За що Юрія Луценка слід посадити. Версія прокуратури

Як відомо, 23 та 26 травня цього року прокуратура порушила кримінальні справи відносно Юрія Луценко за ч.3 ст.364 та ч.2 ст.365 КК (зловживання владою та перевищення влади відповідно).  Йшлося про польоти Луценка, його рідних та його оточення в Крим і не тільки на службових літаках Внутрішніх військ. Також предметом кримінальної справи стала сутичка між Луценком та мером Києва Черновецьким після засідання РНБО. А 3 червня за скаргою адвоката Луценко пана Мартиненко Подільський райсуд Києва скасував ці постанови прокуратури й відмовив у порушенні кримінальних справ щодо Луценко. За даними наших джерел за це судді було заплачено 5000 доларів.

Але ж прокуратура не вгомонилася й подала апеляційну скаргу на це рішення. Дата засідання апеляційного суду ще не призначена. Отже, в нас є можливість детально розібратися у суті того, що інкримінує прокуратура Юрію Луценко й що власне стало підставою для прокурорського «наїзду» на такого великого птаха як лідер «Народної самооборони» й цілий міністр Луценко.

Але спочатку про те, на підставі чого Подільський суд заперечив порушенню кримінальних справ проти Луценко. Виявляється, суддя не побачив утворення небезпеки суспільству і державі у польотах пана Луценко, членів його родини та його близьких на службових літаках за державний кошт. Суддя погодився із аргументами його адвокатів: мовляв – ці польоти проводились в інтересах навчання льотчиків. Тобто, міністр та його родичі були такими собі лабораторними кролями: долетять-не долетять.   

А щодо бійки в РНБО суд розсудив так: сутичка була наслідком особистих стосунків, натягнутих через взаємні обвинувачення, а не через виконання Луценком службових обов`язків - то й перевищення влади бути не може.

Переходимо до фактів та аргументів прокуратури. По першому – льотному - епізоду вона закидає Луценко таке. 11 травня 2005 року міністр Луценко підписав наказ № 325, що стосувався життєдіяльності авіації внутрішніх військ МВС. Згідно п 1.2 цього Указу перевезення пасажирів та вантажів літаками ВВ МВС «здійснюється для забезпечення бойової готовності та життєдіяльності військ».

А за п 1.4 того ж таки Положення безкоштовно літати авіацією ВВ МВС можуть такі персони:

- військовослужбовці, які відбувають у відрядження;

- військовослужбовці, що відбувають до нового місця служби, а також члени їхніх сімей (тільки попутним рейсом);

- військовослужбовці та члени їхніх сімей, які відбувають чи повертаються з відпустки (лише попутним рейсом).

Крапка! Це вичерпний перелік осіб, які можуть пересуватися повітряними судами ВВ МВС. Прокуратура робить висновок: оскільки Луценко особисто підписував цей Наказ, значить він літав, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, маючи владні повноваження щодо керівництва ВВ.

Тепер конкретно про склад злочину. З 9 серпня по 8 вересня 2006 року Луценко, перебуваючи у черговій відпустці, використовував літаки ВВ МВС для польотів на відпочинок в Крим та назад – до Києва й Миргорода.

В цей період літаки військової частини ВВ МВС № 2269 здійснили за наказом міністра такі рейси:

·        11.08.2006: літаком АН-26: Жуляни-Севастополь (Бельбек): перевезено Юрія Луценко та членів його родини – Луценко Н.С., Луценко А.Ю, Луценко В.Ю., Слободяника В.Д.  (нині – начальник Служби внутрішньої безпеки МВС), та членів його родини – Слободяник В.Н., Слободяник Д.В., Приступлюк Т.Л.

·        18.08.2006: тим самим літаком рейс Севастополь-Жуляни до Києва з кримського відпочинку прибули Луценко Ю.В. та Слободяник В.Д.

·        24.08.06, тим самим літаком:  з Жулян до Севастополя прилетіли Луценко Ю.В., Слободяник В.Д., Новіков О.В. (на той час – начальник служби внутрішньої безпеки МВС), Новікова, Мельник В.Г.

·        27.08.2006, тим самим літаком: в Київ повернулися всі, хто потри пив до Криму на цьому АН-26.

Отже, міністр внутрішніх справ разом із тодішнім й нинішнім начальниками служби внутрішньої безпеки та родинами проводили польоти виключно задля навчання особового складу пілотів ВВ МВС. Але прокуратура вважає інакше й визначає такі дії як кримінальні, які окрім моральної шкоди органам внутрішніх справ завдали ще й матеріальної шкоди – в особливо великих розмірах. А саме: на 54183,34 грн. Додамо, що за даними МВС у цей час в Криму не було зафіксовано оперативних нарад та інших заходів за участю керівництва МВС. Отже, на думку Подільського суду Києва Луценко со товариші літав до Криму на службовому літаку у позаслужбовий час, але покарання за те не нестиме.

Тепер переходимо до «бойцовського клубу РНБО», тобто до епізоду від 18 січня 2008 року, коли між Луценко та Чернівецьким виникла чи-то бійка, чи-то суперечка. От що засвідчує прокуратура.

Під час засідання Луценко звинуватив місцеві органи влади, зокрема Києва у порушеннях закону під час виділення земельних ділянок. В якості алаверди, виступаючи на засіданні, мер Києва Черновецький попросив Президента звернути увагу на зловживання із землею з боку міністра внутрішніх справ.  Прокуратура вважає, що конфлікт виник між двома цими панами у зв`язку із виконанням ними службових обов`язків.

Після виступів на РНБО, Луценко дочекався завершення й підійшов до Черновецького, після чого вдарив того коліном в пах й кулаком в обличчя. Це, за висновком експертизи, спричинило легкі тілесні ушкодження Чернівецького, які чомусь за визначенням «призвели до тривалого розладу здоров`я». При цьому розтягували високопоставлених бійців взялися присутні при цьому Маломуж, Наливайченко та інші. Про умисні дії Луценко засвідчили прокуратурі свідки Маломуж, Кудрявцев, Плакіда, Куліш, потерпілий Черновецький.  

Власне, на цьому ми завершуємо, не перебераючи на себе функцій суду. Нехай читач власноруч зробить висновок: чи лежить провина на міністрові Луценко, чи обидві ці справи висмоктані прокуратурою з пальця й ми маємо прояв політичного тиску на головного борця зі злочинністю Юрія Луценко.