Риба буває солодкою

Державний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства України, попри попередні домовленості щодо прозорої та законної роботи знову взявся за старі схеми попереднього керівництва. Так, державне підприємство «Фішінг Компані», яке було незаконно створено у 1997 році, під яке було отримано кредит державного Ощадбанку в сумі 20 млн. доларів США, і даний кредит у 2000 році був погашений Державним Бюджетом України, не лише не перереєстровано на території України, а й продовжує за рахунок держави працювати на колишніх керівників Рибгоспу. Зараз питання усунення порушення законодавства залежить виключно від голови Державного агентства рибного господарства України Дроника, який не лише нічого не робить в цьому напрямку, але й призначив головою Наглядової ради «Фішінг Компані» О.М.Лапатинського, який одночасно виконує обов’язки радника Голови Агенства.

У жовтні 2010 року постало питання захисту законних інтересів рибогосподарського підприємства ТОВ «Хутір на околиці», яке протягом 3 років експлуатує рибне господарство в м. Іванкові, Київської області і вклало в цей бізнес понад мільйон доларів США. Підприємство ТОВ «Хутір на околиці» експлуатувало майно колишнього ВАТ «Іваньківський рибокомбінат», вклавши за цей час величезні власні кошти в розбудову рибогосподарського бізнесу. Проте, в травні 2010 року колишній Голова Держкомрибгоспу О.Довбиш через директора ДП «Укрриба» Захарченко незаконно розірвав з ТОВ «Хутір на околиці» договір оренди гідроспоруд - за відмову директора підприємства сплачувати непомірні хабарі за їх подальше користування. «Хутір на околиці» був змушений звернутися до суду, але  у листопаді 2010р. керівник ТОВ був викликаний новим директором ДП «Укрриба» Казимірчуком, який в примусовому порядку став змушувати його залишити майно і вирощену рибу (300 тонн) та піти геть, мовляв, таку команду надав особисто Президент України Янукович. Директор «Хутіра на околиці» Сахнацький звичайно погодився на вимоги Президента України, але дуже сумнівається, що таку команду дав особисто Янукович.

Це не єдиний випадок в рибній галузі, коли чиновники прикриваються ім’ям Президента. Так, з боку Держкомрибгоспу спочатку було обіцяно, що рейдерське захоплення рибного господарства буде припинено, але все вийшло навпаки – особисто Голова Держкомрибгоспу Дроник вже в грудні 2010 року зустрівся з директором «Хутір на околиці» Сахнацьким і запропонував йому добровільно передати майно в користування іншій структурі, яка немає жодного відношення до рибної галузі, але нібито має відношення до Президента України. У разі відмови Дроник обіцяв неприємності і жорстке рейдерське захоплення підприємства. Директор Дніпропетровського рибокомбінату під час вирішення питання щодо продовження договору оренди гідроспоруд з ДП «Укрриба» ще у грудні 2010 року заніс особисто Дронику хабар 40 тисяч доларів. В галузі серед керівників підприємств аквакультури, які сплачують за оренду водойм, самі зариблюють свої водойми, самі годують рибу і прагнуть самі її продавати, назріває незадоволення владою, за яку багато хто з них голосував на виборах.

Ще приклад діяльності керівників Держрибгоспу: побудова нової піраміди зі збирання грошей з рибалок через органи рибоохорони. За інформацією рибалок м. Генічеська, які працюють на Азовському узбережжі, їх рибінспекції вже змушують платити щомісячно по 4000 гривень та по 1000 гривень місцевим прикордонникам за можливість «без проблем» працювати на промислі. При цьому їм встановили жорсткі умови з офіційного оформлення 20% усього вилову. З пояснень представників рибалок Приазов’я ці правила були встановлені особисто головою Дроником та першим заступником Овчаруком, які до їх призначення на керівні посади в рибної галузі працювали у Прикордонних військах України, а потім керували рибоохороною Азовського моря і вже тоді організували побори з рибалок та браконьєрів. Аналогічна інформація поступає від рибалок Чорноморського узбережжя Миколаївської області. Так, начальник Миколаївської обласної Держрибоохорони Копійка за вказівкою особисто Дроника і Овчарука, у грудні 2010 року зібрав з рибалок-користувачів Миколаївської області по 1500 доларів США за отримання ними промислових квот на 2011 рік. Крім того, саме зараз Копійка поставив жорсткі умови рибалкам, а саме – сплачувати щомісяця по 1000 доларів США з кожного плавзасобу за промисел чорноморської камбали-калкан. За інформацією, отриманою від рибалок Миколаївщини, минулого року, при колишньому керівнику галузі Шведенку вони сплачували по 400 доларів, що надавало можливість хоч якось зводити кінці з кінцями, але умови поставлені новою владою є просто неможливими. Така ситуація відбувається сьогодні в кожному регіоні України, на будь-якому водоймі, в будь-якому напрямку рибогосподарської діяльності.

Ще одне ноухау чинного керівництва Держкомрибгоспу - відмивання бюджетних коштів, виділених на замовлення наукових робіт Держкомрибгоспом. Так, у листопаді 2010 року в Держкомрибгоспі пройшов тендер на визначення виконавців наукових робіт. З метою уникнути тендерної процедури, Держкомрибгоспом було укладено декілька фіктивних договорів на здійснення таких псевдо-наукових робіт вартістю до 100 тисяч гривень кожна, на загальну суму понад 400 тисяч гривень. Стався скандал: традиційні виконавці таких замовлень - науковці, які вже оприлюднили свої роботи у пресі, звернулись до Держкомрибгоспу з претензіями. А чиновники вже отримали «відкати» від псевдо-виконавців, які навіть є родичами чиновників Держкомрибгоспу. Перевірка КРУ обов’язково виявить факти нецільового використання бюджетних коштів та порушення тендерного законодавства.

Корупційні та хабарницькі схеми в рибній галузі, які будують її керівники, не дозволяють інвесторам вкладати кошти в рибний бізнес. За нашою інформацією зараз збудована схема злочинного збирання хабарів з орендарів внутрішніх водойм з аквакультури. Схема збудована начальником управління охорони водних живих ресурсів В.Литвиненком та його підлеглими І.Скляренко й Р.Черненко. Схема полягає в тому, що Литвтненко та його спільники змушують рибаків платити хабарі з розрахунку 1 тисяча гривень за кожні 10 гектарів орендованих водойм за погодження Режиму спеціального товарного рибного господарства водойма (СТРГ), який розробляється уповноваженими науковими установами в регіонах. Рибогосподарники обурені тим, що чиновники, не давши їм ще заробити, вимагають по 20 – 30 тисяч наперед, при цьому не давши жодної гарантії щодо тривалого користування водоймами. Разом з тим, Литвиненко, який має дружні стосунки з Дроником і має на нього вплив, надав команду через органи рибоохорони вимагати від підприємств створення рибозахисних пристроїв (РЗП). Державне підприємство «ДніпроГЕС», за відповідним приписом Запорізького управління Держрибоохорони, розробило проект РЗП, за погодження якого зараз фірма Литвиненко і «к» вимагає 30% «відкату», а вартість проекту сягає понад 400 тисяч гривень. За видачу дозволів на розроблення державними науковими установами в регіонах біологічних обґрунтувань рибогосподарських водойм, команда «прикордонників» збирає по 3 тисячи доларів з кожної установи. При цьому, навіть інституту рибного господарства було відмовлено в погодженні дозволу у зв’язку з відмовою сплатити «тариф». Схожа ситуація відбулася з Харківським університетом, який також звернувся до Держрибагентства за дозволом після закінчення терміну попереднього.

Схеми, які застосовує Дроник і компанія для особистого збагачення не відповідають сучасної ситуації в галузі рибного господарства і ганьблять чинне керівництво держави. Замість того, щоб створювати схеми заробітку через господарську діяльність, ці дилетанти тупо обклали хабарами все можливе.

