«Українське Гуантанамо», яке не існує. Де-юре

…До нового року залишились лічені хвилини, підготовка святкового столу майже завершена, тільки стіл трохи незвичайний, та й саме свято швидше скидається на сумну пародію. Замість салату на столі – специфічна речовина під назвою «помазуха». Домогосподарки, записуйте рецепт: все, що знайшлося в наявності – це й картопля з обідішнього борщу, й риба порційна дрібно покришена, бажано – цибуля або часник. Усе слід заправити декількома банками «Кільки в томаті», ретельно перемішати й розмазати по шматках хлібу. Не обійшлося без святкового торту: величезного, з претензією, з корявим написом «1996 рік». Щоправда торт виготовлений з хлібу – не простого, що продають у магазинах на волі, а під брендовою маркою «спецвипечка». З цього хлібу гарно ліпити різні мистецькі вироби, а якщо його добряче притиснути, з нього потече вода. Колір того хлібу більше нагадує землю, аніж хліб, до якого всі звикли. Аби «торт» набув остаточного вигляду, до тюремного хлібу додають розтоплені цукерки та порційний цукор. Зі святом, панове сокамерники!

Описувані події відбувалися в СІЗО Кривого Рогу під славнозвісною назвою «Бублик», що походить з колообразної форми будівлі. Той, хто там побував, ніколи не забуде цей досвід. Жорстоке поводження, побиття, нелюдські умови утримання – повсякденна практика цієї установи.

Особливі спогади залишаються у в’язнів, які побували в карцері СІЗО: кожного вечора місцеві контролери і оперативники, перевдягнуті в камуфляжку,з масками на обличчях влаштовують «відбій» в карцерах. По черзі відкривають двері камер, виганяють в’язнів до коридору, й починають бити, знущтися, принижувати, доводячи до психологічної межі нервового зриву і відчуття приреченості.

Але в очікуванні Нового року мешканці переповненої камери намагаються не згадувати про погане. До нового року залишилися лічені хвилини… Раптом у коридорі чутно дивний і страшний гул, лязкіт невідомого походження. Раптово кватирка камери відчиняється, і в приміщення влітає петарда, лунає потужний вибух, все миттєво наповнилося димом. Ніхто із в’язнів не встиг оговтатися, коли в камері пролунала автоматна черга, за нею пролунала команда: «Всім на підлогу!»

Жахіття в Криворізському СІЗО тривали всю новорічну ніч 1996-1997 року. Декілька годин мешканці камери тишком лежали на підлозі, чекаючи своєї участі, обливаючись холодним потом, з жахом слухаючи стогін й зойки в’язнів інших камер, вибухи пітард, автоматні черги. Камера надто мала, аби всі в’язні могли лягти на підлогу, тому лежали один на одному в незручних позах, чекаючи найгіршого.

Колишній боєць спецпідрозділу Державної пенітенціарної служби (ДПтС).

– Як відбувається підготовка до заходу? Яку саме зброю видають бійцям, чи проводять інструктаж?

1 липня 2010 року Європейський суд з прав людини (далі – Суд) ухвалив дуже важливе рішення у справі «Давидов та інші проти України», в якому визнав порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Мова йде про масове побиття засуджених у Замковій колонії №58 в місті Ізяслав Хмельницької області. В’язнів двічі – 30 травня 2001 року і 28 січня 2002 року – жорстоко побили бійці спецназу Державного департаменту України з питань виконання покарань – у такий спосіб Департамент проводив навчальні тренування. Суд дійшов висновку, що засуджені зазнали жорстокого поводження, відчували страх і приниження під час навчальних тренувань, які проводилися без згоди ув'язнених та без правових підстав. Суд постановив, що Уряд не виконав цілу низку своїх зобов’язань згідно з Конвенцією.

Минув рік, але до цього часу ретельного розслідування обставин, зазначених у рішенні Суду, не проведено, жоден чиновник, причетний до знущань над засудженими, не притягнутий до відповідальності…

Набув розголосу подібний випадок із побиттям в’язнів в Ізяславській колонії № 31, що стався у січні 2007 року.

Колишній боєць спецзагону ДПтС:

– Як відбувається побиття в’язнів – стихійно, чи за вказівкою адміністрації?

Офіцер ДПтС:

-На законодавчому рівні існування спецпідрозділів Державної пенітенціарної служби не регламентоване, але ж при кожному державному силовому відомстві має існувати підрозділ спеціального призначення, який має використовуватися в екстремальних випадках. Такі підрозділи є в СБУ, МВС, Прикордонній службі, Державній пенітенціарній службі, тощо. Ці підрозділи співпрацюють й діляться досвідом. Наприклад, для того, аби у разі потреби бійці спецпідрозділу СБУ впевнено себе почували під час приборкання озброєних злочинців, які, захопили житлове помешкання в колонії, або ж коли спецпідрозділ МВС придушує терористичний акт на території виправної колонії.

Боєць спецпідрозділу ДПтС:

– Розкажіть як саме все відбувається?

Зараз описуване побиття в Ізяславській колонії набуло офіційної назви судової справи в Суді «Карабет та інші проти України», вона перебуває на комунікації з Урядом України. По суті, справа ідентична справі «Давидов та інші проти України».

Чи потрібна Україні ця ганьба міжнародного масштабу? Хто в цьому зацікавлений? Яка користь від звірячих невмотивованих знущань над засудженими?

Науковець Ірина Яковець:

-Департамент здійснює заходи щодо запобігання та припинення злочинів терористичної спрямованості на об’єктах кримінально-виконавчої системи, згідно відповідно до Положення, затвердженого наказом Департаменту від 10.10.2005 р. № 167.14.01.2008 р. Наказ та положення скасовані як такі, що не відповідають європейським стандартам. Отже, наказу немає, проте спецпідрозділи залишились. Це є прямим порушенням національного законодавства та міжнародних зобов’язань України. Результат: Комітет ООН проти катувань вказав, що він «…стурбований відомими фактами використання антитерористичного підрозділу в масках усередині в’язниць, що приводить до залякування ув’язнених і поганого ставлення до них».

Здавалося б, реакція держави має бути очевидною. Однак, юридично спецпідрозділ ДПтС вже три роки не існує, проте практика побиття людей у в’язницях і колоніях силами «неіснуючих» озброєних військових формувань триває. Жертвами їхніх «маски шоу» стають як засуджені, так і обвинувачені, які перебувають під слідством, тобто ті, частину яких суд визнає невинуватими.

Напередодні травневих свят, близько сорока бійців спецпідрозділу ДПтС прибули на територію Сімферопольського слідчого ізолятора й були розміщені на території установи, маючи на озброєнні автомати, гранати, іншу зброю. В ДПтС факт залучення спецназу підтверджують і зазначають, що «у зв’язку з проведенням травневих свят в установах управління ДПтС в АР Крим, з 30.04 по 10.05.2011 року, згідно настанов керівних наказів та розпоряджень, на даний час виконується посилений варіант несення чергування під назвою «ЩИТ».

Отже, маємо продовження практики з описаного на самому початку новорічного шоу у «Бублику» 16-річної давнини: відтепер до Сімферопольського слідчого ізолятора на час проведення свят залучені силові підрозділи ДПтС, які перебуватимуть в установі «до окремого розпорядження.» 06.05.2011 року стало відомо, що бійці спецпідрозділу ДПтС побили ув’язнених. Масштаби репресій, кількість і прізвища побитих в’язнів залишилися невідомими. Одна з версій заведення до СІЗО спецвійськ: ув’язнені Сімферопольського СІЗО, хворі на туберкульоз, зняли на відео умови, в яких вони перебувають, а відео потрапило до медіа.

Боєць спецпідрозділу:

– Як довго за часом тривали акції, в яких Вам доводилося брати участь?

З практики розгляду справ на кшталт цієї бачимо: прокуратура займає однобоку позицію, ніколи не визнаючи провини бійців спецпідрозділу ДПтС. Отже, маємо існування безконтрольного, не існуючого де-юре «Українського Гуантанамо». Це відбувається попри підписання нашою країною далекого 2006 року Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, який вимагає від держави створити протягом року один або декілька національних превентивних механізмів із запобігання катуванням (далі НПМ). Цей інструмент передбачає посилення впливу громадянського суспільства на дії влади. Представники НПМ мають право на безперешкодне відвідування будь-яких місць несвободи, де перебувають люди поза своєю волею під контролем держави. Але Україна досі не виконала своїх зобов’язань.

Голова Департаменту з виконання покарань Василь Кощинець(2007 рік):

-За 9 місяців цього року персонал підрозділів спеціального призначення Державної кримінально-виконавчої служби брав участь у 9 тактико-спеціальних навчаннях з антитерористичної тематики за планами антитерористичного центру при Службі безпеки України, 43 рази залучався для проведення обшуків засуджених і приміщень, оглядів територій житлової та виробничої зон в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

Отже, що змінилося в Україні з часів новорічних подій в Криворізькому «Бубліку» в 1996 му році, або побиття в’язнів в Замковій колонії №58 міста Із’яслів Хмельницької області в 2001-2002 роках. Що зробила Україна на виконання рішення Європейського суду по справі «Давидов та інші проти України»? Констатуємо: нічого! Спецпідрозділ ДПтС просто вивели з юридичного поля, перевівши на «нелегал», отже – лише ускладнивши контроль за його діяльністю.

А яка міжнародна практика застосування спецпідрозділів в місцях позбавлення волі?

Євген Іхлов, аналітик російської організації «За права людини»:

«Спецпідрозділи для придушення заворушень у місцях ув'язнення існують в усіх країнах світу. Відмінною рисою спецназу Мін'юсту Росії є його генеза від спецназу, що має бойовий і каральний досвід в локальних конфліктах. Це принципово змінює малюнок призначення спецназу – це контінгент, який усвідомлює своє призначення не лише як гарант приборкання бунтів, але й як знаряддя проти непокірної державі стихії, в даному випадку кримінального співтовариства – аналога «непокірних тубільців Кавказу». Від цього часте використання спецназу Мін'юсту РФ з профілактичного побиття і приниження ув'язнених, які є повним аналогом зачисток в Чечні. Про те, як готують спецназ для його каральних функцій, говорить відеофільм «Фабрика тортур» зроблений за участю єкатеринбургского правозахисника в'язня сумління Олексія Соколова».

Вікторія Сергєєва, російське відділенняPenalReformInternational:

«У Россі ці підрозділи існують законно – є Положення про спецпідрозділі ФСВП, це внутрішній документ, узгоджений з Мінюстом. Щодо адекватності застосування цього підрозділу, звичайно, в 99% – це неадекватне використання. У розвинених європейських країнах, як правило, проблеми, що виникають на території пенітенціарного закладу, вирішуються персоналом в'язниці, а в разі серйозних заворушень – місцевою поліцією. У Швеції, наприклад, при найменшій проблемі персонал викликає поліцію, тому що сам не уповноважений застосовувати силу до в'язнів. В Англії є невеличкий спецпідрозділ, який розташовується в Лондоні, і його викликають тільки у випадку дуже серйозних конфліктів, масових бунтів, наприклад. Більшою мірою цей підрозділ забезпечує безпеку персоналу, а не б'є ув'язнених просто, щоб боялися.»

Що відбувається в стінах української кримінально-виконавчої системи – цей висновок читач може зробити власноруч.

		ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ 

                            Н А К А З 

                        10.10.2005  N 167 

                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      16 лютого 2006 р. 
                                      за N 138/12012 
 

             Про затвердження Положення про підрозділ 
                     спеціального призначення 

      { Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано 
               на підставі Висновку Міністерства юстиції 
        N 15/88 ( v0015323-07 ) від 24.12.2007 } 

		       { Виключено з Державного реєстру нормативно-правових 
         актів 14.01.2008 } 

        { Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано 
                   на підставі Наказу Міністерства юстиції 
          N 1302/5 ( v1302323-07 ) від 26.12.2007 } 
 

     Відповідно до   Кримінально-виконавчого    кодексу    України 
( 1129-15 ) та Законів України "Про Державну кримінально-виконавчу 
службу України"  (  2713-15  )  і  "Про  боротьбу  з   тероризмом" 
( 638-15 ),    з    метою   запобігання   і   припинення  дій,  що 
дезорганізують  роботу  установ  виконання  покарань   і   слідчих 
ізоляторів,  забезпечення  безпеки  засуджених і осіб,  узятих під 
варту,  персоналу і громадян, які перебувають на території установ 
виконання покарань та слідчих ізоляторів, Н А К А З У Ю: 

     1. Затвердити    Положення    про    підрозділ   спеціального 
призначення (далі - Положення), що додається. 

     2. Начальникам територіальних органів  управління  Державного 
департаменту   України   з   питань  виконання  покарань  (далі  - 
Департамент)  організувати  вивчення  Положення   з   відповідними 
категоріями  посадових  осіб,  підпорядкованих  органів  і установ 
виконання покарань та слідчих ізоляторів. 

     3. Управлінню  охорони,  нагляду   і   безпеки   Департаменту 
(Ільтяй М.П.)  забезпечити  подання  цього  наказу в установленому 
порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 

     4. Скасувати наказ Департаменту від  08.09.2003  N  163  "Про 
утворення         підрозділів        особливого        призначення 
кримінально-виконавчої системи,  затвердження штатів та  Положення 
про ці підрозділи". 

     5. Контроль   за   виконанням   цього   наказу   покласти  на 
начальників  територіальних  органів  управління  Департаменту  та 
першого  заступника  Голови  Департаменту  полковника  внутрішньої 
служби Лагоду А.С. 

     6. Наказ оголосити персоналу Державної кримінально-виконавчої 
служби України. 

 Голова                                               В.В.Кощинець 

 ПОГОДЖЕНО: 

 Перший заступник Голови - 
 керівник Антитерористичного 
 центру при СБ України 
 генерал-лейтенант                                     В.Тимошенко 
 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                      Наказ Державного 
                                      департаменту України 
                                      з питань виконання покарань 
                                      10.10.2005  N 167 

                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      16 лютого 2006 р. 
                                      за N 138/12012 
 

                            ПОЛОЖЕННЯ 
              про підрозділ спеціального призначення 
 

                      1. Загальні положення 

     1.1. Підрозділ спеціального призначення (далі - підрозділ)  є 
воєнізованим  формуванням,  який  створюється  при територіальному 
органі  управління  Державного  департаменту  України   з   питань 
виконання покарань (далі - Департамент). 

     1.2. Підрозділ    створюється   та   ліквідовується   наказом 
Департаменту. 

     1.3. Підрозділ очолює командир,  який призначається на посаду 
і  звільняється з посади наказом начальника територіального органу 
управління  Департаменту,  за  погодженням  з  першим  заступником 
Голови Департаменту. 

     1.4. За  наказом  Департаменту для забезпечення правопорядку, 
запобігання та припинення злочинів і дій, що дезорганізують роботу 
установ  виконання  покарань і слідчих ізоляторів,  підрозділ може 
бути тимчасово передислокований в інші регіони України. 

		1.5. Матеріально-технічне забезпечення діяльності  підрозділу 
здійснюється     управлінням     ресурсного,     побутового     та 
комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту. 

                  2. Основні завдання підрозділу 

     2.1. Запобігання   та   припинення   злочинів   терористичної 
спрямованості на об'єктах кримінально-виконавчої системи. 

     2.2. Запобігання  і припинення дій,  що дезорганізують роботу 
установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. 

                      3. Функції підрозділу 

     3.1. Участь у заходах щодо запобігання та припинення злочинів 
терористичної  спрямованості  у рамках антитерористичної операції, 
зокрема  насильницьких діянь, пов'язаних з захопленням заручників, 
вчиненням   підпалів,  убивств,  тортур,  залякування  засуджених, 
персоналу  Державної  кримінально-виконавчої  служби  України   та 
громадян,  які знаходяться в установах виконання покарань, слідчих 
ізоляторах та на прилеглих до них територіях. 

     3.2. Участь у  затриманні  озброєних  злочинців  в  установах 
виконання  покарань  і  слідчих  ізоляторах,  відбитті  нападів на 
об'єкти кримінально-виконавчої системи. 

     3.3. Розшук та  затримання  засуджених  і  осіб,  узятих  під 
варту,   які   вчинили   втечу,   у   тому  числі  при  проведенні 
антитерористичної операції. 

     3.4. Забезпечення  підтримання  правопорядку   при   введенні 
режиму  особливих  умов  в установах виконання покарань та слідчих 
ізоляторах у випадках стихійного лиха,  епідемій,  аварій важливих 
для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової 
непокори  засуджених  та  осіб,  узятих  під  варту,  або  в  разі 
виникнення   реальної   загрози   збройного   нападу   на  об'єкти 
кримінально-виконавчої системи,  припинення групових  протиправних 
дій  засуджених  та  осіб,  узятих  під  варту  та  ліквідації  їх 
наслідків. 

