Гідрометцентр: Києву загрожує смерч

Давайте почнемо з того, що таке є Державна гідрометеорологічна служба. До її складу входять спостережні пункти – це метеостанції, гідрологічні пости й станції, агрономічні пости, авіаметеорологічні станції, а також прогностичні організації, тобто центри з гідрометеорології, які є в кожній області, є гідрометобсерваторії – організації, які працюють на певній території, Укргідрометцентр (головний методичний та центр прогнозування) та Гідрометцентр Чорного та Азовського морів (крім областей він працює ще й по басейну морів).

Напрямки нашої роботи підрозділяються на три: метрологічне прогнозування, гідрологічне та агрометеорологічне. Є ще невеликий напрямок прогнозування умов забруднення атмосферного повітря.

Для того, шоб зробити прогноз погоди, нам, як і всім іншим метеослужбам інших країн, потрібна інформація. Їі ми отримуємо як з нашої мережі – це близько 200 метеостанцій, понад 350 постів – так і з закордону. Практично з усієї північної півкулі, починаючи з Америки аж до Уралу.

Якщо говорити про оснащення спострежної мережі, то воно залишилась практично на тому рівні, який був на початку 90-х років. Є нові розробки та прилади, але їх впровадження йде надзвичайно повільними темпами.

Чому?

Тому що все нове, й техніка зокрема, потребують чималих матеріальних затрат. Якщо термометр можна купити за 200-250 грн, то автоматизовану метеостанцію ми за такі кошти не купимо.

А скільки коштує станція?

Вони є різні й можуть коштувати від 10 тис. дол. і більше. Сьогодні в Україні є така техніка, але вона впроваджується в основному на авіаметстанціях. Свого часу було придбано декілька зарубіжних метеостанцій, але теж для аеропортів. А наша низова мережа, яка дає максимальну інформацію про погоду, залишається на старому рівні. Сам підхід повинен змінюватись, адже в усьому світі зараз переоснащують мережу й у більшості країн Європи автоматизованою метеорологічною станцією обладнаний вже майже кожний спостережний пункт.

Скільки нам потрібно станцій, щоб отримувати повноцінну інформацію для всієї території нашої держави?

Сьогодні отримати дані – досить дороговартісна процедура. Адже метеостанція – це значна площа землі, бо поблизу станції, згідно вимогам, не може бути забудови ближче ніж на 150-200 метрів. Це, власне, приміщення, зарплата працівникам. Автоматизована станція буде затратною лише спочатку, але потім вона себе окупить. До того ж, інформацію з неї можна отримувати в будь-який час, вона йде безперервно. Ми ж сьогодні зі своїх станцій маємо інформацію тільки через кожні три години. Лише в аеропортах спостереження проводяться з інтервалом в годину. Інколи три години – це дуже великий проміжок часу, за який може статися якесь небезпечне природне явище.

Ще нам не вистачає метеорологічних радіолокаторів. Це такі системи, які дозволяють відслідковувати стан атмосфери в радіусі 200 км. Подібна інформація вкрай необхідна для страховиків та тих, хто турбується за своє майно, врожай, будинки, авто тощо.

Метеостанції розташовані десь у 50 км одна від одної. Часто буває, що особливо град та шквал проходить між ними, й вони його просто не зафіксовують. Подібний локатор є в Борисполі та «останнього» радянського покоління – в Запоріжжі. Потреба є, бо територія нашої країни велика й різна. Потребу в подібній техніці підтвердив й останній шквал у Львові, коли постраждало і місто, і люди.

Тобто шквал, який там стався, не можна було передбачити?

Якби в нас був локатор, ми би побачили, що робиться в Польщі. Адже той шквал якраз і виник на кордоні між Польщею та Україною. Наші метеостанції його не зафіксували. Були попередження, але вони говорили про меншу силу вітру, яка була насправді. Важко говорити, що можна було передбачити вітер у 35 метрів за секунду, який, на жаль, пройшовся по місту Львову. Звичайно, наявність інформації не зменшила б силу вітру, але допомогла би людям відкорегувати свої дії.

Останнім часом у нас взагалі по країні шквалів побільшало. З чим це пов’язано?

Аналіз останніх років дає підстави вважати, що кількість та тривалість небезпечних стихійних явищ на території України збільшується з року в рік. Безумовно це пов’язано зі зміною клімату, або, як ми звикли говорити, з глобальним потеплінням. Ми бачимо, що неспокійна погода не тільки в нас, а й у всьому світі. В Індонезії штормить, в Австралії сніг випадає...В Китаї – землетруси.

Кількість дощів, напевно, теж із цим пов’язана?

Якщо про температуру можна впевнено сказати, що вона підвищується, то дощі, швидше перерозподіляються, але в цілому кількість опадів за рік змінюється не суттєво. Буває просто рік з більшою кількістю опадів, а буває з меншою.

На який термін наперед ви можете зробити прогнози?

Ми вважаємо, що прогноз, який можна з достатньо високою вирогідністю використовувати у своїй діяльності – це прогноз до семи днів. Ми складаємо прогнози до 10 днів. Це світова практика. На них споживачі можуть орієнтуватися. Є, правда, ще місячні прогнози, але вони, як правило, фонові, тобто говорять про те, що місяць буде теплішим чи холоднішим, та про кількість опадів – буде їх більше норми чи менше. Головне зараз для нас та й для споживача – спіймати небезпечні стихійні явища, щоб люди могли вжити запобіжних заходів та вийти з мінімальними збитками. Скоригувати свою роботу, наприклад, перенести доставку вантажу чи поїздку скасувати. Це ж стосується й літнього відпочинку.

Але ж буває таке, що прогнози не справджуються...

Якби ж всі прогнози здійснювались на 100%, то це було б одним з найбільших досягнень людства. На жаль, наші прогнози здійснюються на рівні світових: 87-95%. Тобто зі ста прогнозів ми помиляємось десь у десяти. Помилки можуть бути різного характеру: по кількості опадів, по різкій зміні температури. Але ми працюємо в цілодобовому режимі, тому, якщо бачимо, що прогноз не здійснюється, то вносимо зміни, уточнення.

Наприклад, жителі закарпатських міст та сіл більше слухають прогноз угорського радіо, мовляв, сусідні прогнози погоди більш правдивіші, ніж українські. Що ви можете сказати з цього приводу?

Я з цим не згоден категорично. Там проживає багато угорців, тому вони схильні рекламувати угорське радіо.

Ні, мені про це говорили не угорці, а українці...

Розумієте, угорці якщо й передають прогноз, то по території чужого по суті для них Закарпаття, вони складають прогноз досить обмежений. Адже є така домовленість, що всі країни складають прогнози тільки для території своєї держави. Таке, в принципі, можна чути в інших регіонах теж: у Львові – що польські прогнози кращі, на сході – що російські...

Повені, від яких страждає зараз Україна, можна було передбачити?

Гідрометцентр почав інформувати ще з 22 липня про надзвичайно сильні дощі у карпатському регіоні, про зростання рівню води в річках. Ми працювали в цілодобовому режимі. Попередження складалися, доводилися на місця у відповідності до тих документів, які регламентують нашу діяльність. Вся ситуація була прогнозована й інформація надавалася. А Одещина потерпає сьогодні від переповнення Дністра. Те, що в нього стікається багато річок плюс Дністровська гідроелектростанція – все це призвело до підтоплення населених пунктів. Тут повінь спричинили не дощі. Так само й Вінниччина, Молдова, Румунія.

Така кількість опадів, що випала в Карпатах – ненормальна для цього регіону?

Звичайно. В окремих населених пунктах випала за п’ять днів двохмісячна норма опадів. Це надзвичайно високий показник.


Причина – в тому ж таки глобальному потеплінні?

