Треба, щоб в прокуратуру ішли з торбами, грошами, возами...

  ВІДКРИТИЙ  ЛИСТ

Генеральному прокурору України

Медведьку О.І.

Шановний Олександре Івановичу!

Вимушена звернутися до Вас за допомогою преси, оскільки не бачу іншого способу привернути Вашу увагу до проблем простих смертних.

Останнім часом органи прокуратури із ока государєва перетворилися у диряву кешеню, у яку скільки не насипай - все мало. В прокуратурі залишається дедалі менше інтелегентів та професіоналів, які керуються лишек буквою Закону. Проте, всюди ті, що накупляли посади й відбивають витрачені кошти.

Нині стає соромно дивитися в очі пересвіченим громадянам України, бо вся наша правоохоронна система визивають у них тільки сумну посмішку та жаль.

Під час Вашого керівництва протизаконня в органах прокуратури набули масового характеру. Прокуратура перетвормлася у комерційну структуру по збиранню грошей, а співробітників, які в силу своїх професійних і людських якостей не бажають цим займатися, керівництво намагається викинути на вулицю.

Звернення на Ваше ім'я в порушення вимог Закону України Про звернення громадян направляють на розгляд особам, дії яких оскаржуються. А ті у свою чергу розправляються з непокірними.

У підтвердження наведу приклади з діяльності відділу, де я працюю.

Так, у прокуратурі Одеської області існував відділ представництва інтересів громадян та держави в судах, який складався з начальника відділу, заступника, двух старших прокурорів та четирьох прокурорів відділу.

у березні 2006 року відділ реорганізували в управління, до складу якого нині входить три відділи (у кожного - по начальнику плюс начальник управління).

Тоді ж змінилося керівництво: керуючим управлення призначено Меденцева А.М., а начальниками відділів - Коваль Л.І. (раніше була заступником начальника відділу загального нагляду), Незнамова І.О. (після трирічного перебування на пенсии і зайняття адвокатською діяльністю повернулася в прокуратуру де працювала прокурором відділу) та Котилевський О.І. (прокурор відділу, реорганізованного в управління). Посада начальника управління до осени залишалася вакантною, доки на неї не був призначений О.М. Смирнов

Зі зміною керівництва управління змінилися й приоритети роботи відділів. Однією з основних цілей стало зароблення грошей: на нарадах майже відкрито говорилось, що управління повинно працювати так, аби до нас йшли з «торбами», грошами,  «возами»

Але ж представництво інтересів громадян, які неспроможні самостійно захищати свої порушені права та представництво інтересів держави по суті не можуть бути «прибутковими», колектив, який працював до реорганізації, не мав уяви, як його зробити відповідно до нових пріоритетів керівництва. І тоді на  співробітників почали тиснути.

Враховуючи, що досвідчені працівники відділу представництва, після реорганізації здебільшого перейшли до відділу забезпечення участі в судах, то основний тиск здійснювався на них за надуманих підстав.

Крім того, І.А. Незнамова, яка повернулася в прокуратуру після перебування на пенсії і несподіванно для всіх стала начальником (за її версією поясненням тому є  кумівські стосунки з міністром внутрішніх справ Цушком) чомусь вирішила, що колектив її не сприймає й заявила про зміну всього особового складу відділу, у разі непокори.    

Кожен співробітник попереджений персонально, що до нього можуть бути застосовані особливі методи впливу: скажімо, у чоловіка можуть виникнути проблеми в бізнесі, комусь спаплюжать репутацію так, що у подальшому в Одесі вже не знайдеш роботи...

Однак, все це не дало бажаного результату: гроші річкою не потекли. І тиск не припинився.

Розпочалися перевірки всіх попередніх справ,  висувалися претензії виконавцям, які лише добросовісно реалізовували  рішення попереднього керівництва.

Нарешті, керівництво винайшло інший спосіб досягти мети: якщо неможливо отримувати винагороду з осіб, чиї інтереси зобов'язані захищати органи прокуратури, тоді слід домовлятися з протилежною стороною. А це зробити дуже просто, враховуючи, що Незнамова тривалий час займалась адвокатською діяльністю. Й її клієнти спроможні оплачувати послуги на відміну від тих, чиї інтереси покликана захищати прокуратура в судовому процесі.

Результат нової політики керівництва не забарився: розпочалося поголовне виведення прокурорів зі справ, не зважаючи на те, що рішення про участь законно ухвалювалось попереднім керівництвом й прокурор вже брав участь у судовому процесі.

Якщо ж прокурор, якого відстороняли від справи, відстоював свою позицію й не висловлював бажання виходити зі справи, тоді у порушення цивільно-процесуального законодавства це робили без його відома, листом на адресу суда за підписом заступника прокурора області Меденцева А.М.

Аналогично складається ситуація із захистом в суді інтересів держави.

Досвідчені, професійні прокурори залякані й їм навязують позицію, що вони навіть думати не повинні про висловлення власної точки зору.

Все це дало негайний результат: колектив розбігся. Пощастило тим, в кого було право на пенсію, але що робити іншим?

Нові співробітники не розуміють, що і для чього вони роблять, оскільки  відтепер діяльність відділу дуже далека від класичного забезпечення представництва інтересів громадян та держави в судах. Об'єм  работы значно зменшився, бо тепер інтереси захищають вибірково. Робота перетворилася у бюрократичне написання та перекладення не потрібних паперів, а якість самої роботи погіршилася.

Вся діяльність управління зводиться до постійного тиску на районних прокуроров (давай, давай показники!), що має красиву назву «работа по зоне». В дійсності додаткові показники здебільшого приписуються.

Аби виправдати існування управління, його начальник примушує районних прокурорів зробити показники за два місяця поточного року на рівні трьох місяців минулого року. При цьому ні в кого не виникає запитання: кому потрібні такі показники, якщо права людей залишаються не захищенними. Зовсім поза увагою залишається якість роботи у судах. Як результат, з органів прокуратури глузують, бо у гонитві за показниками вони іноді заявляють такі позовні вимоги, над якими сміються сторони процесу, навіть якщо вони не є юридично освідченими.

Не можу судити про Вашу обізнанність у проблемах простих співробітників органів прокуратури, які гідно працюють на Батьківщину у далеких від Київа куточках. Однак, я на собі відчуваю упередженість представників Генпрокуратури, які мусили б перевірити моє звернення на Ваше імя щодо поновлення моїх порушенних прав. Адже прибувши з перевіркою наведених мною фактів, вони стали на захист Вашого спокію і захист осіб, дії яких я оскаржую. Оскільки немає можливості донести слова правди до керівництва Генеральної прокуратури України, я вимушена самостійно захищати свої права у судових органах. Але ж я не перша і не єдна - таких багато. Нині можна говорити про існування повноцінної судової практики щодо відновлюванню порушенних прав співробітників прокуратури.

 

Старший прокурор відділу забезпечення участі в судах управління представництва в судах та захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури Одеської області                                                                                                                                                   А.О. Горяйнова