В НАБУ всі свої

27 червня в Окружному адмінсуді Києва почнеться слухання справи за позовом народного депутата Ігоря Луценка до директора НАБУ Артема Ситника. В якості третіх осіб залучено цілу низку громадських діячів – колишніх членів Наглядової Ради НАБУ, серед яких знаходимо  Віталія Шабуніна.

Нардеп навів в позовній заяві факти, які робили неможливим участь у Наглядовій раді НАБУ 8 з 15 її членів. Підстави: недостовірні дані в автобіографіях кандидатів. Зокрема, двоє членів Ради не вказали свої судимості. Так, виконавчий директор «Тренсперенсі інтернешнл Україна» Олексій Хмара не згадав, що 1998 року був засуджений за квартирну крадіжку. А член правління ГО «Центр протидії корупції» Дмитро Шерембей забув вказати аж три (! )судимості за скоєння крадіжок в особливо великих розмірах, за що й отримав: 2,5 роки ув’язнення, 4 роки з конфіскацією майна, 4,5 роки с конфіскацією.

Щодо найближчого партнера Шерембея по «Центру протидії корупції» та його очільника Віталія Шабуніна все просто: непрацююча дружина, що купує квартиру, земельна ділянка, яка взялася невідомо звідки й зникла у декларації в нікуди… Цитата з позовної заяви:

    «…У Декларації Шабунін В.В. не вказав об’єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 0,0584га кадастровий номер 3220882600:04:007:2058, придбану 14.11.2014 року дружиною Шабуніна В.В. Шабуніною Оленою Сергіївною, яка, згідно з Декларацією Шабуніна В.В., ніде не працює й перебуває на утриманні свого чоловіка. Окрім того, у розділі «ІІІ» п.25 Декларації Шабунін В.В. зазначив наявність у нього квартири площею 42 кв.м., але в розділі «ІV» п.56  зазначив, що будь-які витрати на утримання цього майна відсутні, що явно не відповідає дійсності.»

Журналіст Володимир Бойко неодноразово описував численні порушення під час обрання членів Наглядової Ради зразку 2015 року. Тема набула розголосу й наступного року у  складі Ради не було жодного члена «Центру протидії корупції», включаючи його голову. Немає їх й у цьогорічному складі. Проте, з 15 членів Ради 12 – з пулу споріднених громадських структур Шабуніна й Ко.

ГО «Всеукраїнське об’єднання Автомайдан» - 3 особи

ГО «Стоп корупції» - 2 особи

ГО «Антикорупційний штаб» - 3 особи

ГО «Платформа громадського контролю» - 1 особа

ГО «Трансперенсі інтернешнл Україна» - 1 особа

ГО «Харківський антикорупційний центр» - 1 особа

ГО «Всеукраїнське об’єднання Антикорупційний блокпост» - 1 особа

Саме за них вели агітацію представники «Центру протидії корупції» та гранто-споріднені структури. У колі громадських активістів перелік цих достойників прямо називають «Списком Шабуніна».

Дуже дивна ситуація, коли ті самі активісти роками крутяться навколо найвпливовішого антикорупційного органу. Чи можна говорити про ефективний контроль за діями НАБУ, коли його директор приховує порушення під час обрання членів Ради й не відповідає по суті навіть на запити народного депутата?

Цікаво, як могло статися, що до складу Ради, члени якої входять до Дисциплінарної та конкурсної комісії НАБУ, пройшли крадії та люди, які не можуть підтвердити походження нерухомості? Відповідність інформації, поданої претендентами перевіряє Робоча група. Але не відомо хто до неї входить, підстави для відмови кандидатам також не роз’яснюють. На цьому ще до початку конкурсу наголошував політолог і викладач КНУ Петро Олещук: «В Інтернеті маса скарг з боку громадських активістів, які вже не перший рік борються проти корумпованих чиновників і політиків по регіонах України – і яких робоча група при НАБУ не допустила до участі в конкурсі.

Наприклад, «Агенція громадської журналістики МІСТ» з Херсону взагалі скаржиться, що конкурс виглядає як «договорняк». «А как иначе объяснить, почему институты, которые почти 10 лет борются в Украине с коррупцией, не попали в конечный шорт-лист участников?», - питають громадські активісти з Херсону.»

Але попри численні зауваження НАБУ не відкриває діяльність Робочої групи.

Не все гаразд й із процедурою інтернет-голосування. Сайт НАБУ з гордістю повідомляє, що було використано програмне забезпечення з відкритим кодом, яке дозволяло слідкувати за діями кожного користувача. За процедурою голосування стежив незалежний спостерігач - ГО «Електронна демократія».

Термін «незалежний» вже трохи заяложений й ми не повірили НАБУ на слові. Адже всі ми залежні від того, хто платить за роботу. А ГО «Електронна демократія» має отримувати чималі гроші, адже це не перший й не останній їх досвід у співпраці з держструктурами. ГО організовує систему електронної публікації результатів виборів, впроваджує систему електронних петицій, налагоджує співробітництво з Мінінфраструктури, є співзнасновником Kyiv Smart City HUB … Раніше за її участі було проведено вибори громрад у міністерствах екології та охорони здоров’я. І найцікавіше: з НАБУ «Електрона демократія» співпрацює вже два роки поспіль. Чи така вже незалежна ця ГО?..

За чий кошт відбувається ця бурхлива діяльність – важко сказати: на сайті організації немає жодної інформації про меценатів чи-то грантодавців. Сторінка організації в ФБ мертва. Але не складає проблеми з’ясувати, що фактичним власником ГО є харків’янин Володимир Фльонц, який зареєстрував свою організацію на київській квартирі.

На власній сторінці у ФБ Фльонц святкує завершення процедури голосування за новий склад Наглядової Ради НАБУ: у голосуванні взяла участь 17181 особа!

Не всі з них підтримують переможну ейфорію Фльонца. От як коментують дописувачі процедуру голосування.

«Самое печальное в существующей системе, это то, что голосует, по сути SIM-карта, а не человек. Это порождает возможности как автоматических специализированных накруток, так и "бытовых" накруток, когда один человек и тот голосует со всех доступных телефонов. Это может быть нормально для опросов общественного мнения, петиций и пр., но абсолютно недопустимо при голосовании в Общественный совет огромной антикоррупционной структуры, где очень велика цена вопроса. 
Вторая проблема - "открытый" протокол открыт, по сути, только для организаторов. Они видят все данные, и могут, отправить запросы мобильным операторам и интернет-провайдерам, чтобы доказать накрутку при необходимости убрать из Совета общественного контроля «лишних» людей «со стороны», что и произошло в прошлом году. Остальные же для анализа не обладают достаточной информацией (даже айпи скрыт таким образом, что даже страну голосующего нельзя определить).
Все это легко решается с помощью BankID, ЭЦП, идент. номером, как это реализовано, например, на сайте петиций Президента Украины.
Третья проблема (не относящаяся к самой программной системе) – каждый голос может быть отдан за всех 15 кандидатов, что порождает возможности сговора одних ГО против других, что и произошло в этом году в НАБУ -т.е. некоторые ГО договорились заранее о распределении мест между собой, квотах и далее все пиарили один общий список, полностью монополизируя РГК.»

Тетяна Микитенко вам не здається тупю система, в якій голосують 17 тисяч людей, а перемагають ті, за кого пакетно проголосувало 2 з половиною тисячі? У голосах всіх інших не було сенсу).

З відповіді Фльонца виникає підозра, що це не просто недопрацювання програмістів, а свідоме бажання керівників НАБУ.

Владимир Фльонц «ТЗ на систему голосування затверджує орган, що проводить голосування  :)»

Демократія та громадський контроль – це чудово, але без чіткої процедури вони перетворюються у зброю шахраїв та політиканів. В даному випадку процедура – це передусім реалізація програмного забезпечення. Хто його розробляв й за якими принципами – на цьому увагу не акцентують. А дарма! Схоже, повторюється історія з Єдиним державним реєстром декларацій, який ледь не блокував процедуру збирання електронних декларацій чиновників.

Під час голосування за членів Ради громадського контролю НАБУ відбувалися збої, які можна віднести до категорії системних. Про це чимало відгуків від користувачів. Це, власне, визнало й НАБУ, розповсюдивши під час голосування такий текст:   

НАБУ

31 мая в 18:01 · 

«ШАНОВНІ УЧАСНИКИ ГОЛОСУВАННЯ ЗА КАНДИДАТІВ ДО Рада громадського контролю НАБУ!

Із 14:25 до 15:16 та з 16:30 до 17:48 багатьом із вас не вдавалося зробити свій вибір - не надходили sms-повідомлення для реєстрації. Причина полягала у технічних проблемах, що виникли у провайдера телекомунікаційних послуг. Станом на 17.48 всі негаразди усунуті. Голосування триває у нормальному режимі. Дякуємо всім за уважність та активність!»

