ТЕМА

«Динамо-Спартак»: буде бійня?

27 августа 2008 | 09:55 , Мілан Лєліч

Як свідчить історія, у футбольному протистоянні між Києвом та Москвою власне гра часто відходить на друге місце.


Жорсткі, а часом і жорстокі протистояння між фанатами різних команд – невід’ємна ознака світового футболу вже останні років з п’ятдесят. Загальну відомість отримали регулярні бойовиська між прихильниками лондонських «Міллуола» та «Вест Хема», римських «Роми» та «Лаціо», міланських «Інтера» та «Мілана».

У радянському футболі, який західні традиції вболівання перейняв з відставанням у кілька десятиліть, теж з’явилося своє фанатське «всесоюзне дербі» - між київським «Динамо» та московським «Спартаком». Але мало хто знає, що перед тим як стати смертельними ворогами, прихильники обох клубів були непоганими друзями.

«Мы помним суровую осень, город Киев и махач крутой…»

Дружба «хохлів» (так називають прихильників «Динамо») з «м’ясом» (прізвисько спартаківців) тривала до 1982 року. Під час візитів киян до Москви «м’ясні» навіть захищали їх від недружньо налаштованих фанів місцевих «ЦСКА» та «Динамо». Окремі свої «кричалки» динамівці також започили у «Спартака».

Все змінилося в кінці 1981 року. Саме тоді радянська міліція вирішила розгромити фанатський рух, що набув небезпечного поширення та успішно розвивався без «руководящей и направляющей» ролі КПРС. Головного удару було вирішено завдати по прихильникам «Спартака», як найбільш організованим та чисельним на той час в усьому СРСР.

На стадіонах міліціонери розвернули проти уболівальників справжній терор, фани отримували знамениті «15 діб» за одне лиш носіння червоно-білого (клубні кольори «Спартака») шарфика.

Одного разу важку руку московської міліції відчули на собі і дружні спартаківцям та незвиклі до таких порядків у Київі динамівці.

Ображені на Москву «хохли» по поверненні в Київ вирішили помститися і проголосили гасло «Смерть Москві!». Від слів вони доволі швидко перейшли до діла: восени 1982 року фани «Динамо» організували «гарячу» зустріч нечисленним спартаківцям. З 400 «м’ясних», які змогли дістатися до Києва попри всі зусилля московської міліції, легкі та середні травми отримали близько трьох десятків чоловік.

Тож війну було оголошено. У наступні кілька років візити киян до Москви і навпаки жодного разу не миналися без жорстоких сутичок вболівальників. Але ці зіткнення відступають у тінь перед найлегендарнішим фанатським побоїщем за всю історію СРСР, яке сталося в Києві 20 вересня 1987 року.

Напруження почало наростати ще в переддень матчу. Лідери «хохлів» заявили, що мають намір зарізати трьох найодіозніших «м’ясних», відомих під прізвиськами Професор, Сем та Гусь, якщо побачать їх у Києві.

Про такі наміри киян довідалися міліція та КДБ, що відтак намагалися не пропустити особливо відомих спартаківських фанів до столиці УРСР. Але розвинутої агентурної мережі у фанатському середовищі не існувало, і до Києва різними шляхами змогли дістатися близько чотирьох сотень радикальних спартаківських вболівальників.

Дрібні, але запеклі сутички почалися ще зранку на київському вокзалі і тривали весь час до матчу. Явно неготова до цього міліція самоусунулася від конфлікту.


Під час самого матчу напруга лише наростала. У перерві між таймами на сектор з «м’ясом» залетів армійський ніж. Міліціонери, які тримали кордон між секторами, ледве стримували безперервні атаки чисельно переважаючих «хохлів».

Але найцікавіше сталося вже після матчу, в якому «Спартак» переміг 0:1.

Головні події розвернулися на вокзалі, на який за кількадесят хвилин до відправлення організовано привезли спартаківських гравців та фанатів. Вискочивши з автобусів, спартаківські фани побачили атаку динамівців на автобус з їхніми кумирами, який приїхав трошки раніше.

«Хохли» були моментально атаковані і розсіяні, попри чисельну перевагу (800 на 300 чоловік). Гравців «Спартака» на руках перенесли в їхній поїзд. Але динамівці просто так не здалися.

Поповнивши ряди дружніми фанами «Дніпра» та «Карпат», вони знову пішли в атаку і при повній бездіяльності міліції змогли відсікти частину «м’ясних» від їхнього поїзду.

Міліціонери повністю втратили контроль над ситуацією після того, як в них з боку «м’яса» полетіла саморобна магнієва бомба.

Дивовижно, що в такій бійні більш-менш серйозні травми отримали лише кілька осіб. Зрештою, міліція затримала кількох особливо активних бійців з обох боків, а більшість спартаківців все ж змогли пробитися у свій поїзд. Решта ж з детективними пригодами добиралися додому кілька днів.

Всі поїзди московського напрямку безжально бомбардувалися камінням аж до їх виїзду з території УРСР. «Коли ми приїхали в Москву і роздивилися свій поїзд, то склалося враження, що його розстрілювала рота автоматників», - згадував один зі спартаківських фанів.

Як і майже в кожному конфлікті, переможцями себе оголосили обидві сторони, але окремі динамівці все ж змушені були визнати, що загалом вони зазнали поразки.

«Мы запомним суровую осень, Город Киев и махач крутой, Когда нас было только три сотни, А хохлов почти весь стадион», - такі рядки, присвячені подіями 20 вересня, є в неофіційному гімні «Спартака».

Це побоїще мало далекосяжні наслідки. Михайло Горбачов видав указ про роботу з неформальними об’єднаннями молоді, до яких віднесли і фанатів. Прийомом гостьових вболівальників почали займатися міліція спільно з комсомолом.

Фанатський рух в СРСР, як і все в країні, почав «перебудовуватися».

Чи підсмажать «хохли» «м’ясо»?

Звичайно, градус напруги у стосунках фанатів «Динамо» і «Спартака» за час після розвалу СРСР значно впав. У «м’ясних» з’явилися більш принципові вороги: «коні» (прихильники «ЦСКА») та «бомжі» (фани «Зеніту»).

Відійшло і те покоління вболівальників, яке пам’ятало «війни» радянського часу. Та й як може бути аж таким принциповим протистояння фанів команд, які до цьогорічного протистояння у відборі до Ліги Чемпіонів останній раз в офіційних матчах перетиналися ще 1994 року?!

До того ж, візит динамівців у Москву на перший матч зі «Спартаком» пройшов без жодних інцидентів.

Попри це, стурбованість у зв’язку з майбутнім матчем вже виявила вітчизняна столична міліція. В рамках підготовки до нього вже було створено оперативний штаб, який візьметься якраз за забезпечення безпеки вболівальників до, під час і після матчу.

«У нас викликає стурбованість майбутній матч, який буде відбуватися на стадіоні «Динамо» 27 серпня… Міліція буде максимально зосереджена на дотриманні порядку. Буде діяти жорстко, попереджаємо ще раз, але в рамках діючого законодавства», - повідомив журналістам начальник Головного управління МВС України в місті Києві Віталій Ярема.

Справді, факторів, які можуть призвести до фанатських заворушень, окрім власне неприязні між вболівальниками, чимало.

До Києва зібралося приїхати аж 5 тис. москвичів, в той час як місць на стадіоні їм виділили лише 850. (Можливо, така мізерна кількість місць – відповідь українців на дії російської міліції, що не пустила частину динамівців на перший матч протистояння).

Залишеним без квитків москвичам, що не захочуть відвідати спеціально організовану для них «зону гостинності» з телеекраном, напевне захочеться «розім’ятися» на місцевих.

Крім того, як вдалося дізнатися з фан-сайтів московського клубу, окремі «м’ясні» примудрилися купили квитки у сектори господарів. Тож не виключено, що в конфлікт включаться не лише «ультраси» чи «хулігани», а й звичайні «кузьмичі».

Не варто забувати і про політичну складову фанатського протистояння.

Більшість «м’ясних» є ультраправими прихильниками російського націоналізму і до України ставляться з відвертою зневагою. На багатьох спартаківських фан-сайтах дискусії щодо української мови та національної ідентичності часто не поступаються напругою битвам на форумах українських суспільно-політичних сайтів.

Свій внесок у загострення ситуації внесла і нещодавня війна на Північному Кавказі. В той час, як позиція переважної більшості динамівських «ультрасів» є відверто прогрузинською, «м’ясні» фан-сайти нуртують діаметрально протилежними почуттями.

Якщо фанатам однієї чи іншої сторони вдасться пронести на стадіон банери зі своїм баченням цього конфлікту (а позиція нашої міліції щодо відбору банерів та прапорів при вході на стадіоні постійністю не відрізняється), це може стати ще одним джерелом ескалації конфлікту.

Щоправда, точно сказати, чи будуть мати місце зіткнення між «м’ясом» та «хохлами», наразі неможливо.
У відкритих динамівських інтернет-джерелах, окрім пустої балаканини та погроз на кшталт «хай тільки сунуться, ми їм покажемо…» - жодних натяків на реальні дії немає.

Дещо інші дані можна знайти на форумах спартаківських «ультрасів». Окремі з них повідомляють, що динамівці неначе звернулися до них із пропозицією виставити проти «м’ясних» стільки «хохлів», скільки скажуть самі спартаківці, щоб урівняти сили (це – звична практика у фанатському середовищі). І неначе спартаківці цю пропозицію проігнорували.

Достовірність цих тверджень наразі перевірити неможливо.

Джерело: "Форпост"


Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

Как нардеп Продивус руководил Ровенщиной и контролировал янтарные прииски

02. 09. 2024 | 09:10 , ТЕМА

Об этом криминальном герое доводилось писать в далеком 2014 году. Со свержением банды Яныка и подельников Саши-Стоматолога, контролировавших нелегальную добычу янтаря в Полесье, этот вид бизнеса остался бесхозным. Для передела собственности немедленно выдвинулся тогдашний БЮТовец Продивус с боевиками. Это была славная битва! А потом про янтарный беспредел возопил свежеиспеченный министр внутренних дел Аваков и добился-таки ввода в Полесье бойцов Нацгвардии. Бойцы завезли помпы, установили их в полковых палатках и начали мыть… Продивус был теневым хозяином Ровенщины. Об этом на записях Мельниченко докладывал Кучме еще министра Кравченко. Сегодняшний его статус неизвестен. Ссылку на нашу статью десятилетней давности приведем в конце текста, а начнем с фабулы недавнего решения суда по событиям того периода.

фототема (архивное фото)

© фото: Олег Ельцов

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: