Розпуск громадської рада при МВС: хто правий, а хто винен?

Ось як МВС аргументувало розпуск Громадської ради: «тривалий час керівництво Ради зосереджувало основну увагу розгляду питань матеріально-технічного забезпечення її діяльності, створення комфортних умов роботи керівництва (забезпечення транспортом, перепустками на режимні території Міністерства, видача посвідчень тощо)», «засідання... проводяться безсистемно, плани роботи та консультацій з громадськістю не складено, надіслані до МВС протоколи не містять пропозицій», «незацікавленість у подальшій роботі». Також МВС посилається на те, що рішення Громадської ради востаннє відбулося більше 3 місяців тому. 

На наші запитання відповідає Володимир Чемерис, член колишньої Громадської ради при МВС, член правління Інституту "Республіка". 

- Чи справедливе таке рішення? 

Це рішення було очікуваним, бо через нездатність голови ГР (Багіров) та його заступників (Захарченко, Сухоруков) організувати роботу та через інтриги всередині ГР, коли люди, які прийшли у раду для того, аби використати своє становище та «близькість» до керівництва МВС заради досягнення своїх особистих цілей, ГР більше півроку не збиралась. 

У такій ситуації, думаю, рішення МВС про розпуск ради було справедливим. 

З іншого боку, «спрацював» ще один фактор. Якщо керівництво ГР було «в шоколаді» з попереднім керівництвом МВС (Могильов), то з теперішнім керівництвом МВС (Захарченко), здається, спільної мови немає. Але тут жодної «політики» – просто якісь особисті відносини та інтриги. 

- Що стало на перешкоді належної роботи Громадської ради? 

На мою думку – спосіб формування. Я уявляв ГР як об'єднання правозахисників, які й поза радою займалися захистом прав громадян під час їх контактів з міліцією. Їхня участь у ГР потрібна лише для того, аби доносити проблеми безпосередньо до керівництва МВС та пропонувати проекти нормативно-правових актів, які б усували найбільш кричущі, системні порушення прав людей з боку міліції. Очевидно, що така ГР мусить бути «кусачою», по суті опозиційною до міліцейського начальства. Інакше вона не виконуватиме функцію громадського контролю. Саме за таким принципом ми й формували ГР МВС у 2005-09 роках. І саме правозахисники були, по суті єдиними, хто працював у цій ГР. 

На жаль Постанова Кабміну №996 дала можливість «ініціативній групі», утвореній тодішнім керівництвом МВС (міністр Могильов), вибірково включати до складу ГР людей, далеких від правозахисту, зате таких, які б не ставили перед МВС гострих питань. Кількох власне правозахисників вдалося включити до складу цієї ГР з великими труднощами. 
Неефективність ГР МВС а також скандал з формуванням ГР МЗС минулого року свідчить про численні недоліки Постанови КМУ про громадські ради. Ця постанова потребує докорінних змін, інакше такий інститут громадського контролю як громадські ради буде повністю дискредитований. 

- Які б Ви назвали головні досягнення цієї Громадської ради за 2 роки? 

Власне, наша комісія із свободи зібрань змогла чогось досягти навіть у цій ГР. Ми, наприклад, виїздили у листопаді 2011 до Донецька, де під час розгону акції «чорнобильців» загинув учасник протесту Конопльов. Висновок нашої комісії був дуже незручний для МВС і це викликало дуже нервову реакцію міліцейських чинів, а за ними – істерику керівництва ГР. Але висновки нашої комісії прозвучали і Донецька прокуратура змушена була шукати виправдання дій місцевої міліції. Ми запропонували для затвердження МВС «Методичні рекомендації щодо забезпечення правопорядку під час проведення мирних зібрань», які пропонують алгоритм діяльності органів внутрішніх справ під час мітингів і демонстрацій . Ці «рекомендації» розроблені українськими правозахисниками на основі практики європейського суду з прав людини та Керівних принципів із свобои зібрань ОБСЄ. Їх відмінність від існуючих нормативних актів МВС у тому, що вони присвячені не розгону зібрань, а охороні прав громадян, які реалізують своє конституційне право. ГР ці «рекомендації» схвалила, але МВС і досі їх не увела в дію. 

- Чи може в рамках своїх повноважень Громадська рада ефективно працювати? 

Навряд чи. Постанова Кабміну віддає у руки керівництва міністерств всі важелі формування ГР. Необхідна зміна нормативної бази всієї системи громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади. Тоді можна буде говорити про якусь ефективність. 

Проте це не означає, що громадським активістам і правозахисникам не треба брати участь у діяльності навіть таких неефективних рад. Треба використовувати навіть найменшу можливість захистити права громадян. 



Коментує Наталія Заболотна, Голова Правління Запорізької ОГО "Народний захист" Заступник Голови ГР при Запорізькій ОДА: 

«Мені не подобається ставлення до Громадської ради як свого структурного підрозділу. ГР може розпустити тільки той, хто її створив, а саме – сама Громадська рада. МВС мало б письмово звернутися до Громадської ради зі своїми висновками, створити умови для зборів членів ГР і дати їм можливість ухвалити рішення. А інакше – це втручання у діяльність інститутів громадянського суспільства. У даному випадку МВС перевищило свої повноваження. Норма про розпуск грубо порушує ЗУ Про об'єднання громадян в частині заборони втручання в їх діяльність. ГР-це об'єднання громадян, вона створена ІГС і може бути розпущена тільки тим, хто її створив. Це поганий прецедент». 




