ТЕМА

Чому вбили кременчуцького суддю?

14 февраля 2014 | 07:56

34-річного суддю Олександра Лободенка вбито пострілами мисливських набоїв – у результаті таких уражень будь-хто мав отримати травми, несумісні із життям. Згідно з першими офіційними висновками, зазначене вбивство не є випадковим і спонтанним, а спланованим заздалегідь резонансним злочином. Суддя Лободенко розглядав справи активістів кременчуцького Євромайдану в зв’язку з відомою спробою захоплення ними адміністративної будівлі Кременчуцької міськради – і ця історія буде, очевидно, у центрі уваги навколо версій вбивства. Однак справа арештованих вдома євромайданівців, незалежно від того, хто і яким чином намагатиметься нею скористатись, є не єдиною резонансною судовою справою, що може мати обґрунтований зв’язок із вбивством. Зокрема важливим може виявитись зв’язок загибелі судді Лободенка зі справою арешту міської телевежі, що будувалась за державні кошти, але експлуатувалась завжди винятково власниками приватної телекомпанії «Візит» - родиною Мельників.


Зв’язок із «Візитом»


25 грудня 2013 року суддя Автозаводського районного суду Олександр Лободенко відкрив провадження у справі за позовом комунального підприємства «Кременчуцька телерадіокомпанія» (КТРК) до «Візиту» та родини Мельників. Одночасно із відкриттям провадження у справі було постановлено також ухвалу про забезпечення позову, якою було накладено арешт на все майно родини Мельників у межах ціни позову – 4 мільйони гривень. Водночас цією ухвалою був накладений арешт на міську телевежу та всі об’єкти нерухомого майна, що пов’язані із телевежею та знаходяться за адресою: вул. Керченська, 7А. 

Весь комплекс будівель, пов’язаний із телевежею, будувався згідно з єдиним проектом і став основою для прибуткового телевізійного бізнесу родини Мельників. У Кременчуці вважається, що саме спір навколо телевежі є ключовим у протистоянні міського голови Олега Бабаєва і родини Мельників за право власності навколо всієї системи кабельного телебачення телекомпанії «Візит». Нагадаємо відразу – більше двох років триває це гучне протистояння, в якому пан Бабаєв намагається відновити права територіальної громади на міське телебачення, що створювалось всім містом, але опинилось у приватній власності родини Мельників без будь-якого роздержавлення чи приватизації

Підстави для судового спору і накладення арешту суддею Олександром Лободенком були наступними. Комунальна телерадіокомпанія, отримавши від державного підприємства «Укртранснафта» права за договором про спільну діяльність, на підставі якого будувалась єдина міська телевежа за державні кошти, не змогла свої права реалізувати. Оскільки жодної доброї волі з боку родини Мельників для цього не було. Кременчужани мають пам’ятати – комісію виконкому з інвентаризації телевежі не допустили на територію, відповідний допуск не дали і офіційну вимогу не задовольнили. Більше того, офіційним листом, підписаним Олександром Мельником, усі відмови були підтверджені. Відповідно до тексту того листа стало зрозуміло, що жодні права на телевежу інших осіб Мельники не визнають

Відповідно і прогнозовано виник судовий спір, в межах якого з’явились підстави для накладення судового арешту. Оскільки виникала обґрунтована загроза, що Мельники можуть переоформити право власності на телевежу і вивести з-під судового спору. І деякі відповідні дії ними навіть були зроблені. Будівля телевежі «заднім числом» була передана до статутного фонду підприємства Мельників, що зареєстровано ними у Харкові. На підставі реєстрації підприємства Мельниками було ініційовано вже в Харкові новий судовий спір, яким вони намагаються визнати право власності в тому числі і на арештоване в Кременчуці майно. 

Вплив на суд

Яким міг бути можливий мотив для вчинення замаху на життя, що обернувся загибеллю Олександра Лободенка? Зранку після вбивства Олександра Лободенка спливла інформація, яка може дати привід для роздумів щодо можливості використання смерті кременчуцького судді, як акту залякування суддівського корпусу. 

Таке припущення у кременчуцьких журналістів з’явилось у той момент, коли стало відомо – 12 лютого мав відбутись розгляд апеляційної скарги Мельників на ухвалу судді Лободенка про відкриття провадження у справі та про забезпечення позову, якою був накладений вищезгаданий арешт 25 грудня. 

Зрештою, вбивство Олександра Лободенка мало певний вплив на суд – розгляд скарги на ухвалу про забезпечення позову було взагалі відкладено. І це відкладення сталось прямо через годину після того, як Апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги Мельників на ухвалу про відкриття провадження у справі. В той же час щодо ухвали про арешт судді вирішили поки що не визначатись. 

Захист Євромайданом

Незважаючи на обґрунтовані підозри у наявності певних мотивів для вчинення подібних актів, від будь-яких слідчих дій захист Мельників, напевно, буде носити очевидний характер. 

Закономірні питання слідчих переводитимуться у площину політики, як це постійно відбувалось протягом останніх двох років. Будь-яке питання, в тому числі питання самовільно побудованих об’єктів нерухомості торгового центру на комунальному ринку чи яхт-клубу на березі Дніпра, негайно переводилось у політичну площину і видавалось як боротьба за свободу слова. 