Чиновники Держкомрибгоспу у своїй бізнес-діяльності використовують громадські організації. Так, Едгарова І.В., перебуваючи на посаді заступника начальника управління зовнішньоекономічних зв’язків Держкомрибгоспу, наприкінці вересня 2010 року надала на адресу громадських організацій негативну інформацію стосовно свого начальника Герасимчука, завдяки якої останній міг бути обвинувачений у корупції. Матеріали Едгарової направили до правоохоронних органів для здійснення перевірки. Інформація не підтвердилась,  громадські організації були змушені вибачитися та зробити відповідні організаційні висновки. Так чи інакше, але Едгаровій вдалося завдяки цьому отримати посаду начальника управління.  Після звернення громадськості на ім’я Дроника, де громадська організація просила відсторонити Едгарову від взаємодії з громадськими організаціями, її попросили не піднимати галасу до 15 січня 2011 року, аби не заважайте призначенню Дроника на посаду керівника Державного агентства рибного господарства України. Але Едгарова не лише не усунута від взаємодії з громадськістю, але й координує питання щодо створення громадської ради при Державном агентстві рибного господарства. Едгарова намагається створити ручну громадську раду й призначити її керівником Степаненка, який є кумом колишнього голови Держкомрибгоспу Шведенка й працював під його керівництвом з 1994 по 2002 рік начальником Держрибоохорони.

 Звичайно все відбувається за наказом чи за мовчазної згоди голови Держагентрибгоспу Дроника, який за його твердженням є кумом та близьким другом сина Президента Олександра. Ми розуміємо, що своїх людей у владі треба мати, але ці люди мають нести подвійну відповідальність перед людьми та Державою, а не будувати собі примітивні, дилетантські схеми збагачення за рахунок рибалок. За півроку роботи керівником галузі Дроником не було розроблено, погоджено і прийнято жодного нормативного документа щодо створення необхідних передумов для розвитку, не було навіть спроб розробити проект Закону «Про розвиток рибного господарства до 2020 р.» — основний документ модернізації і розвитку рибного господарства, незважаючи на чисельні пропозиції з цього питання громадських організацій.

Завдяки такому керівництву в рибній галузі сьогодні рівень заробітної плати найнижчий в країні, а її працівники, перебуваючи на межі бідності, масово звільняються з роботи та кидають свій бізнес. За даними Держкомстату за останній рік кількість підприємців, діяльність яких пов’язана з промисловим риболовством, скоротилась з 501 до 443, тобто на 12%. Хочеться сподіватися, що на всі ці факти компетентні органи нарешті звернуть увагу, наведуть порядок в рибній галузі.

Единоразовые «тарифы» 2011 года:

·       Квоты и научный лов: калкан - 1 дол./кг, бараболя - 0,8 дол./кг

·       «Режимы»: 5 000-20 000 дол.

·       Должность рыбинспектора: 5 000 -10 000 дол.

·       Должность нач. Территориального отдела:10 000-25 000 дол.

·       Должность нач обл. управления: 25 000-50 000 дол.

·       Должность нач. бассейнового управления: 100 000 дол.

·       Должности директоров госпредприятий: 5 000-50 000 дол.

·       Аренда гидросооружения в Укррыбе: 25 000- 50 000 дол.

·       Консервный номер: 5 000 дол.

·       «Распил» за селекцию: 60%

·       «Распил» за воспроизводство: 60%

·       «Откаты» за науку: 50 %

·       «Откаты» за закупки: 25-30 %

ü  Тарифы 2011 года ежемесячные:

·       С управления - строго согласно штатного расписания: по 2500 гр. на рыбинспектора.

·       Дополнительные тарифы на местах: цены гибкие.

·       Услуги исполнительного бюро: цена договорная.

·       Услуги флотинспекции: цена договорная.

·       Услуги по несоставлению протокола оплачиваются для удобства на месте как в наличной форме, так и в натуральной.