Далі про те, чи справді МВС перевищило свої повноваження, розпускаючи Громадську раду, запитуємо у члена вже тепер колишньої ради при МВС Олега Мартиненка: 

«МВС свої повноваження, дійсно, перевищило. Хоча я був обома руками за те, аби цю громадську раду переформатувати. Підставою для розпуску ради може бути непроведення протягом 3 місяців засідань ради за причиною відсутності кворуму. Постанова Кабміну не прописала випадок, коли рада просто не збирається протягом 3 місяців, наприклад, пішла "на літні канікули". МВС же скористалося першою частиною формуліровки - відсутність засідань протягом 3 місяців. 
Проте, якщо дивитися на суть питання, то рада при МВС завдяки надзвичайно слабким діловим якостям Багірова не відігравала своєї ролі. Тому акція міністерства, хоча і неправильна за формальною ознакою, мені цілком зрозуміла. Тим більше, що на засіданнях ради двічі підіймалося питання щодо переобрання Багірова через нездатність налагодити діяльність». 

Громадські ради не показують себе як ефективний інструмент. Чув про декілька успішних Громадських рад і це, як не дивно, наприклад, ГР при Міністерстві екології. Дії Кабміну з об’єднання Громадських рад, створення інформаційних ресурсів (спеціальний сайт зробили) – це все, на жаль, на «три з мінусом. Тому це зараз лише початкова стадія нашого громадянського суспільства» 




Едуард Багіров, голова розпущеної Громадської ради при МВС, так само вважає, що міністерство не мало права достроково припиняти її повноваження. Схоже, пан Багіров не планує здаватися. У коментарі Громадського простору, він розповів, що готує пакет документів на адресу прем'єр міністра і президента і найближчим часом обіцяє прес-конференцію на цю тему. 

«Ми провели 10 засідань Громадської ради, 16 засідань правління. За кількістю засідань ця Громадська рада перебуває на лідерських позицій в Україні. Мінстерство лише місяць тому надало нам «каморку у папы Карлы» у Палаці культури МВС, як артистам чи клоунам. Члени громадської ради не могли туди попасти, не могли провести прийом громадян. Зараз ми готуємо пакет доккументів на ім’я прем’єр-мінстра і президента. Думаю, ми ще проведемо преc-конференцію на цю тему за участю наших колег. Адже більшість не розуміє,чому міністерство прийняло таке рішення. Ліквідували нас, як структурний підрозділ», - зазначив Едуард Багіров. 

Попри те, що в Постанові КМУ №966 про типове положення МВС не прописано умов дострококового припинення діяльності ГР, положення про Громадську раду при МВС має такі умови і документ цей є у вільному доступі на сайті. 



З цього приводу звертаємося за коментарем до експерта Олексія Хмари: 

«Питання з ініціатором припинення повноважень громадської ради є відкритим. Типове положення, яке затверджене Постановою КМУ №996 від 2010 року не говорить нічого про право органу влади розпускати громадську раду. Навіть за умови непроведення нею обов'язкових засідань щокварталу. 

Проте, якщо ця можливість прямо передбачена у конкретному положенні конкретної громадської ради, яке було схвалене самою радою та погоджене з органом - таке право з'являється. І це випадок згаданої Громадської ради при МВС. 

Прикро, що громадська рада, створена для ефективного діалогу сторін зрештою перетворюється на майданчик з'ясування відносин. 

Я думаю, що цей прецедент варто оцінювати скоріше як урок і для громадськості, і для органів влади. А уроки часто бувають доволі жорстокими». 



Про деякі закулісні моменти розповідає Михайло Лебедь, представник ФРІ, який певний час працював редактором Порталу громадських рад України: 

«Насправді Громадська рада при МВС померла ще торік, коли від неї було аж два висновки щодо смерті протестувальника в Донецьку: висновок із закликом до МВС та його підрозділів в Донецькій області "надати достатні та переконливі докази того, що смерть Геннадія Конопльова настала не в результаті дій працівників МВС", та "секретного" висновку, з якого випливає, ніби в смерті протестувальника винні... самі протестувальники. Після першого висновку, підготовленого Володимиром Чемерисом з Інституту "Республіка", Олегом Мартиненком з Асоціації УМДПЛ та Михайлом Каменєвим з ФРІ, керівництво Громадської ради віддячило їм звинуваченням у "неетичності", і переписало висновок на свій смак». 

Цікаво, що текст другого висновку, підготовлений Головою Громадської ради Едуардом Багіровим, Андрієм Сафоненком з ВГО "Інститут Адвокасі" та Михайлом Захарченком з "Блоку Віталія Кличка", залишився невідомим для широкого кола громадськості. Про його характир можна судити лише по офіційному повідомленню на сайті МВС, та опублікованих в ЗМІпост-релізах . Ширший розголос отримав перший висновок, а Міністр внутрішніх справ отримав обидва». 

___________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна картина виглядає такою, що громадські діячі вважають, що саме постанова уряду має визначати порядок роботи Громадських рад. З іншого боку, Положення про Громадську раду при конкретному органі влади ухвалюється тією ж ГР. Відповідно саме від неї залежать, зокрема, умови її розпуску. 

Громадські ради в Україні отримують поки досить невисоку оцінку. Постанова Кабміну №966 змусила органи виконавчої влади забезпечувати участь громадськості у своїй роботі. Однак Громадським радам не вистачає реальних повноважень, адже їх рішення мають рекомендаційний характер для органів влади. Також Громадські ради є залежними фінансово та організаційно у своїй роботі від того органа влади, при якому створені. Втім експерти все ж сходяться на думці, що краще хоч із такими Громадськими радами, аніж без. 


Підготувала Ірина Салій 

Фото з засідання Громадської ради - сайт МВС, автор А.Новицький 

Фото експертів - портал Громадський простір, особисті альбоми.

Джерело : Громадський Простір