ТЕМА

Я бачив реформу МВС!

17 апреля 2025 | 13:36 , Олег Єльцов, ТЕМА

Важко оцінити внесок автора в лиття бруду на злочинну міліцейсько\поліцейську владу, включно з усіма її очильниками, починаючи з Кравченка й закінчуючи відчайдухою Денісом Монастирським, що влетів персональним гелікоптером в броварський дитячий садок. Скільки ж ними вкрадено, скільки справ розвалено, скільки схем зорганізовано… Остаточно поховала надію на лікування виродка МВС реформа Авакова-Наєма та інших «правозахисників». Про цю показуху я теж писав у переконанні, що далі буде тільки гірше. Власне, деградацію системи не припинила навіть війна. Але сьогодні я отримав приголомшуючий удар, який засвідчив: щось воно відбувається позитивне у гнилій системі МВС.


Мав привід відвідати київський центр МРЕО. Готувався до найгіршого, знаючи про тіньові оборудки працівників системи, про штучні черги, про дефіцит талонів, про затримання керівників-хабарників. Що за фактом?

Треба зареєструвати авто. Маю пакет документів. Через інтернет за п’ять хвилин отримую номер квитка реєстрації у найближчому МРЕО. В належний час прийшов й не побачив черг. Ба більше, у фойє можна отримати такий самий талон буквально день-в-день, без черг й штовханини.

Піднімаюся в залу, в центрі якої зона з фахівцями у віконцях, над ними – екрани, де висвітлюється номерок відвідувача й віконце фахівця, який з вами працюватиме. Все по-людськи. Навколо – купа стільців, на деяких сидять люди, чекають своєї черги. Я просидів 20 хвилин, дехто менше. Усміхнена пані бере документи, мовчки робить свою роботу, просить розписатися де треба й спрямовує до каси.  За п’ять хвилин все оплачую, віддаю чеки тій самій жіночці. За п’ятнадцять хвилин в іншому віконці забираю номерні знаки й пластик техпаспорту. Все! Вклався менше ніж за годину!

Жодного хамства, рогульства, пропозицій від «рєшалов», бо тут нема чого вирішувать – все гранично «френдлі», все продумано. У такі нечасті моменти я горджуся своєю державою й починаю поважати систему МВС, якій бажаю найскорішого остаточного одужання.



комментарии [2]

18.04.2025 14:39     Про благодать В Дарниці, Київ
18.04.2025 12:13     КАДР І в якому ж це центрі така благодать
Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

Провінційно-лоховське

02. 12. 2025 | 09:01

Чомусь спостерігаючи обличчя будь-якого українського політика щоразу згадую наперсників в «Адідасі» з далеких 90-х. Звісно, політики вже не ходять в шкірянках й кросівках, й навіть інколи мають інтелектуальні риси обличчя, проте, мова не про них. Я згадую гравців, яких наперсники мають ось-ось розвести на бабки. Ними зазвичай ставали провінційні гості столиці, які щойно вийшли на автовокзалі чи зістрибнули на перон з переповненої електрички. Якщо ти приїхав до самого Києва, то неодмінно маєш пошвендяти по Хрещатику, з’їсти перепічку, випити кока-коли… й тобі неодмінно закортить завітати до вбиральні. Найпопулярніший серед провінціалів громадський туалет в країні розташовувався у дворі поруч із центральним виходом метро «Хрещатик». Тут можна було знайти все: палені «Левіса», можна було нарватися на гоп-стоп, а з приходом рекету – програтися в наперстки. Тоді цим видом промислу не гребували майбутні ватажки оргзлочинності. Сам Борис Сосланович Савлохов «сидів на гівні» - саме так називалося це зайняття серед своїх. Й тепер ви знаєте чому.

фототема (архивное фото)

© фото: Олег Ельцов

Венгрия. Будапешт. Фестиваль "Сигет"

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: