Трансформації МВС: реформи чи косметичні зміни?

Правоохоронна система стане європейською, чи в черговий раз зміни будуть косметичними»? Які ризики містять прийняті законопроекти.

 

Учора Верховна рада прийняла у першому читанні три законопроекти які мають перетворити правоохоронну систему України із пострадянської у цивілізовану (на зразок європейських). Проекти були внесені урядом та схвалені Радою парламентської коаліції, а відтак мають велику вірогідність бути прийнятими у цілому. Саме тому вважаємо за необхідне вказати на низку вагомих на наш погляд недоліків, що відразу привернули увагу під час ознайомлення із текстами проголосованих законів.  

Розпочнемо із проекту закону «Про органи внутрішніх справ», що, як заявлено, «визначає правові та організаційні засади діяльності центральних органів виконавчої влади України у сфері внутрішніх справ». Не зважаючи на таке широке коло питань, текст цього проекту умістився всього на неповних 11 сторінок.

Проектом передбачено створити систему органів внутрішніх справ, поєднавши п’ять існуючих державних інституцій - міліцію, ДСНС, ДПС, ДМС та Нацгвардію. При цьому, Міністерство внутрішніх справ  перестане бути міністерством міліції, перетворившись на суто політичний орган, який однак перебере на себе низку не політичних функцій (зокрема - освіта, наука, фінанси, медичне, ресурсне, інформаційне забезпечення). Автори проекту закону пропонують передати МВС навіть проведення судових експертиз і ведення інформаційних ресурсів.

Безумовно, такий підхід дозволить оптимізувати чисельність технічного персоналу та скоротить кількість працівників, діяльність яких не пов’язана із основними завданнями та функціями державних органів, що входять до системи органів внутрішніх справ (далі – ОВС). Міліція, ДСНС, ДПС, ДМС та Нацгвардія концентруватимуться на своїх основних функціях, а МВС формуватиме політику та перебере на себе вирішення технічних завдань.

Одразу кинулося в очі, що МВС позбавили вкрай важливої функції, а саме: щодо забезпечення внутрішнього контролю.     

Сьогодні у МВС існує служба, що здійснює внутрішній контроль (безпеку) і так чи інакше є дієвим фактором, який істотно впливає на кадрові призначення та стримує недоброчесних працівників міліції від вчинення протиправних дій. Судячи з тексту прийнятого закону вже досить скоро може статись, що такий превентивний механізм буде ліквідовано.

Очевидно, автори вважають, що досить прийняти ці закони і вже наступного дня кожен міліціонер, чи даруйте поліцейський стане чесним професіоналом, якому запропонувати гроші буде соромно, він не буде підкидати громадянам наркотики, щоб покращити показники підрозділу або спровокувати жертву на «вирішення питання» шляхом надання неправомірної вигоди, й гамселити затриманих він припинить виключно за власними переконаннями.

Ви в це вірите? Відверто кажучи, ми не дуже.

Звичайно можна сподіватись, що високі зарплати в системі ОВС запобігатимуть хабарництву і в нову поліцію приходитимуть виключно за «покликом серця», а відповідні тестування і екзамени проведені неупередженими кадровими комісіями надійно закриють дорогу до поліції потенційним хабарникам або хуліганам.

Але чи реально це у нашому суспільстві?

Щодо протидії правопорушенням всередині системи ОВС серед фахівців з числа громадських активістів, залучених сьогодні до процесу реформування міліції, неодноразово висловлювалися думки, що контролювати діяльність правоохоронців будуть Національне антикорупційне бюро, СБУ і прокуратура. Вони вважають, що такого зовнішнього контролю буде цілком достатньо. Навіщо тоді служба внутрішньої безпеки? Спробуємо проаналізувати функції тих контролерів.

Згідно компетенції Національне антикорупційне бюро цікавитимуть «солідні» корупціонери, чиновники високого рангу.

СБУ? Здається, їм й без того є чим займатись, особливо в теперішній час. Й аналізуючи результати діяльності спецслужби у цій царині, можна зробити висновок, що СБУ цікавлять лише резонансні справи, де фігурують великі суми хабарів та «солідні» персонажі. Ну а працівники ОВС, які беруть «потроху», вивертають затриманим кишені, або не відповідають уявленням про «солідність» - не дуже цікаві.

Звичайно, можна звернутися з заявою до прокурора, але вже після того як вас, наприклад, відлупцювали у райвідділі. Та й що прокурор може зробити, не маючи відповідних доказів крім вашої заяви та зафіксованих на медекспертизі синців?

Чи уявляєте ви собі прокурора, сбушника, детектива НАБ, який «полює» на «правоохоронця», що промишляє перепродажем вилучених наркотиків, за гроші «не помічає» сутенерів, зали з ігровими автоматами, кіоски з «паленим» спиртним? Як на мене, такий розвиток подій мало ймовірний.

Можна поскаржитися начальнику на недобросовісного міліціонера. Але навіщо керівникові «виносити сміття з хати»? Крім того, не виключено, що начальнику «заносять частку». До того ж, за протиправні дії підлеглого часто карають й безпосереднього керівника. Нажаль, сьогодні кругова порука часом дозволяє приховувати  протиправні дії правоохоронців.     

Разом з тим, слід згадати останні резонансні затримання, здійснені за матеріалами внутрішньої безпеки МВС. Чомусь прокурори та СБУ «не помічали» ані корумпованих керівників ДСНС та ДАІ, ані міліціонерів-«кришувателів» будинків розпусти. Їхні фокуси виявила саме служба внутрішньої безпеки міліції. Аналогічна служба, що забезпечує внутрішній контроль, функціонує й у ДПС.

Мабуть робота цих служб не ідеальна, тим не менш, забезпечення внутрішнього контролю - необхідна складова успіху реформи ОВС, ця функція може і повинна бути покращена. Один із варіантів реформи - передача такої функції безпосередньо міністерству. Це дозволить більш адекватно та комплексно реагувати на ризики всій системі ОВС, не замикаючись на вузьковідомчих проблемах, як це відбувається нині. Крім того, створення єдиного підрозділу в системі ОВС, відповідального за внутрішній контроль, дозволить оптимізувати структуру та чисельність працівників, які здійснюватимуть внутрішній контроль.

Для прикладу, новоутворене Державне бюро розслідувань чомусь потурбувалося про утворення в своїй структурі «підрозділу внутрішньої безпеки», а от нова система органів внутрішніх справ натомість не передбачає механізму внутрішнього контролю.

Чи то до ДБР набиратимуть потенційних хабарників, за якими слід наглядати, а всі поліцейські чи прикордонники будуть кришталево чесними?

Але ж, досвід європейських країн та США переконує в необхідності існування такої служби в середині правоохоронного відомства: у західних країнах повсюди в тій чи іншій формі діють підрозділи внутрішнього контролю, що наглядають за поліцейськими та прикордонниками. Наприклад, у Польщі існування та діяльність таких підрозділів взагалі регламентовано окремим законом.

---

Далі буде. Читайте у найближчі дні критичний аналіз проголосованих законопроектів «Про органи внутрішніх справ», «Про муніципальну варту» та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".