Щоправда, пізніше саме НАБУ спростувало своє ж повідомлення: «…наголошуємо, що інформація, поширена у деяких ЗМІ про буцімто блокування голосування сайтом НАБУ, не відповідає дійсності. Сайт працював у штатному режимі.»

Здається, дві наведені цитати прямо протирічать одна-одній, чи не так?..

В дійсності сторінка голосування «лягала» неодноразово в проміжку від 5 до 70 хвилин. Цікаво, що у проміжок 15:16-15:26 голосування не працювало, а одразу після того, як сторінка відновила роботу, з’ясувалося, що за ці 10 хвилин проголосували 380 осіб!

Пізніше збої в роботі сторінки голосування НАБУ пояснило збоєм у сервісі провайдера. Згодні: й таке буває. Але при цьому лягає весь сайт, а не окрема сторінка, на якій іде голосування.

Але на тому приклади порушень й фальсифікацій не закінчуються. В наявності всі ознаки системності. Допитливі громадяни проаналізували дані голосування й дійшли цікавих висновків:

• Хоча голосування мало відбуватися 31 травня у проміжку від 9.00 до 21.00, голоси приймалися до 21.12.
• За 15 переможців відбувалося масове голосування з використанням щойно куплених пакетів мобільних операторів: тої самої серії, придбаних у той самий час в одному магазині. Назагал використано близько 6000 односерійних пакетів телефонних номерів.
• За переможців масово голосували з анонімного проксі-серверу Яндекс в Росії (IP 77.88.***.220)
• Використовувалися анонімайзери, аби приховати системне голосування з однієї IP-адреси.
• Понад 500 голосів подано за переможців від користувачів російських поштових сервісів. Але повну картину встановити неможливо через те, що протоколи розкриті не повністю. Так само, як і повні ІР-адреси. Розкриття цих даних аж ніяк не стосується персональних даних, але зробило можливим масові фальсифікації.
•  Декілька тисяч голосів за переможців були подані з ІР-адрес, розташованих начебто за кордоном. Хоча всі телефони, на які надходили СМС-підтвердження з кодом, знаходились в Україні, здебільшого в Києві. Це розповсюджена технологія, яка використовується для приховування факту масового голосування з тих самих адрес за допомогою штучно змінюваних ідентифікаторів. Скажімо, ІР=194.42….. використовувалась 23 рази. Така адреса свідчить про знаходження пристрою на Кіпрі.
• Близько 6000 голосів подано абонентами, які використовують ті самі номери мобільного зв’язку.
• близько 6000 поштових адрес зареєстровані групою осіб з тих самих ІР-адрес.
• Можна припустити, що очевидно 6000 пакетів стільникового зв’язку, придбаних лише для голосування, вже відключені. Все це за наявності часу й бажання можна підтвердити.

 

Отже, залишається відкритим головне питання: хто, за чиї гроші та в якій кількості виробив програмний непотріб, який дозволив наведені фальсифікації? Й чому це геть не цікавить «незалежного спостерігача» ГО «Електронна демократія»?

Чи проводитиме НАБУ перевірку наведених фактів, чи скасовуватиме результати договорняку громадських активістів, близьких між собою та керівництвом НАБУ? Навряд чи. На офіційній сторінці організації викладені результати конкурсу, зауважень до його проведення у пана Ситника немає. Всі свої – в хаті!

Ця чергова ганебна історія з використанням інтернет-технологій стане лакмусовим папірцем для визначення: чи існують в нас справжні громадські активісти? Чи наважиться хтось вимагати фахової перевірки досконалості використаного програмного забезпечення, спростування результатів, відкриття кримінального провадження за ознаками втручання в діяльність електронних систем та комп’ютерних мереж? Чи всі громадські активісти, що годуються з грантової кишені, мало чим відрізняються від мітингувальників «на замовлення», які водять козу за командою замовника?

Залишається надія, що бодай один з цих громадських діячів принесе користь Батьківщині, захищаючі її в зоні АТО. І за це ми всі скажемо пану Шабуніну велике громадянське «Спасибі!»

---

Р.S. Шанси побачити Шабуніна на передовій тануть. Сьогодні під стінами Дніпровського військомата Києва Шабунін спочатку «повоював» із журналістом, який ставив йому «неправильні запитання», а пізніше отримав від постраждалого порцію газу з балончику. Після цього борець з корупцією загальноукраїнського масштабу направився до карети «Швидкої», яка дуже вчасно виявилася на місці події. Напевно, тепер нашому герою доведеться довго лікуватися в тилу…

У військкоматі Шабуніну повідомили, що претензій до нього не мають й спрямували до військкомату за місцем прописки.