     3.5. Проведення оглядів і обшуків засуджених та осіб,  узятих 
під варту,  їх речей, оглядів інших осіб та їх речей, транспортних 
засобів,     які     знаходяться     на     територіях     установ 
кримінально-виконавчої   системи,  підприємств  установ  виконання 
покарань і на  прилеглих  до  них  територіях,  а  також  вилучати 
заборонені речі і документи.
     Особистий обшук проводиться особами однієї статі  із  особою, 
яка піддається обшуку. 

     3.6. Забезпечення  безпеки  засуджених  і  осіб,  узятих  під 
варту,  персоналу і громадян, які перебувають на території установ 
виконання покарань та слідчих ізоляторів. 

     3.7. Сприяння   оперативним   підрозділам  установ  виконання 
покарань і слідчих ізоляторів у  проведенні  оперативно-розшукових 
заходів. 

     3.8. Взаємодія    із    спеціальними    підрозділами    інших 
правоохоронних органів у сфері боротьби з тероризмом. 

     3.9. Беруть участь у  забезпеченні  правопорядку,  додержання 
вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установах виконання 
покарань,  слідчих ізоляторах і на прилеглих  до  них  територіях, 
вимагають від засуджених і осіб, узятих під варту, інших осіб, які 
знаходяться на територіях установ кримінально-виконавчої системи і 
на   прилеглих  до  них  територіях,  виконання  ними  обов'язків, 
установлених законом та нормативно-правовими актами Департаменту. 

               4. Організація діяльності підрозділу 

     4.1. Підрозділ    комплектується    особами    рядового     і 
начальницького складу (далі - особовий склад) відповідно до Закону 
України "Про  Державну   кримінально-виконавчу   службу   України" 
( 2713-15 ) на договірній, конкурсній основах громадянами України, 
які мають необхідну фізичну підготовку,  психологічну стійкість  і 
здатні  діяти  в  екстремальних  умовах  та  ефективно  виконувати 
відповідні завдання, покладені на підрозділ.
     Для осіб,  зарахованих до підрозділу,  може бути встановлений 
строк випробування до шести місяців. 

     4.2. Підрозділ  розміщується   у   спеціально   відокремлених 
приміщеннях  (будівлях),  які  обладнані  для  несення чергування, 
занять із службової підготовки,  збереження авто- та бронетехніки, 
зброї, спеціальних засобів та іншого майна. 

     4.3. Діяльність    підрозділу    здійснюється    на    основі 
квартального  плану  роботи,   який   затверджується   начальником 
територіального органу управління Департаменту. 

     4.4. Особовий  склад  підрозділу виконує службові обов'язки в 
повсякденній формі одягу  або  в  спеціальному  обмундируванні  із 
знаками розрізнення та символікою. 

     4.5. Спеціальні  заходи  проводяться  підрозділом на підставі 
затвердженого  начальником   територіального   органу   управління 
Департаменту   плану-завдання   або  припису,  виданого  командиру 
підрозділу.

		Про проведення   спеціальних   заходів   командир  підрозділу 
письмово доповідає начальнику  територіального  органу  управління 
Департаменту та до Департаменту. 

     4.6. Особовий  склад  підрозділу під час виконання покладених 
на нього завдань має право  в  порядку  і  випадках,  передбачених 
Кримінально-виконавчим  кодексом  України  (  1129-15  ),  Законом 
України "Про міліцію" (  565-12  )  та  іншими  законами  України, 
застосовувати заходи фізичного впливу,  а також зберігати,  носити 
спеціальні засоби і  зброю,  використовувати  і  застосовувати  їх 
самостійно або в складі підрозділу. 

     4.7. При  проведенні  спеціальних  та  інших  заходів  для їх 
фіксування при потребі використовується кіно-,  фото-,  відео-  та 
інші засоби. 

     4.8. Дії  особового  складу  підрозділу  під  час  проведення 
спеціальних заходів повинні ґрунтуватися на неухильному  виконанні 
законів  України,  додержання  норм  професійної етики,  гуманного 
ставлення до громадян, засуджених і осіб, узятих під варту. 

     4.9. При  необхідності  виконання  спеціальних  завдань   для 
особового складу підрозділу може встановлюватися цілодобовий режим 
роботи.  У  цьому  разі  видається  відповідний  наказ  начальника 
територіального   органу   управління   Департаменту.   Тривалість 
робочого  часу   та   відпочинку   особового   складу   підрозділу 
встановлюється у відповідності до законодавства. 

     4.10. Діловодство   в   підрозділі   ведеться  відповідальним 
працівником через канцелярію (секретаріат) територіального  органу 
управління Департаменту. 

            5. Обов'язки та права командира підрозділу 

     5.1. Командир   підрозділу   безпосередньо  підпорядковується 
начальнику територіального  органу  управління  Департаменту  і  є 
прямим  начальником  особового  складу підрозділу.  Він визначає і 
затверджує  функціональні  обов'язки  підпорядкованого   особового 
складу.
     Командир підрозділу відповідає за:
     забезпечення діяльності підрозділу, його постійної готовності 
до виконання покладених на нього завдань;
     професійну підготовку   особового   складу,   дотримання  ним 
дисципліни, його морально-психологічний стан;
     зберігання та   стан   озброєння,   боєприпасів,  спеціальної 
техніки  та  інших  засобів,  авто-  і   бронетехніки,   а   також 
використання сил і засобів за призначенням;
     комплектування підрозділу та  проведення  виховної  роботи  з 
особовим складом. 