Договір оренди землі забороняв капітальне будівництво? Це рейдерська акція, спрямована проти свободи слова! Колективне підприємство, якому все місто перераховувало кошти на розвиток спільної міської телекомпанії стало через підробку документів приватним? Ні – рейдерству, так – свободі слова! Будівля телевежі, що побудована за кошти державного підприємства, опинилась в особистій приватній власності родини Мельників без згоди держави? Журналісти рішуче виступають проти рейдерських наїздів влади на свободу слова в Кременчуці! Із обґрунтованими підозрами навколо вбивства Олександра Лободенка буде, очевидно, подібна історія, а враховуючи загальнонаціональні настрої, захищатись від докучливих запитань буде ще легше. 

Участь у місцевому Євромайдані для родини Мельників є своєрідною інвестицією у захист від спроби відновити справедливість у питаннях, що стосуються привласнених ними активів. Для Комітету опору диктатури, де збирається євромайданівський актив, вони легко виділили в центрі Кременчука зручне приміщення загальною площею близько 200-300 квадратних метрів. Їх приватний телеканал системно висвітлює із надривом події кременчуцького Євромайдану, постійно намагаючись порядок денний діяльності місцевих протестувальників перетворити на вигідний для себе дискурс протистояння із міським головою. 

Такі обставини є предметом постійних конфліктів у середовищі пересічних протестувальників, оскільки вони намагаються брати участь у загальнонаціональних подіях, а не займатись справами дивно привласненого кабельного телебачення в Кременчуці. Втім, оскільки цілий ряд відомих активістів Євромайдану є прямими підлеглими Мельників, то їм нехитрими способами і вдається тримати лідерство за формування порядку денного діяльності Євромайдану. Втім, вбивство судді – це вже не поламані двері виконкому, і такий акт прямо підставляє ватажків під підозру і може вже обернутись зовсім не домашнім арештом. 

Щонайменше, вже сьогодні зрозуміло напевно – підконтрольні родині Мельників журналісти і ЗМІ взагалі «забули» навіть згадати у своїх матеріалах інформацію про те, що суддя Олександр Лободенко менше двох місяців тому наклав арешт на значний обсяг майна Мельників. Забули вони згадати, що Мельники оскаржили цей арешт в Апеляційному суді. Забули також вони згадати і той факт, що на суддю Лободенка представниками Мельників було навіть подано скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у зв’язку із накладеним арештом. А це досить вагомі обставини. 

P.S. 

З достовірних джерел також стало відомо, що слідство враховує можливість випадковості вбивства. Однак випадковість при цьому вбачається лише у тому, що вбивство стало незапланованим результатом акту нападу на Олександра Лободенка. Ця версія подій виходить із наступних обставин. 

Два постріли, що були скоєні з мисливської зброї, прогриміли один за одним, не одночасно, але і водночас майже дуплетом. Тобто, різниця у часі між пострілами хоча і була, однак, дуже незначна. Це може свідчити про те, що другий постріл мав поцілити в ту ж область, що і перший. При цьому відомо, що перший постріл поцілив саме в область стегна. Що може свідчити про те, що метою злочинців було завдання тяжких ушкоджень по верхніх частинах ніг, а не вбивство. 

На користь цієї версії подій свідчить припущення, що заздалегідь сплановане вбивство аж ніяк не розпочинається пострілом в ноги. Отже, другий постріл, дійсно, міг випадково потрапити в область спини, оскільки після першого пострілу поранений мав змінити позу і щонайменше підсісти. 

Так чи інакше, враховуючи суспільний резонанс та доручення Віктора Януковича, можна очікувати зрозумілих результатів і вручення повідомлень про підозру у найближчі дні. Більше того, якщо безпосередніх стрільців досі не знайдено, то і вірогідність версії про вчинення цього злочину саме на замовлення значно зростає.

 

Микола Фельдман


Вісник Кременчука



Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

Как нардеп Продивус руководил Ровенщиной и контролировал янтарные прииски

02. 09. 2024 | 09:10 , ТЕМА

Об этом криминальном герое доводилось писать в далеком 2014 году. Со свержением банды Яныка и подельников Саши-Стоматолога, контролировавших нелегальную добычу янтаря в Полесье, этот вид бизнеса остался бесхозным. Для передела собственности немедленно выдвинулся тогдашний БЮТовец Продивус с боевиками. Это была славная битва! А потом про янтарный беспредел возопил свежеиспеченный министр внутренних дел Аваков и добился-таки ввода в Полесье бойцов Нацгвардии. Бойцы завезли помпы, установили их в полковых палатках и начали мыть… Продивус был теневым хозяином Ровенщины. Об этом на записях Мельниченко докладывал Кучме еще министра Кравченко. Сегодняшний его статус неизвестен. Ссылку на нашу статью десятилетней давности приведем в конце текста, а начнем с фабулы недавнего решения суда по событиям того периода.

фототема (архивное фото)

© фото: .

by Steve McCurry. Камбоджа

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: