155 сторінок компри на Рената Кузьміна

…З офіційних документів, які надходять до Верховної Ради України, звернень народних депутатів України, численних публікацій у засобах масової інформації, повідомлень та заяв посадових осіб органів державної влади та окремих громадян нам стало відомо про вчинення систематичних порушень вимог Конституції та законів України, Дисциплінарного статуту прокуратури України заступником Генерального прокурора України, членом Вищої ради юстиції Кузьміним Ренатом Равелійовичем.

1. Так, у травні 2009 року заступник Генерального прокурора України, член Вищої ради юстиції Кузьмін P.P. направив звернення прокурору м. Києва та прокурорам усіх районів м. Києва про надання йому "інформації про всі наявні факти порушення головою апеляційного суду м. Києва Чернушенком А.В. вимог Конституції України та діючого законодавства, які мали місце у 2008-2009 роках в цілому по місту та окремо по кожному району м. Києва".

Як заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. не мав жодних правових підстав для дачі такої вказівки підлеглим прокурорам. Незаконно організувавши тотальний збір інформації про діяльність посадової особи судової влади – голови апеляційного суду м. Києва, заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. перевищив надані йому законом повноваження. Як член Вищої ради юстиції Кузьмін P.P. порушив встановлений законом порядок перевірки даних про порушення певним суддею закону (дисциплінарний проступок), оскільки замість перевірки відомостей, які містилися у його ж (Кузьміна P.P.) поданні, він розпочав суцільний збір компрометуючої Чернушенка А.В. інформації.

Слід зазначити, що Кузьмін P.P., який не є членом Вищої ради юстиції за посадою, у своїй діяльності самовільно запровадив неприпустиму з точки зору закону практику поєднання повноважень заступника Генерального прокурора України та члена Вищої ради юстиції. За Конституцією і законами України – це дві різні посади в державних органах з абсолютно різними повноваженнями, одночасне використання яких загрожує законності та правопорядку, здійсненню правосуддя на визначених законом засадах і принципах.

У діяльності Кузьміна P.P. вбачаються ознаки зловживання ним повноважень члена Вищої ради юстиції та заступника Генерального прокурора України для ініціювання питань про звільнення суддів з посад за порушення присяги за відсутності для цього законних підстав.

Як член Вищої ради юстиції він неодноразово ініціював питання щодо звільнення з посади судді тих суддів, які щойно приступали до розгляду конкретної судової справи або виносили рішення суду не в інтересах прокуратури чи певних осіб. Така ініціатива є проявом тиску на суддів при здійсненні ними правосуддя або може бути помстою судді за позицію, яка не збігається з його позицією як заступника Генерального прокуратура України.

Наявні матеріали вказують також на можливі зловживання заступником Генерального прокурора України Кузьміним P.P. статусом члена Вищої ради юстиції, зокрема в частині ініціювання звільнення суддів з посад.

Про відвертий особистий інтерес заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P. у питанні ініціювання ним відповідальності ряду суддів апеляційного суду м. Києва йдеться у листі голови цього суду Чернушенка А.В. до Вищої ради юстиції, у якому, зокрема, зазначається, що "за наявності чинної, ніким не зміненої та скасованої, а відтак такої, що має силу закону ухвали апеляційного суду м. Києва, перевищуючи свої повноваження, взявши на себе функції Верховного Суду України", заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. з використанням повноважень члена Вищої ради юстиції "тривалий час продовжує вживати заходи для здійснення особистої помсти суддям апеляційного суду м. Києва Полтавцевій Г.А., Бачуріну О.В., Журавлю О.О. за їхню правомірну судову діяльність".

В іншому випадку Кузьмін P.P. ініціював питання про звільнення з посади судді Святошинського районного суду м. Києва Іванової І.В. за прийняття нею рішення в судовій справі, незважаючи на те, що це рішення ще не було переглянуто у вищих судових інстанціях. Таким чином, з одного боку, він виявив упередженість, оскільки використовуючи повноваження члена Вищої ради юстиції, відстоював інтереси однієї із сторін у справі –Генеральної прокуратури України, з іншого – неправомірно взяв на себе повноваження суду вищої інстанції з надання оцінки рішення суду першої інстанції.

Таких пропозицій, які свідчать про упередженість та необ'єктивність заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P., подано ним до Вищої ради юстиції багато.

Більше того, Кузьмін P.P., перевищуючи свої повноваження члена Вищої ради юстиції, протиправно ініціював звільнення з посад за порушення присяги усіх голів судів та їх заступників, які були призначені на адміністративні посади Радою суддів України у 2007-2009 роках після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007 (близько 700 суддів, або більш як половина керівних посад у всій судовій системі).

