Остаться в живых. Как туристические поездки заканчиваются гибелью путешественников

19 августа 2019 | 08:26

Последняя неделя шокировала количеством новостей о гибели путешественников. Поэтому мы решили еще раз напомнить: ездить по миру интересно и весело, но есть ситуации, в которых стоит проявлять максимальную бдительность. А наш постоянный автор и опытный путешественник по опасным территориям Павло Морковкин написал важную колонку о том, почему никакие приключения не стоят того, чтобы рисковать жизнью. Пожалуйста, никогда не пренебрегай правилами безопасности – и береги себя.

Иранская весна

09 августа 2019 | 08:39 , Антон Мальков

Антон Мальков – фотограф из Петербурга рванул в путешествие на три месяца. Одной из стран на его маршруте оказался Иран – одно из самых изолированных, но очень красивых государств мира. Дело было в марте...

Казкове королівство Марокко. Частина 5. Як залити в бак соляру замість бензину й не спалити авто

17 мая 2019 | 11:05 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

На ранок рушимо на північ до містечка Шефшауен: це 200 кілометрів від Фесу. З ранку на вулиці така злива, що двірники не встигали робити свою роботу, а вулиці перетворились на річки. Машина нагадувала маленький корабель у морській стихії. Від’їхавши від Фесу кілометрів 30, вперше зіткнулись з поганою дорогою, настільки поганою, що згадали про батьківщину й лише люди на віслюках і пальми нагадували, що ми в Африці, а не вдома. Але ця дорога швидко скінчилась і далі знову пішла нормальна, асфальтована африканська траса.

Казкове королівство Марокко. Частина 4. Сплатити штраф й нагодувати мавпячого короля

16 мая 2019 | 10:43 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

Дорога веде на північ Марокко, за 9 годин краєвид за вікном машини змінюється радикально. Спочатку - кам’яниста пустеля, потім - пісок і пальми, далі - кущі, трава, поодинокі дерева і нарешті гори та сосни.

Казкове королівство Марокко. Частина 3. Не замерзнути в пустелі

15 мая 2019 | 08:19 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

З Тингіра рушили в Мерзугу через Альніф. Машина летіла порожньою трасою, що вела за небокрай. Горизонт ділив лобове скло на два кольори: зверху –синє небо, знизу- а жовта пустеля: дуже патріотично! Подекуди на фоні піску з’являлись невеликі, акуратні деревця, немов посаджені ландшафтним дизайнером. В машині грало місцеве “Хіт-радіо”, де крутили берберські хіти: і все це робило загальну картину нереально фантастичною.

Казкове королівство Марокко. Частина 2. На трасі нас атакують з-за кущів

10 мая 2019 | 12:25 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

Сіли на автобус: три години - й ми в Маракеші. Наш будиночок-ріада розташований на вузький вулиці в медіні Маракешу, не далеко від фортечного муру. Покидали речі й рушили в місто до пригод, які не змусили на себе чекати. На центральній площі вирувало життя, стояло безліч кінних візків, вештались чоловіки в національному одязі та пропонували фото за гроші, постійно хтось чіплявся, щось пропонував, або не обтяжуючи себе видумкою стартапа, просто просили гроші…

Казкове королівство Марокко. Частина 1. Римські канікули, Маракеш та Ессуейра

08 мая 2019 | 15:02 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

Планування подорожі почалося рік тому. Ясна річ, з квитків. Продивляючись різні акції, знайшли новий рейс «Візейр» з Вроцлава до Маракешу за прийнятну ціну. Зібрали інформацію, розробили маршрут, але раптом нас спіткала несподіванка: восени 2018-го «Візейр» скасував рейс Вроцлав –Маракеш. Але ми не звикли відступати! Вирішено летіти через Рим, із затримкою на пару днів у Вічному місті.

Якби-то ти, Богдане п`яний, тепер на Переяслав глянув

02 мая 2019 | 09:14 , Віктор Міняйло, для ТЕМИ

Це місто відоме тим, що в ньому українці, яких тоді називали росіянами, підписали угоду з росіянами, яких тоді називали московитами. А головний підписант Богдан Хмельницький чомусь потрапив під дію Закону про декомунізацію. У жовтні 2017 року депутати міськради проголосували за повернення місту історичної назви Переяслав. Тепер рішення за українським парламентом.

Зимой – по Черногорскому хребту. Часть 3

13 марта 2019 | 08:44 , Олег Ельцов. ТЕМА

Сегодня я готов был забыть все дурацкие мысли прошлых дней: что зимние походы – это мазохизм и ничего более, что это самый простой способ возненавидеть горы, что зимой в горах нечего смотреть… Я четыре раза проходил Черногорский хребет летом. Но, пожалуй, ни разу с него мне не открылся такой прекрасный вид как на этот раз. Даже Говерла предстала как на ладони – во всей зимней красе!

Зимой – по Черногорскому хребту. Часть 2

11 марта 2019 | 12:05 , Олег Ельцов. ТЕМА

Мы натопили снега, приготовили чай и перекусили бутербродами с колбасой. И хлеб, и колбаса совершено заледенели. Казалось, что кусаешь грудку снега. Но, замечу я вам: более вкусной колбасы и более ароматного хлеба я не ел за всю жизнь…

Зимой – по Черногорскому хребту. Часть 1

08 марта 2019 | 09:01 , Олег Ельцов. ТЕМА

В зимние Карпаты тянуло давно, ибо летом облазил их вдоль и поперек. Зимой тоже ходить приходилось, но было это как-то не по-настоящему: одна ночевка в палатке – один забег на Говерлу… На этот раз все было по-взрослому: - 20, ветер, три ночи на снегу и десять вершин за четыре дня ходу.

