Безлідерний спротив

"Безлідерний спротив"; (далі БС), вживається, наприклад, білими расистами, противниками абортів, активістами-екологами, борцями за права тварин. Безлідерний опір може бути взятий на озброєння прибічниками найрізноманітніших ідеологій. Численні проблеми і негаразди "класичного" опору без лідера долаються за допомогою сучасних комунікаційних технологій, коштів зв'язку.

Все це не означає, що БС - найефективніший вид організації. Швидше навпаки, перехід до його використання - чесне визнання поразки. Можна розцінювати БС і як прагнення відстояти позиції перед обличчям безнадійно переважаючих сил. Проте БС навряд чи можна назвати чинником, стримуючим насильство.

Витоки

Л.Бім, популяризатор БС, в 1983 опублікував есе, з описом технології боротьби самоорганізованих осередків з урядом. Бім оспорює традиційний пірамідальний принцип організації національно-визвольних, повстанських армій, які борються з тиранією, як небезпечний передусім для самих повстанців:

"Знову і знову підтверджується на досвіді, що антидержавні політичні організації, що використовують метод командування і контролю легко інфільтрируются урядовими агентами. У США угруповання патріотів постійно розвалюються і знищуються зсередини діями провокаторів"

За методою Біма, для досягнення хоч якогось ефекту слід пропагувати об'єднання людей зі схожими поглядами на життя, в окремі, незалежні осередки, не координовані "згори". Зв'язки між осередками необхідно також звести до мінімуму.

"Організація "фантомних осередків" не має контролюючого і координуючого дії центру. Групи соратників діють самостійно і не повідомляють про свої діях ні штаб, ні лідера, як це відбувається в комуністичних партіях

Учасники проекту БС, організовані в "фантомні осередки", зобов'язані знати, що і як їм робити. Тільки на перший погляд це "непрактично". Насправді втягнуті в рух люди мають схожий світогляд і, як правило, реагують у відповідній ситуації певним чином..."

Пропагуючи принципи БС, Л.Бім, тим не менше, претендував на роль лідера і головного ідеолога руху білих сепаратистів. Багатьма БС було сприйнято, як метод поділу руху на легальне крило, що займається пропагандою і бойове, підпільне крило.

У США принципи БС були використані на практиці ще до публікацій Біма. Так, в 1971 В.П.Гейл засновує організацію Posse Comitatus, що складається із озброєних антиурядових осередків, майже не пов'язаних між собою і орієнтованих на незалежне виживання, несплату податків тощо. Вони вважали державу структурою ворожою народу і корумпованою не тільки на федеральному, але й на місцевому, окружному рівні.

БС сьогодні

Термін БС часто використовується для позначення будь-якої прихованої організації, що складається з окремих осередків. Це невірно. Терміном слід окреслити для більшої частини груп з відсутністю двосторонніх вертикальних зв'язків і лідерів як таких.

При багатьох непередбачуваних обставинах опір по Біму, може вилитися в спонтанні акції безладного насильства без жодних політичних цілей. Переваги цього методу може бути зведено нанівець діями самотніх озлоблених "симпатиків" і користаючих нагодою кримінальних елементів.

Насильство БС відрізняється від ефекту безсистемного "культурного опору", описаного соціологами. Будучи не координованим, БС все ж має конкретну політичну мету. Як правило, об'єкти визначаються категоріально конкретними діями. Так, коли член Фронту звільнення Землі атакував офіс з продажу спортивних машин, то це відкрило новий "напрям" в "битві".

Висвітлюючи окремі події докладніше інших, і взагалі ігноруючи деякі, ЗМІ створюють ще одну перевага для ідей БС. Успішні акції копіюються симпатиками, особливо успішні - сприяють припливу людей у мережі БС. Безуспішні акції просто замовчуються і забуваються. Спілкуючись таким чином виключно за допомогою ЗМІ, осередки БС стають ще більше недоступними для інфільтрації.

De facto "лідером" руху БС міг стати ідеолог, автор-натхненник чи просто відома особистість, що визначає широкі категорії об'єктів, але не бере участь в плануванні, і самих акціях. У США "лідер" БС може апелювати до Поправки №1, яка захищає свободу слова. Цілком можливо, що Л.Бім розраховував на роль саме такого "лідера".

Слід зазначити, що справжних політичних зрушень, досягнутих консенсусом соціальних груп чи рішенням еліт руху БС навряд чи вдасться досягти.

Далі ми коротенько розглянемо групи, що використовують тактику БС.

SHAC (Stop Huntingdon Animal Cruelty)

Організація використовує БС для боротьби з найбільшими у світі лабораторіями, де використовуються піддослідні тварини (розташовані Хантхгтонс). Кампанія координується за допомогою електронної пошти. Розсилка SHAC налічує до 5000 передплатників лише у Великобританії. SHAC має web-сайтами, (www.shac.net, www.shacusa.net, www.shacgermany.net, www.shacpt.net, www.huntingdonsucks.com). Сайти можуть бути виявлені не тільки за допомогою посилань, й за допомогою пошукових систем, простим копіюванням назви з порталу новин типу cnn.com.

Крім розкриття цілей і ідеології руху, сайти містять переліки об'єктів: начальство лабораторій з повними контактними данними, а також список організацій-партнерів, за допомогою яких можна чинити тиск.

Навіть просто публікація списку відомих акціонерів лабораторій в пресі викликає успіх - падіння курсу акцій. Розсилка 1700 листів самим акціонерам із попередженням про те, що вони можуть стати об'єктом протесту, змусили 250 з них відразу ж продати акції - про всяк випадок.

Зрештою, підприємству відмовила у послугах навіть його страхова компанія. Кілька актів вандалізму, телефонні атаки, димові шашки в офісах, підлили олії у вогонь.

SHAC не каже про себе як про організацію, називаючи плоди діяльності результатом "масового руху". Жодна з акцій не була формально організовано. Фактично про реальних виконавців нічого не відомо.

Earth Liberation Front. Фронт Звільнення Землі.

Відповідно до інформацією на веб-сайті ФЗЗ - міжнародний підпільний рух, що складається з автономних груп, які здійснюють акції прямого дії.

Безпека учасників груп забезпечується повною анонімністю. Децентралізація, відсутність ієрархії та офіційного членства допомагає учасникам не потрапити у в'язницю.

Акції повинні відповідати вимогам: наносити економічних збитків структурам, які заробляють гроші на знищенні природи, мати освітньо-пропагандистський ефект на публіку і не повинні спричиняти людських жертв.

Так чи інакше ФЗЗ є однією з перших справжніх спроб реалізувати на практиці концепцію БС. З 1992 по 2003 рр. збитки від підпалів та інших актів вандалізму і саботажу становив до 50 млн. доларів.

Заяви про відповідальність за акції і іншу інформацію Фронт повідомляє через анонімну прес-службу, котра розповсюджує комюніке в Інтернеті. При цьому розповсюджувачі, будучи практично легальною структурою, заявляють про відсутність безпосередніх зв'язків з членами Фронту та ідеологією, ставлячи своїм завданням "відсторонене інформування громадськості. Винятково у інтересах підтримки свободи слова у потрібному тонусі. Результати діяльності такого "спостережного" центру вражаючі - кожна з вдалих акцій отримує широкий резонанс. Улюблена тактика Фронту - підпал.

Фронт не проводить демонстрацій, пікетів і взагалі акцій, де потрібно участь хоча б, декількох людей. Скачавши з Інтернету 37-сторінковий технічний порадник, будь-яка натхненна ідеєю людина, витративши 50 доларів і кілька уїкендів, буде готова до підпалу, розкрити який буде практично неможливо.

Згодом фото палаючого будинку з'явиться на сторінці "незалежного" сайту з нейтральним коментарем. Навіть при знищенні сайта і всіх його "дзеркал" резонансу в ЗМІ можна досягти, посилаючи анонімні повідомлення в ЗМІ та використовуючи інтернет-форуми.

У результаті цього, до 11.09.2001 ФБР розцінювало Фронт як найбільшу загрозу суспільству всередині США.

Методи протидії. Мережний аналіз і БС.

МА є логістичним методом боротьби з мережевої організацією, коли виявляються конкретні персони, які мають найбільшу кількість особистих зв'язків всередині угруповання - своєрідні вузли в мережі.

Але ці зв'язки можна виявити лише за їх наявності. Традиційні повстанські організації "зав'язані" на гроші, командуванні, постачанні, з вербуванні нових членів. Багато з цих зв'язків існують не для користі справи, а для підтримки існування самої організації.

БС позбавлене всього, організації тут просто відсутній. Місце Організації, яка постійно ставить питання про самозбереженні, займає сама Ідеологія. Для виживання, привертання уваги до ідеології потрібен постійний потік акцій прямого дії.

В епоху Інтернету автономні осередки БС отримують можливість справді анонімної взаємодії. Мережева публікація документів стає потужною зброєю.

Кожному учаснику руху досить здійснити хоча б одну акція. Навіть згодом розчарувавшись в ідеях руху (чи вирушивши в місця не надто далекі), учасник і його дії вже буде існувати в медійному, електронному, новинному, візуальному та текстовому просторі, забезпечуючи Ідеологію свіжої кров'ю.

Вичислення зв'язків електронною поштою (наприклад) між справжніми і майбутніми членами руху в принципі можливо, але цей метод не обіцяє службам, протидіючим екстремізму, великих успіхів.

Скачувати "небезпечні" тексти може не тільки потенційний порушник спокою, але й дослідник, журналіст чи мережевий робот.

Нові комунікаційні технології дозволяють існувати Ідеологии самостійно, без членських списків, фінансових рахунків, безпосередніх зв'язків між її носіями - і без кнопки "викл.". З такою Ідеологією неможливо знайти компроміс чи боротися. Так, можливо ФЗЗ існував певний час взагалі без "членів", можливо навіть тривалий час - точно ми не можемо знати.

Найбільш підходить тактика і стратегія БС, рухам без підтримки в народних масах.

Уряд може вдатися до спроб збити порив БС просто "навішуючи" випадково затриманим активістам величезні терміни. Так, пошкодивший три спортивних машини Дж.Лерс був посаджений на 22 роки, рівно стільки ж, скільки він прожив. Такі методи вкрай неефективні, вони викликають співчуття "несправедливо постраждалому" і виставляють уряд в ролі карателів.

Розкривають мережу БС головним чином завдяки непостійності самих учасників. Окрилені успіхом, вони, як правило, схильні створювати структури на зразок фан-клубів, груп підтримки, тобто. соціалізуватися. Таким чином, з'являється мережа "зовнішнього рівня", і мережевий аналіз може бути використаний у повному обсязі.

С.Гарфінкель
Переклад: Руслан