Голові Верховної Ради України

ЛИТВИНУ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу!

На підставі рішення Ради суддів України від 12 грудня 2008 року звертаюся до Вас із приводу дезінформації народних депутатів України та громадян держави головою Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Ківаловим С.В. щодо діяльності Ради суддів України.

11 грудня 2008 року на засіданні Верховної Ради України обговорювалися останні події, що сталися у Львівському апеляційному адміністративному суді і були пов'язані з порушенням кримінальної справи щодо голови цього суду Зварича І.С. та виявленням правоохоронними органами під час обшуку у службових приміщеннях цього суду та за місцем проживання його голови великих грошових сум.

Інформуючи Верховну Раду України стосовно цих подій, Ківалов С.В. надав парламентарям викривлену та неповну інформацію щодо дій і рішень посадових осіб судової влади та органів суддівського самоврядування.

Так, повідомляючи про обставини вищевказаних подій та наголошуючи на необхідності вжиття заходів до відсторонення Зварича І.С. від посади судді, Ківалов С.В. зазначив, зокрема, таке: "Уважаемые народные депутаты, я должен вас проинформировать, что еще 20 февраля 2007 года наш комитет создал рабочую группу по проверке участившихся жалоб на осуществление правосудия во Львовской области. Но Совет судей своим решением запретил проводить нам такую проверку, указав, что мы не имеем права вмешиваться в деятельность правосудия. Этот орган судейского самоуправления прислал к нам эту бумагу. У нас было много дискуссий по этому вопросу, выезжали народные депутаты, члены нашего Комитета, выезжали представители всех фракций, но, к великому сожалению, мы ничего не смогли сделать, потому что было соответствующее решение суда, в соответствии с решением Совета судей Украины. Вот что мы на сегодняшний день имеем".

Таким чином, зі слів Ківалова С.В. можна зробити висновок, що події у Львівському апеляційному адміністративному суді були обумовлені зазначеною позицією Ради суддів України, яка начебто заборонила членам Комітету з питань правосуддя проводити перевірку відповідних скарг на дії суддів, а народним депутатам України, що виїжджали до Львівської області на таку перевірку, не вдалося здійснити свої повноваження у цій частині через відповідне рішення суду, яке начебто було постановлене на підставі рішення Ради суддів України.

Це повністю не відповідає дійсності.

Йдеться про події, які відбулися в лютому 2008 року.

20 лютого 2008 року парламентський Комітет з питань правосуддя, розглянувши подання щодо обрання голови Стрийського міськрайонного суду Львівської області Собківа Я.М. безстроково на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду, створив робочу групу "з метою проведення відносно нього (тобто Собківа Я.М.) перевірки".

Це рішення Комітету з питань правосуддя жодним чином не стосувалося ні Львівського апеляційного адміністративного суду загалом, ні будь-кого із суддів цього суду. Тому жодного відношення до нещодавніх відомих подій у Львівському апеляційному адміністративному суді це рішення Комітету та здійснювана відповідно до нього депутатська перевірка не мають, а згадане твердження є нічим іншим, як перекручуванням фактів, намаганням безпідставно звинуватити Раду суддів України та керівництво Верховного Суду України у перешкоджанні законній діяльності Комітету з питань правосуддя.

Крім того, Рада суддів України не забороняла, як це стверджує Ківалов СВ., проводити членам Комітету з питань правосуддя зазначену перевірку і не могла цього робити виходячи із конституційних принципів діяльності органів державної влади та своїх повноважень.

29 лютого 2008 року Рада суддів України, розглянувши на своєму засіданні інформацію щодо обставин перевірки народними депутатами України діяльності Стрийського міськрайонного суду Львівської області, вирішила звернутися до членів Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя. Підставою для цього стало не рішення Комітету (його законність ніким не ставилася під сумнів), а урядова телеграма першого заступника голови Комітету з питань правосуддя Кармазіна Ю.А. голові апеляційного суду Львівської області Государському В.Ф., у якій всупереч рішенню Комітету повідомлялося про те, що 20 лютого 2008 року Комітетом начебто "було створено депутатську комісію з перевірки діяльності Стрийського міськрайонного суду Львівської області". У телеграмі також зазначалося, що з метою виконання цього рішення Комітету до м. Львова виїжджають народні депутати   України   Бут   Ю.А.,    Олійник С.В. та головний консультант секретаріату Комітету Барнацький П.С. Пропонувалося сприяти роботі членів комісії та надати їм дані щодо діяльності голови та суддів цього суду.

Виходячи з того, що ні Конституцією України, ні законами України "Про Комітети Верховної Ради України", "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді", "Про статус народного депутата України", ні іншими законами України не передбачено здійснення комітетами Верховної Ради України парламентського контролю діяльності судів та суддів, Рада суддів України у своєму Зверненні (яке 11 грудня 2008 року Ківалов С.В. показав парламентарям, але не зачитав) висловила стурбованість зазначеними обставинами, вважаючи, що практика здійснення таких перевірок може бути використана як засіб втручання у сферу діяльності судової влади.

Як вищий орган суддівського самоврядування, одним із завдань якого є зміцнення незалежності суддів та захист від втручання у їх діяльність (статті 103 та 116 Закону України "Про судоустрій України"), Рада суддів України закликала членів Комітету з питань правосуддя в подальшому утриматися від прийняття рішень і вчинення дій, які можуть бути розцінені як втручання у судову діяльність.

При цьому, виступаючи за конструктивну співпрацю із законодавчою владою, Рада суддів України підтвердила свою готовність і в подальшому брати участь у спільній роботі з народними депутатами України – членами Комітету з питань правосуддя стосовно перевірки звернень та скарг щодо діяльності кандидатів на посаду судді безстроково у порядку, визначеному Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді". Відповідно до статті 9 цього Закону профільний парламентський Комітет може провести безпосередню перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата на посаду судді безстроково. До цієї перевірки можуть залучатися Верховний Суд України, відповідний вищий спеціалізований суд, Вища рада юстиції, Державна судова адміністрація України, Рада суддів України, кваліфікаційні комісії суддів.

Таким чином, Ківалов С.В. надав Верховній Раді України викривлену інформацію щодо змісту та суті рішення Ради суддів України, яке стосувалося перевірки одного із судів Львівської області загальної юрисдикції.

Також неправдивим є твердження Ківалова С.В. про те, що члени Комітету з питань правосуддя, які виїжджали до Львівської області у складі зазначеної депутатської комісії, "ничего не смогли сделать, потому что было соответствующее решение суда, в соответствии с решением Совета судей Украины", "они приехав туда, их даже не запустили в суд, им не позволили рассмотреть вопросы, связанные с жалобами граждан".

Насправді ця депутатська комісія наприкінці лютого 2008 року перебувала у Львівській області і в повній відповідності з дорученням Комітету вчинила перевірку п'яти скарг на Собківа Я.М. Разом з тим, ніякого рішення суду  відповідно  до  рішення  Ради   суддів   України  з  приводу  зазначеної депутатської перевірки не постановлялося.

Вказані та інші висловлювання Ківалова С.В. на засіданні парламенту 11 грудня цього року, що не базуються на реальних фактах і викривляють дійсний стан речей, на думку членів Ради суддів України, завдають шкоди не тільки авторитету судової влади і органів суддівського самоврядування, але й авторитету Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.

Слід зазначити, що Рада суддів України впродовж останніх кількох років займає активну і принципову позицію як у відстоюванні правових засад незалежності суддів та самостійності судів, так і в очищенні судової системи від тих суддів, які компрометують свій статус, порушують присягу судді або неналежним чином виконують обов'язки голів судів чи їх заступників. Це, зокрема, виявляється і у вирішенні Радою суддів України в установленому порядку кадрових питань, у тому числі стосовно голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. Невідкладно розглянувши питання щодо вказаних подій у цьому суді, Рада суддів України на своєму засіданні 12 грудня 2008 року рішуче і одностайно засудила поведінку та дії судді Зварича І.С., звільнила його з посади голови суду і звернулася до Вищої ради юстиції з проханням розглянути питання про звільнення його з посади судді за порушення присяги.

При цьому Рада суддів України виходить з того, що у всіх без винятку випадках діяльність судів та суддів, а також діяльність будь-яких суб'єктів стосовно судів та суддів ( у тому числі проведення перевірок, притягнення до юридичної відповідальності тощо) мають неодмінно базуватися на положеннях Конституції та законів України.

Крім того, у своєму виступі під час розгляду парламентом питання про події, що сталися у Львівському апеляційному адміністративному суді і були пов'язані з порушенням кримінальної справи щодо голови цього суду Зварича І.С, голова Комітету з питань правосуддя Ківалов С.В. висловив ряд інших тверджень, які не тільки містять істотні юридичні неточності, але й спотворюють дійсні обставини цієї справи, дезінформують щодо них парламент та громадян України, а також можуть дезорієнтувати органи досудового слідства при розслідуванні цієї справи.

Так, він зазначив, що "2 декабря 2008 года председатель Львовского апелляционного административного суда Зварич Игорь Степанович был задержан сотрудниками Службы безопасности Украины и Генеральной прокуратурой Украины при получении взятки в особо крупных размерах". Насправді суддя Зварич І.С. правоохоронними органами не затримувався. Адже відповідно до частини третьої статті 126 Конституції України затримання чи арешт судді до винесення обвинувального вироку судом може відбутися лише за згоди Верховної Ради України. Як відомо, згоди на затримання судді Зварича І.С. парламент України не давав, не було й відповідного подання органів досудового слідства про необхідність його затримання.

Таким, що не відповідає чинному законодавству, є також твердження Ківалова С.В. про те, що "поскольку господин Зварич был назначен председателем суда Указом Президента Украины 20 ноября 2006 года, то решение об отстранении его от должности председателя суда вправе принять только Президент Украины. Основанием для такого решения является мотивированное постановление Генерального прокурора Украины".

Відповідно до частини третьої статті 147 Кримінально-процесуального кодексу України Президентом України вирішуються питання відсторонення від посади осіб, "що призначаються Президентом України" (а не призначені). Як відомо, Рішенням Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року №1-рп/2007 визнано неконституційним положення Закону України "Про судоустрій України", відповідно до якого голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України. З моменту оприлюднення цього Рішення Президент України не має права призначати суддів на посади голів судів та їх заступників. Тому визначений частиною третьою статті 147 Кримінально-процесуального кодексу України порядок відсторонення обвинуваченого від посади не поширюється на голів та заступників голів судів. Таким чином, на даний час відсторонення їх від посади має здійснюватися за правилами, встановленими частинами першою та другою статті 147 Кримінально-процесуального кодексу України, згідно з якими відсторонення обвинуваченого від посади провадиться за мотивованою постановою слідчого, санкціонованою прокурором.

Виходячи з викладеного, Рада суддів України просить у межах наданих Вам повноважень вжити заходів правового реагування на вищезазначені факти дезінформації головою Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Ківаловим С.В. Верховної Ради України та громадян України з важливих питань функціонування судової влади, зокрема діяльності Ради суддів України.

Додаток: на 6 арк.

З повагою

           Голова

Ради суддів України                                                          П.П. Пилипчук