Большой город Васильков

15 февраля 2019 | 09:07 , Виктор Меняйло для «Темы»

«Безвиз» конечно хорошо, но не у всех есть время, деньги или желание ехать в Европу. А поскольку сидеть и втыкать в интернет днями напролет не совсем полезно для здоровья, мы решили осмотреть местные достопримечательности под Киевом. Ближайшим к Круглику городом оказался Васильков. Наставили в Maps.me точек и тронулись в путь.

Наше европейское турне. Часть 4. Велосипедная диктатура: свободу пешеходам!

21 декабря 2018 | 09:21 , Олег Ельцов. ТЕМА

Двухчасовой Брюгге; как запарковать авто в Амстердаме и не разориться; переночуйте и почувствуйте себя моряком; лучший бар в мире, цветочный рынок, квартал красных фонарей, встреча с велореволюционером, осторожное посещение музеев, вечерняя консерватория…

Наше европейское турне. Часть 3. Журналист против велопрофессионалов

20 декабря 2018 | 09:34 , Олег Ельцов. ТЕМА

До начала первой моей гонки на территории Евросоюза оставалось несколько часов. В гостинице я нарядился в велоформу, оседлал стального коня и неспешно покатил к месту старта, который располагался в 4 км от центра. Наташа при этом представляла группу поддержки и трусцой следовала за мной пешим ходом.

Наше европейское турне. Часть 2. Бельгия: их нравы и их пиво

19 декабря 2018 | 08:32 , Олег Ельцов. ТЕМА

Мы нашли повод для гордости. Европейцы – богохульники: велосипеды в церкви! Как выглядит бельгийская стабильность.

Наше европейское турне. Часть 1. Такой капитализм нам чужд!

18 декабря 2018 | 09:47 , Олег Ельцов. ТЕМА

Честно признаюсь: нет священного трепета перед благополучной Европой, и любви нет. Безусловно, лучше уж туда, чем в Таежный союз. Но, будь моя воля, я б крепил дружбу с Индией и Непалом. Однако понимаю: сограждане меня не поддержат. Хорошо в Европе, но скучно: все заасфальтировано, собачке лапку задрать негде, кругом – асфальт, платные парковки и базы НАТО… Зато там есть хорошие дороги и много-много велосипедов. Именно по этой причине мы отправились туда минувшим летом. Цель: безусловная победа на Чемпионате мира по велоспорту среди журналистов и прожигание жизни в Амстердаме.

Осінні барви Грузії. Частина 5

14 декабря 2018 | 14:46 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

На ранок, попрощавшись з хазяями, рушили до центру Алазанської долини в місто Кварели. Дорогою заїхали ще до однієї фортеці - Гремі. Ця фортеця 16 століття - все, що залишилось від великого міста Гремі, столиці Кахетинського царства 16-17 століть. Всередині є невеличкий музей, в якому є обладунки лицарів, заможних жінок та чоловіків, сільськогосподарські інструменти та портрети князів.

Осінні барви Грузії. Частина 4

13 декабря 2018 | 13:02

На ранок розрахувались з хазяйкою й рушили у зворотній шлях. Наш маршрут (176 км) пролягав через перевал та місто Гудаурі, далі, у місті Жинвалі повертав на схід в напрямку Телаві, де мали заночувати. Перевал проїхали зранку і можна було добре роздивитися дорогу, якою їхали сюди вночі. Дорога здалася вдень ще страшнішою через великі провалля та вузькі місця, деякі з осипаним камінням на дорозі. На узбіччі зкстрічались фури. Що завалилися на бок, тут і там знаки, якими позначають загиблих в автоаваріях. Від цього ставало трохи моторошно, але краєвид високих гір зі сніговими верхівками та ясна сонячна погода не давали поганим думкам шансів на перемогу.

Осінні барви Грузії. Частина 3

12 декабря 2018 | 13:05

На ранок, ледве прокинувшись, вибігли на вулицю помилуватись навколишньою красою. На безхмарному небі світило сонечко, був легкий морозець, який тонким інеєм покривав землю, а навкруги - височенні коричнево-синьо–сірі гори з яскраво білими сніговими верхівками. І прямо перед нашими вікнами - те, заради чого сюди приїхали – гора Казбек в усій красі. На цей день у нас був план піднятися до Троїцької церкви 14 століття біля села Гергеті.

Осінні барви Грузії. Частина 2

11 декабря 2018 | 09:20 , Олександр Гармата, для ТЕМИ

Наступного ранку арендували машину й рушили до міста Боржомі. Дорога чудова: 158 км проїхали не напружуючись. Далі наш шлях пролягав до міста Ахалцихе - ще 50 кілометрів. Дорога не така гарна, проте проходить через гори: панорама що відкривалась казкова. Ми раділи, що вибрали кінець жовтня для подорожі. Гори були сповнені кольорами - зелені, жовті, помаранчеві, червоні, рожеві, коричневі. І все це освітлювалось яскравим сонцем в блакитному, без хмаринки небі.

предыдущая    1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14    следующая

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: