ТЕМА

Хто скільки витрачає на армію та зброю

15 ноября 2023 | 19:48


Зброя дорожчає, а уряди країн сьогодні намагаються витиснути більше грошей на власне військо — але, звичайно, не завжди

Верховна Рада України вже прийняла бюджет на 2024 рік, згідно з яким Міноборони в наступному році буде виділено 1,164 трлн гривень або ж орієнтовно 30 млрд доларів. З цих коштів 862 млрд гривень або ж понад 22 млрд доларів піде на заробітні плати та забезпечення військових ЗСУ і робітників Держспецслужби транспорту, водночас на закупівлю та ремонт озброєння та військової техніки піде 265,4 млрд гривень або орієнтовно до 7 млрд доларів залежно від курсу, з яких 3 млрд доларів буде виділено на закупівлю озброєння українського виробництва.

Інфографіка від Міністерства оборони України

Інфографіка від Міністерства оборони України

Навіть "у вакуумі" ці цифри є доволі показовими, бо яскраво демонструють, що значна кількість коштів (а саме майже 75%) цілком логічно йде на утримання війська чисельністю у сотні тисяч (наприклад, Military Balance станом на 2023 рік подає чисельність ЗСУ у кількості 688 тисяч осіб і ще 400 тисяч резерву).

Бо, для порівняння, коли Україна ще у 2021 році планувала оборонний бюджет на 2022 рік, то тоді весь бюджет становив 286,6 млрд гривень або ж близько 10,5 млрд доларів за тодішнім курсом, із яких на "зброю та техніку" планувалося виділити орієнтовно 1 млрд доларів.

Бюджет на закупівлю озброєння — це не тільки про "залізо", але й такі буденні речі, як ремонт ОВТ

Разом з тим, 30 млрд доларів — це все одно не якась астрономічна сума, особливо з урахуванням того, що РФ в наступному році планує збільшити витрати на оборону до 10,8 трлн рублів, а це орієнтовно 112 млрд доларів — для порівняння, цього року цей показник становив 6,4 трлн рублів, а у 2021 — 3,6 трлн рублів.

З огляду на загальну безпекову ситуацію в регіоні та й у світі загалом, то ті чи інші країни сьогодні працюють над тим, щоб збільшувати власні оборонні бюджети. А передусім ті, які знаходяться у небезпечній близькості до РФ.

Наприклад, Польща, яка зараз активно закуповує озброєння на десятки мільярдів євро) у 2024 році планує на оборону витратити 137 млрд злотих або ж понад 33 млрд доларів — таку суму називав президент країни Анджей Дуда на початку вересня. Для порівняння, на 2023 рік оборонний бюджет Польщі був запланований на рівні 21 млрд доларів.

Збільшують видатки на оборону і країни Балтії — тут суми, звичайно, набагато скромніші, але все одно показові. Так, оборонний бюджет Естонії вперше буде вище за 3% від ВВП і становитиме 1,43 млрд доларів при загальних витратах на рік у 18,95 млрд доларів. У 2023 році цей показник становив близько 1,08 млрд доларів.

Латвія у наступному році на оборону планує виділити 2,4% ВВП — це буде 1,19 млрд доларів, у 2023 році ця цифра становила 1,06 млрд доларів. Литва — понад 2 млрд доларів або ж близько 2,71% ВВП, з яких 340 млн виділяється для оборонної допомоги Україні.

Фінляндія, яка у цьому році стала членом НАТО, на оборону закладає 2,3% від ВВП — це 6,48 млрд доларів, і це на декілька сотень мільйонів доларів менше, аніж у 2023 році. Водночас Швеція збільшує витрати на 2,36 млрд доларів, до понад 10 млрд доларів, щоб досягти "натівського" показника у 2% від ВВП.

Оборонний бюджет Франції у наступному році збільшиться на 7,5% — до 49,73 млрд доларів. На декілька мільярдів доларів збільшить свій бюджет Німеччина — до понад 56 млрд доларів. Велика Британія має амбітні плани до 2030 року збільшити свій бюджет аж до суми 125 млрд доларів.

За деякими винятками і з поправкою на загальні бюджети країн тут можна було б вивести правило, що чим далі країна від РФ, тим відповідно вона менше у відсотковому співвідношенні, хоча й великі бюджети не завжди означають ефективне використання цих коштів — варто лише згадати, як після лютого 2022 року викрилася низка проблем в оборонці країн Європи, яка роками буквально стагнувала.

Дефенс-експрес



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДІА-МАФІЇ

02. 04. 2026 | 15:26 , Олег Єльцов, ТЕМА

В стародавні часи, коли дерева ще були високими, автор цих рядків опублікував на сайті «Україна кримінальна» дослідження «З життя Деркачів», в якому навів деякі цікаві схеми зв’язків мафії зі спецслужбістами, політиками й лідерами громадської думки. Публікація не сподобалася багатьом. В ній наводились схеми й документи спецслужб, які я щасливо знайшов на підвіконні кулуарів Верховної Ради. Так, ми віримо у журналістську долю! Окрім всіляких кучм-деркачів, особливе невдоволення моє дослідження викликало у клану Мостових. Одразу після публікації Юлія Мостова, вхожа до всіх дипустанов, американського передусім, почала бігати по кабінетах дипломатів й розповідати про агента всіх розвідок Єльцова. За її розрахунками вона у такий спосіб виписувала мені вовчий квиток у професії. Це абсолютно ефективна розповсюджена практика українських медіа-мафіозі. Але щодо мене це не спрацювало, бо неможливо щось заподіяти людині несистемній, яка до того ж розумніша за босів медіа-мафії.

фототема (архивное фото)

© фото: Reuters

Робби Мэддисон на мотоцикле на высоте 328 футов перепрыгивает ущелье, ширина которого составляет 279 футов, 8 апреля 2010 года, Греция.