     5.2. Командир підрозділу зобов'язаний:
     5.2.1. Забезпечувати  постійну  готовність  сил   і   засобів 
підрозділу до виконання поставлених завдань.
     5.2.2. При  проведенні  спеціальних   операцій   та   заходів 
особисто керувати діями підлеглих.
     5.2.3. Забезпечувати  дотримання  законності   і   дисципліни 
особовим  складом  підрозділу,  правомірність застосування заходів 
фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

		5.2.4. Під  час  перебування в установах виконання покарань і 
слідчих   ізоляторах   вивчати   стан   оперативної    обстановки, 
правопорядку та надавати їм оцінку.
     5.2.5. Здійснювати взаємодію з правоохоронними  органами,  їх 
спеціальними підрозділами    щодо   участі   в   антитерористичних 
операціях, навчаннях, заняттях та тренуваннях на території установ 
виконання покарань і слідчих ізоляторів.
     5.2.6. Уживати заходів  щодо  забезпечення  особового  складу 
підрозділу  озброєнням,  спеціальними  засобами відповідно до норм 
належності.
     5.2.7. Здійснювати   якісний   добір,  розстановку,  навчання 
особового складу  підрозділу,  його  атестування  в  установленому 
порядку, знати ділові та моральні якості підлеглих, організовувати 
службову  та  фізичну  підготовку  особового  складу   підрозділу, 
уживати  заходів до підвищення його професійного рівня,  зміцнення 
законності та дисципліни, забезпечувати постійну готовність до дій 
при введенні режиму особливих умов.
     5.2.8. Удосконалювати професійну підготовку особового  складу 
підрозділу,   брати   безпосередню  участь  у  проведенні  занять, 
контролювати дотримання заходів безпеки при поводженні зі  зброєю, 
вибуховими   речовинами,   спеціальними   засобами,  а  також  при 
виконанні тренувань, спарингів, спеціальних занять та стрільб.
     5.2.9. Організовувати  проведення  та особисто брати участь в 
інструктажах нарядів і здійснювати постійний контроль за  несенням 
служби особовим складом підрозділу.  Стежити за зовнішнім виглядом 
і стройовою виправкою  особового  складу,  додержанням  підлеглими 
правил носіння форменого одягу.
     5.2.10. Контролювати   та   аналізувати   результати   участі 
підрозділу  в  забезпеченні  належного  правопорядку  в  установах 
виконання  покарань  і  слідчих  ізоляторах,  уносити  керівництву 
Департаменту  та його територіальних органів управління пропозиції 
щодо застосування сил і засобів підрозділу.
     5.2.11. Щотижня  на  оперативних  нарадах надавати об'єктивну 
оцінку  службовій  діяльності  особового  складу   підрозділу   та 
щомісяця проводити підбиття підсумків роботи підрозділу.

		5.2.12. Аналізувати стан додержання законності та  дисципліни 
серед особового складу підрозділу. 

     5.3. Командир підрозділу має право:
     5.3.1. Застосовувати   заходи   заохочення    та    накладати 
дисциплінарні стягнення в межах наданих йому повноважень.
     5.3.2. Під час проведення антитерористичної операції  входити 
до  складу  штурмової  групи,  визначати  порядок  її  побудови та 
озброєння, брати участь у проведенні операції.
     5.3.3. Визначати,  у  залежності  від характеру завдань,  які 
виконує підрозділ,  форму одягу, екіпіровку та озброєння особового 
складу відповідно до норм належності.
     5.3.4. Організовувати  та   здійснювати   перевірку   несення 
служби,   а   також   проводити   учбові  збори  особового  складу 
підрозділу.
     5.3.5. Ознайомлюватися  в  територіальних  органах управління 
Департаменту з  інформаційно-аналітичними  матеріалами,  журналами 
обліку подій та іншими відомостями,  які характеризують оперативну 
обстановку в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах.
     5.3.6. Одержувати  в установленому порядку від територіальних 
органів управління Департаменту документи і  матеріали,  необхідні 
для   виконання   завдань   щодо   запобігання  вчиненню  злочинів 
терористичної  спрямованості  в  органах  і  установах   виконання 
покарань та слідчих ізоляторах.
     5.3.7. Надавати  пропозиції  керівництву  установ   виконання 
покарань   і  слідчих  ізоляторів  щодо  поліпшення  у  них  стану 
оперативної обстановки та підготовки груп швидкого реагування.
     5.3.8. За   дорученням   керівництва  територіального  органу 
управління Департаменту, при якому утворено підрозділ, здійснювати 
перевірку  організації  та проведення обшукової роботи в установах 
виконання  покарань  і  слідчих   ізоляторах   шляхом   проведення 
контрольних обшуків.
     5.3.9. Залучати (за погодженням з начальником територіального 
органу   управління  Департаменту)  спеціалістів  органу,  установ 
виконання покарань  і  слідчих  ізоляторів  за  місцем  дислокації 
підрозділу  для проведення професійної підготовки особового складу 
та   вирішення    питань    матеріально-технічного    забезпечення 
підрозділу. 

 Заступник начальника 
 управління охорони, 
 нагляду і безпеки Департаменту 
 підполковник внутрішньої служби                       В.В.Близнюк 

	http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0015323-07 

	 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 
 

 ПОГОДЖУЮ                             ЗАТВЕРДЖУЮ 
 Директор Департаменту                Заступник Міністра
 ___________В.В.Бутрименко            ___________Л.В.Єфіменко 
 24.12.2007                           24.12.2007 
 

                        ВИСНОВОК  N 15/88 
          про скасування рішення про державну реєстрацію 
                    нормативно-правового акта 
 

    Державний департамент України з питань виконання покарань
_________________________________________________________________ 
     (найменування міністерства, іншого органу, який прийняв 
                     нормативно-правовий акт) 

     Положення про підрозділ спеціального призначення, затверджене 
наказом   Державного   департаменту  України  з  питань  виконання 
покарань від 10.10.2005 N 167 ( z0138-06 ) 

__________________________________________________________________ 
    (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта) 

                    16.02.2006 за N 138/12012
__________________________________________________________________ 
               (дата і номер державної реєстрації) 

     Правові підстави скасування рішення про державну реєстрацію:
     Відповідно до   підпункту   "в-1"  пункту  17  Положення  про 
державну реєстрацію нормативно-правових актів  міністерств,  інших 
органів  виконавчої  влади,  органів  господарського управління та 
контролю,  що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян 
або мають міжвідомчий характер,  затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України від 28.12.92 N 731   ( 731-92-п )  /із  змінами/ 
(далі  - Положення про державну реєстрацію),  рішення про державну 
реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв'язку 
з  одержанням  висновку Мін'юсту,  Головного управління Мін'юсту в 
Автономній    Республіці    Крим,    обласних,    Київського    та 
Севастопольського  міських  управлінь  юстиції про невідповідність 
нормативно-правового акта  Конвенції  про  захист  прав  людини  і 
основоположних свобод ( 995_004 ) та практиці Європейського суду з 
прав людини. 

     ВИСНОВОК: 

     Згідно з  висновком  Секретаріату  Урядового уповноваженого у 
справах Європейського суду  з  прав  людини  Міністерства  юстиції 
України  від  21.11.2007  положення наказу Державного департаменту 
України з  питань  виконання  покарань  від   10.10.2005   N   167 
( z0138-06 )      "Про     затвердження  Положення  про  підрозділ 
спеціального призначення" не  відповідають  Конвенції  про  захист 
прав  людини  і  основоположних  свобод ( 995_004 )   та  практиці 
Європейського суду з прав людини. 

     У  зв'язку  з  цим  Державному  департаменту України з питань 
виконання покарань пропонувалося у 5 денний термін внести зміни до 
вищезазначеного  нормативно-правового акта або визнати його таким, 
що   втратив  чинність  (лист  Міністерства  юстиції  України  від 
27.11.2007 N 24-7/178). 

     За станом на 24.12.2007  нормативно-правового  акта  з  цього 
питання до Міністерства юстиції України не надходило. 

     На підставі  викладеного  та  відповідно  до  підпункту "в-1" 
пункту  17  Положення  про  державну  реєстрацію     ( 731-92-п ), 
підпункту  4.4  пункту  4  Порядку скасування рішення про державну 
реєстрацію  нормативно-правових  актів,  занесених  до  державного 
реєстру, затвердженого  наказом  Мін'юсту  України  від 31.07.2000 
N 32/5 ( z0458-00 ) (із змінами),  зареєстрованого в  Міністерстві 
юстиції  України  31.07.2000  за N 458/4679,  рішення про державну 
реєстрацію  наказу  Державного  департаменту  України   з   питань 
виконання   покарань   від  10.10.2005  N  167  ( z0138-06 )  "Про 
затвердження Положення  про  підрозділ  спеціального  призначення" 
скасувати. 

 Начальник відділу 
 Департаменту державної 
 реєстрації нормативних актів                        О.С.Дінєйкіна 

 Головний спеціаліст 
 Департаменту державної 
 реєстрації нормативних актів                            С.А.Ярмак 

 Виключено з    державного   реєстру   нормативно-правових   актів 
14.01.2008 

Статья підготовлена в рамках проекта "Поддержка бюро журналистских расследований", реализуемый ХПГ при финансовой поддержке МФВ. 

“Ukrainian Guantanamo” that doesn’t exist. De jure

There are current 157,868 people in Ukrainian penal institutions, or every 290th Ukrainian. A member of virtually every fifth family is behind bars. The author of this article has also experienced imprisonment in Ukraine.  The law should still remain in force for those imprisoned, yet what is the actual situation?  In order to find out we will describe one of the aspects of life inside which prisoners most remember. This concerns an almost mythical special force unit which many have heard of, yet about which little is known. However those in prison know about such special unit officers all too well.

… There were just minutes remaining to New Year, preparations for the festive table were almost complete, only the table was somewhat unusual and in fact the whole festivities were more like a sad parody. Instead of salad on the table there was a kind of specific substance made up of potatoes from the borsch at lunchtime, finely chopped fish and onion. All this was flavoured with some tins of sprats in tomato sauce, carefully mixed then spread out on pieces of bread. There was a cake as well, a huge one with aspirations of grandeur, with “1996” slightly crooked on the top. The cake was in fact made out of bread, not the simple type sold in the outside world, but “special baked item”.  You can make various artistic creations from this bread and if you squeeze it, water comes out. The colour is more like that of soil, than that of the bread we’re all used to. So that the “cake” took on the right appearance, they add melted sweets and sugar.  Happy New Year, fellow inmates!

The events described took place in the Kryvy Rih SIZO [pre-trial detention centre] known as “bublik” because of the bagel-like shape of the building. No one who’s been there will forget the experience –brutal treatment, beatings, inhuman conditions are everyday practice.

Prisoners who spent time in the SIZO punishment cell have particular memories: every evening the local control and operational officers, decked in camouflage gear, with masks on their face, carry out a “lights out” in the punishment cells. They open the cell doors in turn, drive the prisoners into the corridor, and begin beating them, tormenting, humiliating, driving to the psychological limit and filling them with hopelessness.

However, in anticipation of New Year the inmates of the overcrowded cell try not to think about bad things.

There are just minutes to New Year… Suddenly in the corridor there’s a strange, ominous rumbling noise. Suddenly the cell opens and a firecracker is hurled into the room. There’s a powerful bang and the room is filled with smoke. The inmates have no time to come to, when there’s a burst of rifle fire followed by the command: “Everybody get down on the floor!”.

The horrors in the Kryvy Rih SIZO lasted all through the New Year night from 1996-1997. For several hours the inmates of the cell lay quietly on the floor, awaiting their turn, cold sweat streaming and in horror listening to the groans and cries of prisoners from other cells, the explosions of firecrackers and rifle fire. The cell was too small for them all to be able to lie on the floor, so they lay on top of one another in uncomfortable positions, awaiting the worst.

Beatings and mockery of prisoners; constantly waiting for the torture to begin; wetting yourself while being beaten, these were all the “norms of life” in the bublik to which you almost become accustomed.

A former officer of a State Penitentiary Service special unit:

- How do you prepare for the action? What kind of weapons are you issued with and do you undergo instruction?

- If the institution doesn’t have enough of its own men for a search, they call in officers from other institutions, or a special unit, or we all work together. They don’t issue weapons for the search, we wear masks. If necessary, we take weapons from officers in the department for overseeing security although it doesn’t as a rule come to that, normally they use their fists and kick.

On 1 July 2010 the European Court of Human Rights [the Court] issued an extremely important judgement in the Case of Davidov and others vs. Ukraine in which it found that Ukraine had violated the European Convention on Human Rights [the Convention]. This involved the mass beating of prisoners in the Zamkova Penal Colony No. 58 in Izyaslav (Khmelnytski region). The prisoners were twice – on 30 May 2001 and 28 January 2002 - brutally beaten by a special unit of the State Department for the Execution of Sentences. This was how the Department carried out its training exercises. The Court concluded that the prisoners had been subjected to ill-treatment, had been frightened and humiliated during the training exercises, which had been carried out without the prisoners’ consent and without any legal grounds. it found that the Government had not fulfilled a number of its obligations under the Convention.

More than a year has passed since that judgement yet there has still been no thorough investigation of the circumstances outlined in the Court’s judgement, and none of those responsible have been held to answer.

There was a lot of publicity over a similar beating of prisoners at the Izyaslav Colony No. 31 in January 2007.

Izyaslav Colony No. 31

On14 January 2007 almost all prisoners of the colony (over 1,200 men) declared a hunger strike in protest at arbitrary disciplinary penalties, beating and humiliating treatment by staff; bad food and medical care. On 22 January a special unit in masks and fighting gear was deployed. The special unit officers brutally beat up over 40 prisoners who were taken to the headquarters specially – those who had announced the prisoners’ demands to the commission. The prisoners had fractured ribs, bones, broken noses and had teeth knocked out, etc. They were then divided into two groups and transferred to the Rivne and Khmelnytski SIZO in the same clothes they were wearing. All their things were left in the colony.  In the SIZO the prisoners were again brutally beaten. They were later transferred to other colonies. Employees of the Department deny the claims regarding the hunger strike and beatings and say that 40 prisoners were taken to other colonies since No. 31 was overcrowded. The complaints from the prisoners and their parents to the Prosecutor’s office and other bodies of power have received the response that the actions of the Department staff were legitimate.

A former officer of a State Penitentiary Service special unit:

- How do the beatings take place – spontaneously, or on the instructions of the Administration?

- During the instructions they point out that you are not allowed to beat them. However the special unit officers , according to their version, beat the prisoners to prevent any opposition from them. The staff know and allow the beatings. That’s the norm.

An officer of the State Penitentiary Service

The existence of the State Penitentiary Service special units is not regulated at legislative level, however each State enforcement agency is supposed to have a special purpose unit which should be used in extreme situations. There are such units in the SBU [Security Service], MIA [Ministry of Internal Affairs], Border Guard Service, State Penitentiary Service, etc. These units cooperate and share experience. For example, in order that SBU special unit officers feel confidence during actions subduing armed criminals who have seized a living area in the colony, or when the MIA special unit crushes a terrorist act on the colony’s territory.

Yet over recent years, terrorists acts in corrective institutions have taken place extremely rarely, and the State Penitentiary Service officers are used solely as an instrument for intimidating prisoners and applying unlawful violence. Nor does the experience they gain from colleagues in the SBU or MIA make them more tolerant.

A former officer of a State Penitentiary Service special unit:

- Tell us how it all takes place

-  The special unit officers and the penal staff taking part in the search gather in front of the entrance to the colony. Then they enter the grounds.  The special unit officers go separately. Two remain on the street, the others go inside. Only one day officer remains in the premises being searched, the other prisoners are taken outside.  The two (remaining)) keep control over those prisoners who are outside. When the special unit men enter, they immediately beat those outside so that they don’t express dissatisfaction at the search.  They break things, throw furniture around. They beat prisoners up spontaneously, give kicks to all the prisoners they come upon. The prisoners try to hide. Sometimes after such searches the prisoners complain, however they’re told where to go and that the operational unit has no control over the special unit.

The beating in the Izyaslav Colony now has an official name – the Case of Karabet and others v. Ukraine and the Court is presently in communication with the Government of Ukraine over it. The case is essentially identical to that of Davidov and others v. Ukraine.

Does Ukraine really need such shame of an international order?  Who has an interest in this? What benefit does anybody have from bestial and unmotivated torment of prisoners?

Researcher Irina Yakovets

The Department carries out measures to prevent and stop crimes of a terrorist nature on penal institutions, in accordance with Regulations established by Department Order No. 167 from 10 October 2005  On 14 January 2008 the Order and Regulations were revoked as not being in line with European standards. Now the Order doesn’t exist, yet the special units remain. That is a direct violation of domestic legislation and Ukraine’s international obligations. The result: the UN Committee against Torture pointed out that it was concerned by known cases where an anti-terrorist unit with officers in masks had been deployed inside prisons with prisoners being intimidated and ill-treated.

You would think that the State’s reaction was obvious. However legally the State Penitentiary Service’s special unit has not existed now for three years, yet the practice whereby people in prisons and colonies are beaten up by the “non-existent” armed military formations continues. The victims of such “mask shows” can be both convicted prisoners and remand prisoners whose cases are under investigation, i.e. some whom the court will acquit.

Just before the May holidays, around 40 special unit officers, armed with rifles, grenades and other weapons, were brought into the Simferopol SIZO.  The State Penitentiary Service confirms their deployment, saying that “institutions of the State Penitentiary Service have been placed on heightened security in the Crimea in connection with the May holidays – from 30 April to 10 May, inclusive, with this heightened regime coded “Shield”,

We thus see a continuation of the practice described at the beginning: from the New Year show at “Bublik” 16 years ago to the Simferopol SIZO during the May holidays special units of the State Penitentiary Service are deployed to be in the institution “until a separate instruction”.

On 6 May 2011 it was learned that special unit officers had beaten up prisoners. The scale of the repression, the number and names of those beaten are not known. One of the versions for why the special unit was brought into the SIZO is that prisoners from the Simferopol SIZO who are suffering from tuberculosis filmed the conditions in which they were being held and this video reached the media.

On 5 July 2011 prisoners at Colony No. 89 in Dnipropetrovskwere beaten by special unit officers with the scenario being typical. The Prosecutor’s Office confirms that officers from a special unit of the regional Department of the State Penitentiary Service were deployed in a search however justify the actions of these torturers. They state: “On 5 July, in accordance with the work plan of the Dnipropetrovsk Corrective Colony No. 89 and agreed with the management of the regional department, planned wide-scale searches were carried out among prisoners and the institution’s premises. The main aim of the search was to identify and remove things and objects which prisoners are not allowed to use. An additional number of staff officers from other institutions, as well as an inter-regional special purpose unit, were used for carrying out the search”.  The Prosecutor’s Office confirmed that 19 prisoners had bodily injuries, but refused to initiate a criminal investigation, not acknowledging that the injuries had been caused by the special unit officers’ beatings.

A special unit officer

- How long did the actions you were involved in last?

- The search is carried out over 2 hours. That is strictly observed. Patients with tuberculosis are taken out for one hour. All get beaten, whether they’re ill or healthy.

From a study of cases like this we see that the Prosecutor’s Office takes a one-sided stand, never admitting any fault with the State Penitentiary Service special unit. We thus have the existence of an uncontrolled “Ukrainian Guantanamo” which does not exist de jure. This is despite Ukraine’s having signed way back in 2006 the Optional Protocol to the UN Convention against Torture which obliges the State to create one or several national preventive mechanisms against torture [NPM] within a year. This instrument envisages heightened influence by civil society on the actions of the authorities. Representatives of NPM have the right to make unimpeded visits to any places of confinement where people are held against their will under the State’s control. Ukraine has not yet fulfilled its obligations.

The Head of the Department for the Execution of Sentences, Vasyl Koshchynets (2007):

Over 9 months of this year, personnel from special purpose units of the State Penal Service have taken part in 9 anti-terrorist tactical – special training exercises in accordance with the plans of the Security Service Anti-terrorist Centre.  It was deployed 43 times in carrying out searches of prisoners and premises, inspections of living and work zones in penal institutions and SIZO.

So what has changed in Ukraine since those New Year events at the Kryvy Rih “bublik” in 1996 or the beating of prisoners in the Zamkova Colony No. 58 in Izyaslav (Khmelnytski region) in 2001-2002?  What has Ukraine done to implement the judgement of the European Court of Human Rights in the Case of Davidov and others v. Ukraine? We are forced to state: nothing! The State Penitentiary Service special unit has simply been removed from the legal realm, having been turned into an illegal presence, this making it even harder to exert control over its activities.

What is international practice regarding the use of special units in places of imprisonment?

Yevhen Ikhlov, Analyst for the Russian NGO “For Human Rights”

There are special units for quelling unrest in places of imprisonment all over the world. The specific feature of the Russian Justice Ministry’s spetsnaz is that it takes its origin from a spetsnaz which has a combatant and punitive experience in local conflicts. This fundamentally changes the picture regarding the purpose of spetsnaz. – it being a contingent which sees its purpose not only in ensuring the quelling of revolt, but also as a weapon against elements not obedient to the State – in this case the criminal community – analogous to the “insubordinate natives of the Caucuse.s”  Hence the frequent use of the RF Justice Ministry’s spetsnaz in prophylactic beating and humiliation of prisoners, this being entirely analogous to the purges in Chechnya. How they train the spetsnaz for punitive functions is seen in the video «Фабрика тортур» [“Torture Factory”] made with the participation of the Yekaterinburg human rights worker and prisoner of conscience, Alexei Sokolov”.

Victoria Sergeyeva, Russian Section of Penal Reform International

“In Russia these units exist legally – there are Regulations on the Federal Service for the Execution of Sentences special units, an internal document agreed with the Justice Ministry. In 99% of cases the use of this unit is of course not warranted. In developed European countries, as a rule, the problems which arise in penal institutions, are resolved by the prison staff, and in the case of serious disturbances, by the local police. in Sweden, for example, where there is the slightest problem, the staff call the police since they themselves do not have the authority to use force against prisoners. In England there is a small special unit which is stationed in London. It is called out only in the case of very serious conflicts, mass revolts, for example, This unit to a large degree ensures the safety of staff, and does not beat prisoners simply to frighten them”.

What happens within Ukraine’s penal system the reader can conclude for him or herself.

The original in Ukrainian was published at TEMA as part of a project run by the Kharkiv Human Rights Group on supporting journalist investigations, with the financial support of the International Renaissance Foundation.