Здавна існує нетрадиційна забава, близька до спортивного змагання пересування зайцем. Породжене це невмируще явище для одних фінансовою скрутою, для інших пошуком гострих вражень. Для усіх охочих до подібного способу пересування наведена нижче абетка.
Отже: половина справи - потрапити до потягу без квитка. Краще і найлегше зробити це на транзитних потягах, а не на кінцевих станціях. Обов'язкова вимога - жорсткий мінімум речей. Складно уявити собі людину, навантажену баулами, яка без підозр проходить повз пильних провідників. Найлегший спосіб, який, проте, вельми непродуктивний, - увійти під виглядом проводжаючого. Фотографічна пам'ять провідників обов'язково помітить вас, коли прийде пора перед відправленням звільнятися від небажаних елементів. Тому рекомендую інше рішення. Сумку краще за все передати всередину вагону із забезпеченим квитками другом або, за відсутності такого, з ким-небудь із пасажирів під будь-яким слушним приводом. Якщо на вулиці кліматичні умови далекі від спекотного літа, рекомендується передати і верхній одяг. Потім вже справа техніки зявитися в останню хвилину перед останніми вагонами без верхнього одягу і з бутербродами або пресою, придбаними в будівлі вокзалу. Перед таким пасажиром, що спізнюється, двері будь-якого вагону з радістю відкриють.
Тепер дуже стане в нагоді залізничний три-чотиригранний ключ, який є у провідників і який вам за пляшку виточить будь-який слюсар. Цей золотий ключик відкриває абсолютно всі двері у потязі, навіть найбільш потайні. Якщо вони є, то речі рекомендуємо замкнути в тамбур для паління, у відсіки в стінах, які нагадують дверцята в крематорії. Для яких цілей вони призначені за інструкцією - повна загадка. Окрім порожніх пляшок там ніколи нічого не росте. Якщо ключа немає, то речі можна просто закинути на третю полицю, на очах у інших пасажирів вашу сумку ніхто шмонати не стане. Тепер треба на 15-20 хвилин затусуватися в тамбурі, доки провідник збирає квитки у чесних пасажирів. Коли напруження пристрастей спадає, можна виходити в люди - у вагон. Займати вільне місце і споглядати красу природи за вікном.
Добру службу може зіграти ваша комунікабельність. Якщо ви з ходу віллєтеся в яку-небудь дружно-веселу компанію, то не викличете ні в кого жодних підозр та ще й час проведете з вогником і закускою. Головне, не перестаратися у веселощах, а то можна запросто виявитися всім разом у відділенні міліції на найближчій залізничній станції (прецеденти були). Якщо все-таки ваша зовнішність викликає хворобливий інтерес у провідників, що намагаються звернутися до вашої совісті і квитків, то пускайте в хід найнеймовірніші байки і скажіть, що ви з віддаленого вагону і шукаєте товариша або, скажімо, вагон-ресторан, в якому, до речі, теж можна пересидіти якийсь час, доки його не закриють. У випадку стрьому намагайтеся якомога швидше відвязатися і зробити вигляд, що повертаєтесь у свій вагон. Але памятайте провідники озброєні раціями, тож не варто над міру випробовувати їхнє терпіння.
Якщо провідник все-таки щось запідозрив і намагається дізнатися про місце вашого перебування у потязі, забивайте йому баки. Наприклад, скажіть, що шукаєте його, аби купити пива (залізниця навантажує провідників неліквідом пивом, водою, печивом, цукерками, - змушуючи продавати це за завищеними цінами). Провідник одразу зрадіє, коли перед ним постане перспектива виконати план продажу, за який його бє начальство і у випадку нереалізації згаданої продукції, він змушений все викупити сам за власний кошт.
Розрахунок правильний. Продати пиво провідникам охота. І ви отримуєте декілька годин передиху. У цей час як ніколи насолоджуєшся звичним вагонним життям і дивуєшся, як люди можуть скаржитись, що в потягу дуже нудно.
Якщо вам потрапила молода провідниця, не гріх і позалицятися. Кілька усмішок і веселих неймовірних розповідей, і ви гість в її купе. Якщо провідники вашого вагону п'ють, то спокійне життя до кінцевої станції вам забезпечене. Якщо з часом до вас пред'являють обґрунтовані вимоги типу: «Вас тут не сиділо», то забирайтеся геть на своє місце. Як правило, це всього лише сусідній вагон. Менталітет провідників обмежений, як у вимерлих травоїдних. Їх турбує тільки те, що відбувається у власному вагоні. Хай навіть решту потягу махновці трощать. Убога психіка грає нам на руку. У крайньому випадку можна курити у тамбурі, час від часу пересуваючись з вагона у вагон.
Не рекомендується освоювати купейні вагони. Народу там менше, їх легше запамятати в обличчя.
Якщо навіть справи кепські, мігруючи з голови до хвоста потягу можна проїхати з півдня, а потім на наступному полустанку дочекатися нового потягу у потрібному напрямку.
Ще одна добра порада: якщо є можливість, подорожуйте удвох із дівчиною. Романтиці підвладні всі серця, і вигляд парочки, яка воркує в тамбурі або навіть у власному вагоні, ллє бальзам на зачерствілі серця залізничного персоналу.
Складнощі починаються, коли вас викривають як явного безбілетника, і починають гнати, як обкладеного звіра, заручившись підтримкою загону охорони потягу молодиків-вертухаїв, що осоловіли від ледачого пияцтва. Славна виходить гонитва! Впевнені костоправи зі стервозним провідником дихають безкарністю прямо в потилицю. Ну куди ти нафіг подінешся з підводного човна? Але, виявляється, подітися можна. Багажний відсік під плацкартним сидінням легко вміщає в себе навіть дуже велику людину в ембріональній позі. Повітря вистачає, і протриматися з півгодини не складно.
Придатні як тимчасовий притулок і туалети, тільки краще за все лишити двері напіввідкритими. Людський розум передбачливий - якщо двері у WC не замкнуті - нікого немає.
Але настає час сну і по тамбурах і вагонах-ресторанах вже не відсидишся. Гранично оптимальний варіант - займати найменш популярні місця бокові поблизу туалету.
Уникнути майже всіх труднощів, а разом з тим і всього азарту, можна, купивши на двох-трьох активних зайців один квиток. Тоді на ніч це місце порожнє, а всі розходяться спати по різних вагонах. Якщо завзятий провідник намагається за вушко вивести вас на чисту воду, ви ведете його, демонструючи порожнє місце і по дорозі, прокидаючись, обдумуєте причину вашої відсутності на законному ліжбищі (задушливо, холодно, сусід хропе, алкоголіки дістали).
Так можна звичайну рядову подорож перетворити на справжнє сафарі. Якщо відчуваєте в собі сили - спробуйте.
Остання порада - обов'язково майте з собою паспорт і жодного компромату: зброї, наркотиків. Навіть за нешкідливий складаний ніж можна відгребти купу неприємностей від транспортних ментів, а забута в сумці колода карт з легкістю потягне на вагонний аферизм.
Вас це не лякає? Тоді в дорогу!
Олесь Янчук, Братство
