НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

04.06.2009 № 414/282-09

В.о. Генерального прокурора України

Вінокурову С.М.

Депутатське звернення

Щодо правової оцінки протиправних дій

посадових осіб Генеральної прокуратури України,

пов‘язаних з незаконною дачею доручення

на проведення оперативно-розшукових заходів

Мною в порядку частини п‘ятої статті 19 Закону України "Про статус народного депутата України" отримана інформація про зловживання службовим становищем, перевищення посадових повноважень та вчинення інших протиправних діянь, які містять ознаки злочинів, з боку певних працівників Генеральної прокуратури України.

Йдеться про факти порушення кримінальних справ за надуманими підставами та за відсутності передбачених законом підстав, безпідставне застосування заходів кримінально-процесуального примусу, давання органам дізнання незаконних доручень та вказівок на проведення оперативно-розшукових заходів, що грубо порушує правові принципи діяльності органів прокуратури, міліції та конституційні права громадян.

З наявної інформації можна зробити висновок, що такі неправомірні дії вчиняються з метою використання можливостей кримінально та кримінально-процесуального закону для політичного переслідування певних осіб, розправи над ними, вирішення працівниками прокуратури своїх особистих питань, у тому числі для ухилення від відповідальності за допущені порушення закону. Вони набули масштабного характеру і нерідко здійснюються за завданням або сприянням окремих керівників Генеральної прокуратури України.

Одним з прикладів грубого ігнорування Конституції та законів України, зловживання службовим становищем є діяльність слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлія Д.В.

Так, 20 травня 2009 року слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлій Д.В., який розслідує кримінальну справу за обвинуваченням заступника Голови Служби безпеки України Дурдинця Т.Ю. у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 382 КК України, у порядку частини третьої статті 114 КПК України дав доручення Міністерству внутрішніх справ України провести оперативно-розшукові заходи, у тому числі технічні, для перевірки причетності голови апеляційного суду м. Києва Чернушенка А.В., керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І. та інших працівників суду до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів.

Аналіз цього доручення свідчить про те, що воно дане за відсутності будь-яких законних підстав і є яскравим прикладом свавільного застосування кримінального, кримінально-процесуального законів та закону про оперативно-розшукову діяльність, незаконного обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина. Очевидним є те, що при дачі цього доручення слідчий Павлій Д.В. використав лише передбачену законом форму реалізації повноважень слідчого (його право давати органам дізнання доручення та вказівки), не зважаючи на відсутність правових підстав для такого доручення.

У якості підстави для проведення оперативно-розшукових заходів стосовно Чернушенка А.В., Мельника М.І. та інших працівників суду слідчий Павлій Д.В. використав нічим не підтверджене припущення про ймовірну причетність цих осіб до умисного тривалого не виконання Дурдинцем Т.Ю. рішення суду. У своєму дорученні слідчий Павлій Д.В. вказує, що зважаючи на "умисне тривале невиконання рішення суду свідчить про підтримку Дурдинця Т.Ю. з боку впливових службових осіб судової гілки влади, слідством, як одна із версій, перевіряється причетність голови апеляційного суду м. Києва Чернушенка А.В. до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю., вчиненої за посередництва керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І.".

Отже, даючи доручення органу дізнання на проведення оперативно-розшукових заходів, які обмежують конституційні права вказаних осіб і можуть проводитися лише за передбачених у законі підстав, слідчий Павлій Д.В. не вказав жодної обставини, жодного факту, які б свідчили про протиправну діяльність чи хоча б вказували на певні її ознаки з боку Чернушенка А.В., Мельника М.І. чи інших працівників суду.

Про очевидну надуманість причетності Чернушенка А.В. та Мельника М.І. до невиконання судового рішення Дурдинцем Т.Ю. свідчить те, що за своїм службовим статусом вони не мали і не можуть мати відношення до виконання судового рішення стосовно Дурдинця Т.Ю. Отже, ніякого впливу на процес виконання цього рішення здійснити не могли в принципі. Питання виконання судового рішення регламентується спеціальним законом і забезпечення такого виконання, у тому числі примусового, віднесено до компетенції органів виконавчої служби.

Виходячи з того, що згідно з частиною третьою статті 114 КПК України доручення слідчого органам дізнання про проведення розшукних та слідчих дій є обов‘язковими, Міністерство внутрішніх справ України зобов‘язувалося у разі його отримання здійснити комплекс оперативно-розшукових заходів, у тому числі, як вказується у дорученні Павлія Д.В., технічних (тобто, зняття інформації з каналів зв‘язку, встановлення засобів спостереження за місцем роботи та місцем проживання вказаних осіб тощо).

Разом з тим, для проведення таких заходів, до чого зобов‘язує МВС України слідчий Павлій Д.В., не має передбачених законом підстав. Відповідно до статті 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про, зокрема: злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочини.

Разом з тим, у дорученні не відображено не лише достатньої, а взагалі будь-якої інформації про злочину діяльність Чернушенка А.В., Мельника М.І. та інших працівників суду.

Виходячи з цього, це доручення порушує такі принципи оперативно-розшукової діяльності, як законність та дотримання прав і свобод людини (стаття 4 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"). Воно зобов‘язує оперативні підрозділи міліції до здійснення незаконної оперативно-розшукової діяльності.

Викладене свідчить про правову безпідставність доручення слідчого Павлія Д.В., а також про те, що воно може бути виявом штучного "прив‘язування" з надуманих приводів до існуючої кримінальної справи неугодних слідчому чи його керівництву осіб з тим, щоб у незаконний спосіб здійснювати вплив на таких осіб, вчинити з ними розправу, досягти інших протиправних цілей.

Крім того, слідчий Павлій Д.В. дав доручення провести оперативно-розшукові заходи для перевірки причетності інших працівників суду до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів. Тобто, фактично, МВС України дано доручення провести такі заходи щодо усіх суддів України та інших працівників суду. Це є нічим іншим, як тотальним кримінальним переслідуванням осіб за ознакою їх місця роботи.

За наявною інформацією, яка потребує перевірки, вказівка слідчому Павлію Д.В. про дачу правоохоронним органам незаконного доручення на проведення оперативно-розшукових заходів стосовно Чернушенка А.В., Мельника М.І. та інших працівників суду, а також проведення щодо них певних процесуальних дій в рамках зазначеної кримінальної справи, могла бути дана заступником Генерального прокурора України Кузьміним Р.Р.

Заступник Генерального прокурора України Кузьмін Р.Р. має відкритий конфлікт з головою апеляційного суду м. Києва Чернушенком А.В., стосовно якого він вніс подання до Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді за порушення присяги, за повідомленням засобів масової інформації має дружні стосунки з політиками, які у даний час організували та проводять політичну травлю Чернушенка А.В. Крім того, Кузьмін Р.Р. має особисту неприязнь до керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І. через те, що останній публічно давав негативну оцінку йому як заступнику Генерального прокурора країни, публічно у Київраді відстоював необхідність скасування незаконного розпорядження Київської державної адміністрації, яким надано дозвіл на будівництво Кузьміну Р.Р. будинку на території комплексу "Пуща-Водиця". Вказівка слідчому щодо дачі доручення на проведення оперативно-розшукових заходів стосовно Чернушенка А.В. та Мельника М.І. може бути обумовлена саме цими мотивами.

Таким чином, у дачі за вказаних обставин слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлієм Д.В. незаконного доручення Міністерству внутрішніх справ України провести оперативно-розшукові заходи, у тому числі технічні, для перевірки причетності голови апеляційного суду м. Києва Чернушенка А.В., керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І. та інших працівників суду до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів вбачаються порушення Конституції України (зокрема, статті 3, 6, 19, 30, 31, 32, 68), Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

У цих порушеннях вбачаються ознаки ряду злочинів, у тому числі: зловживання владою або службовим становищем (стаття 364 КК України), схиляння шляхом дачі незаконного доручення, яке є обов‘язковим до виконання, до порушення недоторканності житла (стаття 162 КК України), порушення недоторканності приватного життя (стаття 182 КК України), незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (стаття 359 КК України).

Виходячи з викладеного, керуючись статтею 16 Закону України "Про статус народного депутата України" прошу:

1. Вжити передбачених законом заходів до припинення порушень конституційних прав та свобод громадян, обумовлених наданням слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлієм Д.В. незаконного доручення Міністерству внутрішніх справ України провести оперативно-розшукові заходи, у тому числі технічні, для перевірки причетності голови апеляційного суду м. Києва Чернушенка А.В., керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І. та інших працівників суду до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів.

2. У зв‘язку з виданням цього доручення, що свідчить про упередженість та необ‘єктивність слідчого Павлія Д.В., відсторонити його від розслідування зазначеної кримінальної справи.

3. Провести перевірки викладених у цьому звернені фактів і дати правову оцінку, у тому числі через призму статті 97 КПК України, діям слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлія Д.В. та інших посадових осіб Генеральної прокуратури України, причетних до незаконного застосування ним кримінального та кримінально-процесуального закону.

4. Про результати перевірки та вжиті заходи повідомити нас у передбачений законом строк.

Додаток: копія доручення слідчого Павлія Д.В. на 1 арк.