Борис Малишев: «Змінити назву, форму і навіть людей мало – треба міняти цінності поліції»

– Слід відрізняти запровадження патрульної служби від реформи міліції – це різні речі. Згідно з новим законом про національну поліцію, який ще не підписаний президентом, патрульна служба є тільки одним із п’яти підрозділів – поряд з поліцією охорони та особливого призначення, кримінальною та спеціальною. Зараз ми бачимо лише один із незначних елементів реформи.

 

– І все-таки цей елемент видається дуже суттєвим – змінилося ставлення як патрульних до людей, так і навпаки. Хіба це не те, що нам зараз потрібно?

 

– Так, це безперечно важливий захід. Людина зустрічає патрульних щодня,вона контактує з ними, бачить державу в їх особі. Патрульні постійно на очах, вони є візитівкою всієї поліції.

 

Але питання в іншому. Причина низького рівня довіри до міліції не в тому, що попередня патрульна служба погано працювала (хоча і не була зразковою). Головні нарікання стосувалися тих, хто розслідував кримінальні справи, оперативних  співробітників, які проводили затримання, обшуки і тому подібне. Функція патруля тільки в тому, щоб запобігати правопорушенню або фіксувати його. Максимум, що вони можуть зробити – доставити підозрюваного до відділку, де його зустріне слідчий. Про реформу можна буде говорити тільки тоді, коли будуть зміни саме на цьому рівні. Інакше ми матимемо красиву візитну картку, а реальні розслідування злочинів, накладення санкцій за адміністративні правопорушення залишаться в руках людей старого зразка.

 

– Під змінами ви розумієте зміну кадрів?

  

– Дуже важливо змінити не просто назву та форму, навіть людей змінити недостатньо. У першу чергу повинні змінитися цінності. Для того, щоб вони були втілені поліцейськими на практиці, треба мати кілька важливих елементів. По-перше, це прозорий конкурсний відбір на посаду поліцейських. Причому не тільки рядового складу, а й просування по службі та у випадках прийняття на роботу керівників.

 

По-друге, треба забезпечити належний громадський контроль за діяльністю поліції. Це має бути незалежна система, яка б розглядала скарги. Бо зараз як відбувається? Людина скаржиться на дії або бездіяльність міліціонера, може хоч на міністра Авакова листа написати. Але ця скарга, як правило, опускається нижче – на рівень начальника цього міліціонера, який сам обирає покарання. Зазвичай він нічого не робить, бо, покаравши свого підлеглого, він визнає, що і сам погано працює. Тобто накладати санкції в таких випадках – невигідно.
 

 

– Це виправлено в законі про національну поліцію? Як його взагалі оцінюють експерти?

 

– В цілому громадськість оцінює його стримано-позитивно. Але в ньому немає тих трьох засад, про які я говорив. Наприклад, там визначено, що конкурсний відбір за відкритими процедурами проводиться тільки для набору поліцейських, які вперше вступають на службу і, відповідно, будуть займати найнижчі посади. Просування по службі також може відбуватися за конкурсом – але може і не відбуватися. Щодо керівного складу згадки взагалі немає, тобто все на розсуд МВС. Щодо зарплат теж немає жодної норми, це віддано на відкуп Кабінету міністрів. Він скоріше за все врегулює це питання і віддасть це до компетенції міністра МВС.

 

– Арсен Аваков називав розмір зарплати патрульних – 8-10 тис. грн. Вона такою і є?

 

– Так, ці гроші їм дійсно платять. Але дивіться: зараз є біля 200 тис. працівників МВС. Ми пропонували, щоб статус поліцейських відрізнявся: має бути той, хто здійснює охорону правопорядку, і той, хто працює в органах поліції, але безпосередньо цим не займається. Також ми пропонували, щоб до 2017-го року працівників поліції було близько 120 тис. За європейськими нормами цього  було б достатньо. Але МВС та Кабмін цю норму виключили, натомість написали, що загальна кількість поліцейських регулюється окремим законом. Сьогодні їх два: закон про міліцію, прийнятий в 1990-му році, та закон про загальну структуру та чисельність органів МВС.

 

Питання чисельності дуже тісно пов’язане із заробітною платнею поліцейських. Безумовно, коли їх 200 тис., і кожному треба заплатити щонайменше 8-10 тис. грн, то наш бюджет цього не потягне. Тому треба зменшувати кількість і підвищувати якість, яка буде підкріплюватися достойною заробітною платою.

 

– Давайте повернемося до старих кадрів системи. Реформа передбачає, що звільнять слідчих, оперативників? Які шанси на те, що і там з’явиться «нова поліція»?

 

– Відповідно до закону, всі працівники міліції попереджені про звільнення автоматично. І те, що вони перебувають на лікарняних або у відпустках, ніяк на це не впливає. Протягом трьох місяців з моменту публікації цього закону мають провести їх переатестацію. Але от що цікаво: у законі чітко не прописано, чи має вона обов’язково проходити на конкурсних засадах – там є варіант наказів керівників. Переатестація – це суто відомча процедура, вплив громадськості там мінімальний. Щоб краще зрозуміти: якщо ви працюєте в міліції на якійсь посаді, то претендувати на неї може хіба що такий самий міліціонер – тобто конкуренція там тільки внутрішня. Справжня конкуренція з’являється тоді, коли оголошується конкурс.

 

– Це значить, що старих міліціонерів навряд чи звільнять?

 

– Це значить, що процедура переходу більшої кількості міліціонерів у статус поліцейських може відбутися автоматично. Це все залишається на розсуд керівництва МВС.

 

– Найгірший варіант – що всі залишаться?

 

– Навіть не треба, щоб всі. Якщо залишиться більшість, реформа забуксує. Особливо якщо це будуть співробітники командного, начальницького, середнього і нижчого складу. Навіть якщо на чолі міністерства поставити прогресивного міністра, навіть якщо будуть достойними керівник національної поліції та його заступники, вони нічого не зможуть змінити. Основна частина роботи лягає на плечі не міністрам, а звичайним співробітникам та їх безпосереднім керівникам.

 

– За створення нової поліції в Україні взялася Ека Згуладзе, – те саме вона робила в Грузії. Тоді там звільнили геть усю стару міліцію, не тільки патрульних. Чому так не можна зробити і нам?

 

– Головне, що нам треба запозичити у Грузії – це рішучість у проведенні реформ. У них було дуже мало міліціонерів в порівнянні з Україною, у них набагато менша територія. До того ж через конфлікт на сході у нас зараз величезний обіг зброї, підвищився рівень злочинності, з’являються диверсійні групи. Період без міліції взагалі – дуже небезпечний. Я не думаю, що нам варто таке робити.

 

– Як ви оцінюєте перші тижні роботи патрульної служби? Розділяєте ейфорію киян?

 

– Ейфорія скоро пройде, це нормально. В цілому відгуки позитивні, реагують завжди оперативно, приїжджають навіть декількома машинами на один виклик. За результатами  цих тижнів нарікання викликала тільки недосвідченість при оформленні дорожньо-транспортних пригод. Але це тимчасове явище, вони напрацюють цей досвід.

 

МВС навіть повідомляло, що за ці кілька тижнів зменшилася кількість вуличних грабежів і крадіжок автомобілів. Але мені здається, що це може бути певною мірою маніпулювання, тому що за такий короткий період дуже складно це вирахувати. Хоча, безумовно, і без МВС ми бачимо, що ще ніколи патрулювання вулиць не було таким активним. Це несподіванка для усіх дрібних і не дрібних злочинців.

 

– Після Києва патрульну службу обіцяють також в Одесі, Львові, Харкові, нещодавно до списку додали Мукачеве. Там усе відбуватиметься так само, як в столиці?

 

– Так, до того ж процес піде швидше. В Одесі новий патруль має з’явитися вже наприкінці серпня. А в Самборі (Львівська обл., – Platfor.ma) є інший проект. У них намагаються створити патрульну службу на базі існуючої структури МВС, не створюючи нове. Експеримент доволі цікавий, міністр його підтримує, до того ж там є консультанти з Німеччини. А найцікавіше, що його підтримує і населення, і самі працівники міліції.

"Реформа"