У червні 2009 р. Кузьмін P.P., як заступник Генерального прокурора України, надіслав до Верховного Суду України та до Голови Верховного Суду України запити про надання йому певних документів та інших матеріалів щодо обставин обрання Онопенка В.В. Головою Верховного Суду України у 2006 році.

Тим самим Кузьмін P.P. вийшов за межі своїх повноважень, оскільки проведення перевірки обставин прийняття Верховним Судом України рішення про обрання тієї чи іншої особи на посаду Голови Верховного Суду України не входить до повноважень Генеральної прокуратури України.

Крім того, заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. направив відповідні запити щодо обставин обрання Онопенка В.В. суддею Верховного Суду України у 2002 році до Верховної Ради України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України.

Ці запити зроблено ним з його власної ініціативи за відсутності передбачених законом підстав (про що, зокрема, свідчить відсутність вказівки на конкретні обставини, що обумовили необхідність запитів, та відсутність посилання на положення закону, які дають право зробити такі запити), обумовленої, судячи з усього, прагненням помститися         Онопенку В.В. за його діяльність на посаді Голови Верховного Суду України.

За наявною інформацією, організувавши як заступник Генерального прокурора України у незаконний спосіб з надуманих підстав збір інформації про обставини обрання Онопенка В.В. суддею та Головою Верховного Суду України, Кузьмін P.P. почав діяти уже як член Вищої ради юстиції з тим, щоб ініціювати звільнення Онопенка В.В. з посади судді.

У вказаних випадках Кузьмін P.P. виявив упередженість, несумлінність, порушив законодавство та норми прокурорської етики.

Крім того, в цих діях Кузьміна P.P. вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтями 364 (зловживання владою або службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень), 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.

2. За наявною інформацією заступником Генерального прокурора України Кузьміним P.P. використовуються незаконні методи діяльності стосовно працівників прокуратури. Зокрема, працівники прокуратури, які відмовляються працювати "на замовлення", займають законну і принципову позицію, піддаються гонінням та переслідуванням з боку Кузьміна P.P. їх не тільки "виживають" з органів прокуратури, а й порушують проти них кримінальні справи і здійснюють кримінальне переслідування.

Так, у 2008 році постановою старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України, який був підпорядкований Кузьміну P.P., порушено кримінальну справу щодо привласнення Сандигою В.В. чужого майна (мобільного телефону) шляхом зловживання своїм службовим становищем. У своїх зверненнях до різних державних інституцій Сандига В.В., слідчий прокуратури з 22-річним стажем слідчої роботи (13 років з них – слідчий Генеральної прокуратури України), зазначає, що кримінальну справу проти нього порушено і сфабриковано за вказівкою заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P. Кримінальну справу проти Сандиги В.В. порушено після невдалої спроби усунути його від розслідування резонансної "вугільної" справи. За твердженням Сандиги В.В., у порушеній проти нього справі штучно створювалися докази, відверто порушувалися норми кримінально-процесуального закону, зокрема в частині забезпечення процесуальних прав обвинуваченого. Є всі підстави вважати висновки і твердження Сандиги В.В. обґрунтованими, оскільки, за наявною інформацією, кримінальну справу стосовно нього було закрито за відсутністю в його діях складу злочину, а за крадіжку вказаного мобільного телефону засуджено зовсім іншу особу.

У цих діях Кузьміна P.P. вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності) Кримінального кодексу України.

3. Про те, що таке ставлення до неугодних йому працівників прокуратури, яке характеризується придушенням іншої думки, тотальною дискредитацією непокірного працівника, «виживанням» його з посади та органів прокуратури і навіть незаконним порушенням кримінальної справи, притаманне заступнику Генерального прокурора України Кузьміну P.P., неодноразово заявляли працівники прокуратури, у тому числі Генеральної прокуратури України.

Подібного з ситуацією Сандиги В.В. характеру діяння вчинялися Кузьміним P.P. і раніше.

У квітні-травні 2004 року Кузьмін P.P., обіймаючи посаду прокурора міста Києва, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, вчинив зловживання своїм службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди інтересам правоохоронної діяльності (у сфері проведення досудового слідства у справі про особливо тяжкий та резонансний злочин) та охоронюваним законом конституційним правам громадян на працю і правам, пов'язаним з повагою до честі, гідності і ділової репутації. Крім того, Кузьмін P.P. допустив службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, втручання в діяльність працівників правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків, а також грубе порушення законодавства про працю, тобто злочини, передбачені частиною третьою статті 364, частиною другою статті 366, частиною другою статті 343 та частиною першою статті 172 Кримінального кодексу України («Україна молода», № 236, 19 грудня 2006 року).

Про факти здійснення Кузьміним P.P. тиску на службових осіб прокуратури міста Києва 26 листопада 2004 року повідомили працівники прокуратури в прямому ефірі «5 каналу» та в інших ЗМІ.

У свій час ці факти об'єктивно перевірені не були і не отримали належної правової оцінки, що призвело до продовження протиправної діяльності Кузьміна P.P. та інших посадових осіб Генеральної прокуратури України, набуття нею більш небезпечних форм та системного характеру.

4. Заступник Генерального прокурора України Кузьмін Р.Р. ігнорував закон та рішення суду, які набрали законної сили, при застосуванні кримінально-процесуального закону та здійсненні нагляду за проведенням досудового слідства. Про це, зокрема, свідчить такий факт.

2 жовтня 2008 року заступником начальника другого слідчого відділу Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Шкурпело Р.В. було порушено кримінальну справу за фактами створення невстановленими особами суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ «Історія міста» з метою прикриття незаконної діяльності та внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, їх підроблення, складання та видачі таких документів, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 1        ст. 205 та ч. 1 ст. 366 КК України (справа № 49-2573).

31 березня 2009 року Печерський районний суд м. Києва зазначену постанову про порушення кримінальної справи скасував та відмовив у порушенні кримінальної справи за вказаними фактами. Апеляційний суд м. Києва залишив цю постанову Печерського районного суду м. Києва без змін.

Незважаючи на те, що вказане рішення Печерського районного суду м. Києва набуло законної сили, заступник Генерального прокурора України Кузьмін Р.Р. за тими ж фактами (фактами створення підприємства ТОВ «Історія міста») на підставі матеріалів кримінальної справи № 49-2573 виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо адвоката Суворової К.С. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

 У цих діях заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P. вбачаються ознаки зловживання правом прокурора щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи та невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.      

5. Заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. не тільки сам допускає порушення законів, а й із використанням своїх службових повноважень втягує у незаконну діяльність підлеглих посадових осіб прокуратури, у тому числі слідчих Генеральної прокуратури України.

Про це, зокрема, свідчить факт дачі слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлієм Д.В. (який перебував у підпорядкуванні заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P.) доручення МВС України провести оперативно-розшукові заходи, у тому числі технічні, для перевірки причетності голови апеляційного суду м. Києва Чернушенка А.В., керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І. та інших працівників суду до протиправної діяльності заступника Голови Служби безпеки України Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів.

Аналіз цього доручення свідчить про те, що воно дане за відсутності будь-яких законних підстав і є яскравим прикладом свавільного застосування кримінального, кримінально-процесуального законів та закону про оперативно-розшукову діяльність, незаконного обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина. Виходячи з того, що згідно з частиною третьою статті 114 КПК України доручення слідчого органам дізнання про проведення розшукних та слідчих дій є обов'язковими, вказане доручення слідчого Павлія Д.В. зобов'язує оперативні підрозділи міліції до здійснення незаконної оперативно-розшукової діяльності.

Викладене свідчить про те, що доручення слідчого Павлія Д.В. є виявом штучного "прив'язування" з надуманих приводів до існуючої кримінальної справи неугодних слідчому чи його керівництву осіб з тим, щоб у незаконний спосіб здійснювати на них вплив, вчинити над ними розправу, досягти інших протиправних цілей.

Є всі підстави вважати, що вказівку слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлію Д.В. про дачу правоохоронним органам незаконного доручення на проведення оперативно-розшукових заходів стосовно Чернушенка А.В., Мельника М.І. та інших працівників суду дав заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P.

На це вказують два моменти. По-перше, висловлювання самого заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P. У своєму інтерв'ю інтернет-сайту "Українська правда" 22 червня 2009 року (стаття В.Чивокуні "З життя прокурорської еліти: маєток Рената Кузьміна") він зазначив: "Сьогодні підрозділ Генпрокуратури, яким я керую, перевіряє діяльність державних чиновників, наближених до Василя Онопенка. Зокрема, слідчі займаються керівником апарату Верховного Суду Миколою Мельником та Євгеном Корнійчуком".

По-друге, те, що, як відомо, Кузьмін P.P. має відкритий конфлікт з головою апеляційного суду м. Києва Чернушенком А.В., стосовно якого він вніс подання до Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді за порушення присяги. Крім того, Кузьмін P.P. має особисту неприязнь до керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І. через те, що останній публічно давав негативну оцінку йому як заступнику Генерального прокурора України, публічно у Київраді відстоював необхідність скасування незаконного розпорядження Київської міської державної адміністрації, яким надано дозвіл на будівництво Кузьміну P.P. будинку на території комплексу "Пуща-Водиця".

Отже, вказівка слідчому щодо дачі доручення на проведення оперативно-розшукових заходів стосовно Чернушенка А.В. та Мельника М.І. може бути обумовлена саме цими мотивами – прагненням розправи над ними шляхом незаконного використання наданої влади, у тому числі можливостей використання повноважень слідчих Генеральної прокуратури України.

Це також повною мірою стосується дачі 26 червня 2009 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлієм Д.В. незаконного доручення МВС та СБУ України доручення щодо здійснення оперативно-розшукових заходів, у тому числі технічних, відносно Голови Верховного Суду України Онопенка В.В.

Ще одним прикладом штучного "прив‘язування" з надуманих приводів до існуючої кримінальної справи неугодних слідчому чи його керівництву осіб з тим, щоб у незаконний спосіб здійснювати на них вплив, може бути діяльність підпорядкованого заступнику Генерального прокурора України Кузьміну Р.Р. слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Корнелюка М.В. при розслідуванні ним кримінальної справи № 49-2713, порушеної за фактом придбання невстановленими особами прав власності на земельну ділянку, розташовану по вул. Інститутській, 3, у м. Києві. У рамках розслідування цієї справи слідчий, зокрема, направив запити у різні інстанції та постанови щодо проведення перевірок стосовно будівництва приміщення апеляційного суду м. Києва, яке розташоване зовсім в іншій частині   м. Києва і не має жодного відношення до придбання вказаної земельної ділянки. Крім того, слідчий      Корнелюк М.В. «зайнявся» приватизацією ще 26 об‘єктів у м. Києві та одного у м. Алупка, які також не мають відношення до факту набуття прав на зазначену земельну ділянку і не є предметом доказування у цій кримінальній справі.

За таких обставин, у зазначених діях Кузьміна P.P. вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем), а також статтями 27 і 162, 182, 359, 364 Кримінального кодексу України (схиляння до порушення недоторканності житла, до порушення недоторканності приватного життя і до незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації).

6. Заступником Генерального прокурора України Кузьміним P.P. неодноразово розголошувалися дані досудового слідства, а також поширювалася недостовірна інформація про факти та осіб, щодо яких здійснюється розслідування кримінальних справ.

Зокрема, у своєму відкритому листі до Президента України (опублікований у газеті "Закон & Бізнес" № 45 за 8-14 листопада 2008 року) під назвою "Корпоративність чи незалежність" Кузьмін P.P. вказав, що заступник голови Приморського районного суду м. Одеси Гандзій Н.В. отримала хабарі за винесення певних рішень на користь окремих громадян. Разом із тим, у матеріалах щодо надання дозволу на арешт (взяття під варту) цієї судді, які були подані Генеральною прокуратурою України до Верховної Ради України, не зазначено про вчинення нею дій, передбачених статтею 368 Кримінального кодексу України, – одержання хабара. Таким чином, Кузьмін P.P. через засоби масової інформації безпідставно звинуватив вказану особу у вчиненні тяжкого злочину. Це стало підставою для звернення Гандзій Н.В. до суду за захистом своєї честі, гідності і ділової репутації.

У цих діях Кузьміна P.P. убачаються ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 387 Кримінального Кодексу України (розголошення даних досудового слідства прокурором, якщо розголошені дані ганьблять людину).

У вказаному листі заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. називає конкретних суддів, стосовно яких кримінальні справи ще розслідуються, злочинцями. Таким чином він ігнорує принцип презумпції невинуватості, визначений статтею 62 Конституції України.

Крім того, у цьому листі Кузьмін P.P. вдався до публічних оцінок судових рішень, некоректних висловлювань на адресу певних державних діячів. Аналіз листа дає підстави для висновку, що, написавши його, заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. виявив професійну некомпетентність, відвертий правовий нігілізм, неповагу до закону, права і суду, знехтував визначеними Конституцією та законами України правовими засадами функціонування органів державної влади.

7. Як заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. допускав публічні висловлювання щодо кримінальних справ, до розслідування яких він не має жодного відношення, що може заподіювати шкоду їх розслідуванню.

Наприклад, у своєму інтерв'ю газеті "Комсомольская правда в Украине" від 13 квітня 2009 року Кузьмін P.P. заявив, що в розслідуванні справи про отруєння В.Ющенка слідству треба розглядати не одну, а кілька версій.

