіба ж львів’яни були б проти? Але ж ні – фахівці вже сьогодні б’ють на сполох. Під час будівництва та реконструкцій вулиць часто не дотримуються технологій. Насамперед не встановлено водовідведення та не замінено каналізаційних систем. Це означає, що після зими дорожнє полотно потріскає. До прикладу, на вулиці Сахарова, яка постійно затоплена, асфальт не прослужить і року...
Така сама ситуація й на багатьох інших вулицях Львова. Бачимо, що дорога Тракту Глинянського вже вкрилася ямами і тріщинами. Невже така доля чекає й на інші такі чепурні сьогодні тільки-но полагоджені дороги? Голова комісії інженерного господарства транспорту та зв’язку Львівської міської ради Іван Гринда вже звернувся до установ, які мають повноваження перевіряти якість виконання ремонтних робіт. «У вересні почнуться перевірки. На це у бюджеті міста заплановано 300 тисяч гривень. Їх результати покажуть, чи добре підрядники виконали свою роботу і чого львів’янам очікувати надалі. Якщо виявиться, що стан доріг із часом погіршиться, то ми застосовуватимемо до цих фірм штрафні санкції й звертатимемося до правоохоронних органів», – обіцяє пан Гринда.
