Чому Нацбанк не може врятувати гривню

Ще минулого четверга, 22 січня, на валютному ринку гривня продовжувала відвойовувати позиції. НБУ чинив масований тиск на ринок, щедро розкидаючи іноземну валюту. За словами керівника групи радників глави НБУ Валерія Литвицького, обсяг інтервенцій НБУ тоді склав $83 млн., а загальний обсяг торгів – $259 млн. Обидва показники близькі до середніх за період з початку першого місяця нового року. Тобто за активної участі НБУ ринок знову ввійшов до фази стабілізації.

Анонсовані регулятором валютні ресурси, які можуть бути витрачені на інтервенції в першому кварталі, визначені у розмірі $4,5 млрд. з яких більше ніж третина (1,8 млрд.), швидше за все, будуть продані «Нафтогазу». Сума, доступна для інтервенцій, таким чином, складе близько $2,7 млрд.

Проте,

навіть із урахуванням падіння імпорту і реструктуризації частини зовнішніх кредитів, цієї суми не вистачить для задоволення попиту в разі спекуляцій.

«На допомогу НБУ в даному випадку прийде дефіцит гривні, але тільки в тому разі, якщо регулятор не почне викуп ОВДП (Облігацій внутрішньої державної позики – ред.) для наповнення бюджету», – говорить Олег Неплях, керівник активами інвестиційної компанії «Аструм-Інвест».

За такого розвитку подій брак гривні не дасть можливості направити вільну ліквідність на валютний ринок, і сприятиме виникненню додаткової пропозиції долара.

Але вже минулої п'ятниці на валютному ринку гривня перервала своє відновлення. Офіційною причиною зростання курсу долара став вихід на ринок «Нафтогазу» із заявкою $15 млн. за завищеним курсом. Це викликало падіння гривні з рівня 7,8 до рівня 8,2/$ до закриття торгів. НБУ продовжив бути присутнім на міжбанківському ринку з ціною відсікання 7,75 грн./$ на запланованому заздалегідь аукціоні.

Ситуація, що склалася в п'ятницю, ще раз підтверджує тезу про крихкість поточної цінової рівноваги на валютному ринку.

Якщо $15 млн. за нестандартною ціною здатні викликати зростання ціни на 5% за день, то направлена спекулятивна атака на гривню з великим обсягом іноземної валюти може теоретично істотно ускладнити завдання НБУ з підтримки цінової стабільності національної валюти.

Ринок зараз надчутливий і, очевидно, багато його учасників готові до нового витку падіння гривні. НБУ з метою стабілізації курсу доведеться підсилити свою ринкову присутність.

Свій вплив можуть зробити і результати позачергового засідання Верховної Ради, що відбулося в понеділок, 26 січня. Після того, як Президент двічі проігнорував вимоги парламенту зробити подання про відставку Стельмаха, депутати взялися до радикальніших дій. 26 січня Рада скасувала власну постанову №2244-IV від 16 грудня 2004 року «Про призначення Стельмаха В.С. на посаду голови Національного банку».

«Враховуючи юридичну слабкість такої постанови (про скасування рішення про призначення – ред.) і загальну плутанину з керівництвом НБУ, ми чекаємо, що ця ситуація негативно вплине на прогнозованість дій Нацбанку», – вважає Олег Неплях.

Жорсткий опір Президента відчуженню Стельмаха неминуче вчинить дестабілізуючий вплив на політику НБУ. У випадку, якщо регулятору вдасться зберегти дієздатність, йому доведеться додатково підсилити свою присутність на міжбанку для подолання психологічних наслідків від конфлікту. А особливо різкі валютні скачки можливі при виникненні двовладдя в Нацбанку (Стельмах і призначений парламентом новий керівник).

На щастя, загострення політичної гри поки не відбилося на валютному ринку. НБУ чітко дав зрозуміти, що збирається продовжувати ревальвацію гривні, знизивши у вівторок курс інтервенції із заздалегідь заявлених 7,68/8,0 до 7,68/7,8 грн. за долар. Так

регулятор зміг переконати ринок в незмінності намірів тримати гривню на рівні менше 8,0 грн./$.

«При збереженні активної ролі НБУ ми чекаємо відкату курсу до рівня минулого тижня (7,7 – 8,0 грн./$) в найближчий день. Проте в подальшій перспективі для утримання гривні буде необхідна стабільність і незалежність роботи НБУ», – відзначає Олег Неплях.

Тиск на гривню може чинити дефіцит бюджету, що зростає, – невиконання прибуткової частини в січні склало 55,5%.

Дефіцит у поточних умовах може бути профінансований за допомоги емісії національної валюти, що збільшить гривневу масу і збільшить попит на долар. Альтернативним варіантом є перегляд витратної частини бюджету в бік її пониження.

Крім того, з макроекономічної точки зору, долар наступного року не має підстав знижуватися в ціні по відношенню до гривні.

Підсумкове сальдо платіжного балансу наступного року, на думку експертів «Форекс клубу», може коливатися поблизу нульової відмітки – тобто в діапазоні від -$1 до +$1 млрд., а сальдо торгового балансу буде негативним в районі $8-9 млрд.

Негативний вплив чинять і вимоги МВФ, встановлені при видачі Україні кредиту $16,5 млрд. Торговий дефіцит в 2009 році повинен бути не більше $4 млрд., але при курсі долара в 7 – 8 грн. відповідати вимозі Україні буде складно – це можливо тільки при вищому курсі в 9 – 9,5 грн./$.

Проте такий курс неприйнятний для економіки України: за підрахунками експертів, при курсі долара близько 9 грн. проблемними стають близько 70-80% всіх валютних кредитів, виданих в Україні.

«У першій половині наступного року ми чекаємо на українському міжбанківському валютному ринку коливання долара в діапазоні від 7,5 до 9,5 грн./$. У другій половині наступного року долар може опуститися до середнього рівня в 8 – 8,5 грн./$ у зв'язку з поліпшенням ситуації з платіжним балансом і в цілому в банківській системі», – прогнозує Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру «Форекс клуб».

Євро, за прогнозами експертів «Форекс клубу», в першому кварталі 2009 року на ринку FOREX знаходитиметься в діапазоні 1,35 – 1,50 долл./євро. Виходячи з цього, котирування євро в Україні на міжбанківському ринку в першому кварталі 2009 року очікуються в діапазоні 10,10 – 14,00 грн./євро.

Як бачимо, за найоптимістичнішого сценарію можливо лише утримання гривні на нинішньому рівні по відношенню до іноземних валют. Але, враховуючи кількість чинників, що не сприяють такому розвитку подій, сподіватися на це особливо не варто.