Не зовсім. Причиною таких дощів став циклон, який був розташований над територією Румунії. Він особливо нікуди не рухався й містив у собі надзвичайно високий рівень вологи, от всі дощі й випали на півночі Румунії та в наших Карпатах. Гори його затримали, він не зміг «перевалити» через них.

Чи варто центральній Україні, зокрема Києву, боятися таких надзвичайних стихійних лих?

Київ розташований на рівнині, тому повені, як у Прикарпатті, нам боятися не треба. Для Києва більш характерними несприятливими стихійними явищами є сильні вітри, шквали, навіть смерчі. Велика вода Києву не загрожує. Можуть бути підтоплення, але не в самому місті, а нижче за течією Дніпра, де забудова здійснюється майже на березі Дніпра. Ось там ми не виключаємо ситуації, що підтоплення можуть бути значними.

Київське море може зіграти негативну роль?

Я не думаю, що воно суттєво вплине на ситуацію. Швидше, все залежатиме від налагодження режиму праці водосховища та ГЕС.

Кожен ЗМІ вважає за потрібним розміщувати або показувати прогноз погоди. Не секрет, що іноді ці прогнози, м’яко кажучи, протилежні. Де беруться ці прогнози, хто їх складає?

Це дуже болюча тема. Сьогодні, на жаль, в нас не виконується стаття 59 Закону про телебачення та радіомовлення, де йдеться про поширення об’єктивної інформації. В Україні державною організацією є Гідрометеослужба, на яку саме й покладено своєчасно та об’єктивно інформувати населення про погодні умови, що складаються тепер та очікуються в майбутньому. На жаль, багато телерадіокомпаній беруть інформацію з інтернету. Такий прогноз – не що інше, як тупі розрахунки моделей, зроблені машиною. Моделей дуже багато, тому й результати виходять різними. Відповідальності за цю інформацію ніхто не несе. Ті телеканали, що беруть інформацію у нас, роблять обов’язково посилання на нас.

Багато таких?

Десь близько 15.

Ваші послуги дорогі?

Та ні, я би так не сказав. Все залежить від об’єму необхідної інформації. Не буду називати суму, бо не пам’ятаю точно. Та це, врешті, й не плата, а відшкодування за нашу роботу. Бо на жаль, сьогодні держава фінансує нас недостатньо.

Але ж вам не забороняється проводити власну діяльність, комерційну, по наданню інформаційних послуг?

Ні, ми можемо це робити згідно з відповідною постановою Кабміну.

І штату вам вистачає для всього?

Загальний по Києву – близько 300 чоловік. А по всій державі в нашій системі працює близько 5 тисяч чоловік. Середня зарплата в службі – 1200 грн. Це при тому, що синоптики працюють у цілодобовому режимі, у гідрологів є ще й чергування у вихідні дні. Зв’язківці, обчислювальники працюють і вночі. Враховуючи низьку зарплату, більшість робітників – жінки.

Молодь, певно, не йде до вас?

Так, і це нас лякає, адже рано чи пізно більшість наших працівників вийде на пенсію, а на їх місця досі немає молодих кандидатів. Хоча робота не легка, але досить цікава. Можна писати й докторські дисертації, й брати участь у різних міжнародних проектах.

Чи є спеціалізований вуз в нашій країні, який готує спеціалістів для вашої служби?

Так, в Одесі є гідрометеорологічний інститут, який входить до складу Одеського екологічного університету. Таких інститутів колись було лише два в Союзі: в Одесі та в Ленінграді.

Що чекати нам від погоди в серпні?

В принципі, температура повітря очікується дещо вища норми – на один, півтора градуси і складе 19-23 градуси тепла. На сході вона буде близькою до норми. Якщо говорити про опади, то їх передбачається близько норми, на сході – менше. По кількості це складатиме 30-70 мм. В гірських районах Карпат та у західному регіоні нашої країни – норма близько 100 мм.
Джерело: "4пост"