"...Слідчі, які розслідували отруєння Ющенка, відпрацьовували одну-єдину версію – про отруєння на дачі в Сацюка. Уявіть собі, цих версій має бути значно більше! Приміром, на дачі в одного з керівників «Фокстроту», де був Президент, або в готелі, де він снідав, або на зустрічі з виборцями. І таких місць могло бути чимало. Серед версій треба було розглядати і те, що отруєння не було взагалі, а виразки на обличчі – результат медичних маніпуляцій", – сказав Р.Кузьмін.

При цьому він переконаний, що "слідчі мали обчислити орієнтовний час отруєння, дізнатися графік роботи Президента і на цьому тимчасовому проміжку відпрацювати всі можливі версії. І виключивши ті, що не підтвердилися, прийти до однієї єдино правильної".

Разом з тим, Кузьмін P.P. так оцінив хід слідства: «я лише бачу, як «толпы» людей приходять в будівлю, в якій я працюю: різні політики, футболісти, хокеїсти, а працівники слідчої групи їздять на автомобілях з мигалками та охороною з СБУ».

Такими висловлюваннями заступник Генерального прокурора України Кузьмін P.P. поставив під сумнів роботу групи слідчих під час розслідування вказаної кримінальної справи, а також не досить тактовно, як для працівника прокуратури, оцінив відвідування свідками слідчих по цій справі та забезпечення безпеки слідчих.

У своєму інтерв'ю газеті «Ъ» Кузьмін P.P. розповідає про докази, які є в наявності у слідчих у справі львівського судді Зварича, про «порнофільми», відзняті у приміщеннях різних судів за допомогою оперативної камери, тощо. Разом з тим, суд за законом давав дозвіл на документування протиправної діяльності судді І.Зварича, і саме це має бути предметом досудового слідства.

8. Аналіз публічних висловлювань заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P. свідчить про те, що ряд із них мають відверто політичний характер або не базуються на законі та фактичних обставинах, що може вказувати на його професійну некомпетентність, політичну заангажованість та свідоме ігнорування правових засад діяльності прокуратури України. Це робить перебування Кузьміна P.P. на посаді заступника Генерального прокурора України небезпечним.

Як приклади таких висловлювань можна навести його інтерв'ю різним газетам, у яких він перекручує факти, голослівно, бездоказово і не компетентно, стверджуючи, ніби існують юридичні підстави для перегляду рішення про проведення так званого третього туру виборів президента 2004 року, а також що: «Сегодня судебная власть полностью узурпирована председателем Верховного суда Василием Онопенко, и мы имеем ситуацию, когда любой судья, наделенный неприкосновенностью, может вынести любое незаконное решение», «Онопенко реально влияет на съезд судей, он же влияет на Совет судей... Будучи представителем БЮТ, Василий Онопенко является проводником воли этой политической силы...», або за відсутності юридичних підстав нагнітає політичні пристрасті: «Если завтра в стране будут выборы президента или Верховной рады, или еще какие-нибудь выборы, то решением суда мы получим и президента, и большинство в Верховной раде...». Виступаючи у програмі «Свобода» на телаканалі Інтер у березні 2009 року, заступник Генерального прокурора України Кузьмш P.P. стверджував, що «судова система України «узурпована» та залежна від БЮТ». Ці та багато інших публічних виступів Кузьміна P.P. є свідченням того, що всупереч чинному законодавству він займається несумісною із статусом працівника прокуратури діяльністю – політичною.

9. Наявні документи свідчать про те, що Кузьміним P.P. як посадовою особою Генеральної прокуратури України використовується влада та службові повноваження для задоволення особистих, у тому числі корисливих інтересів, а з метою приховування цих фактів здійснюється незаконне переслідування осіб, які викривають його протиправну діяльність.

Так, Кузьміним P.P. у його особистих інтересах здійснюються незаконне будівництво, незаконна порубка лісу, псування землі та інші порушення у сфері довкілля.

Це будівництво ведеться під прикриттям незаконного розпорядження голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Л.М. від 12 вересня 2008 року № 1241 "Про надання Комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку №46 по вул. Вишгородській, 150 у Оболонському районі", обставини ухвалення якого потребують окремої прокурорської перевірки.

При виданні цього розпорядження головою Київської міської державної адміністрації Черновецьким Л.М. було проігноровано положення статті 125 Земельного кодексу України, які забороняють використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації. На момент видання зазначеного розпорядження у Комплексу відпочинку "Пуща Водиця" було відсутнє право постійного користування відповідними земельними ділянками, на які у 2004 році Київським міським головою було видано два акти (ЯЯ № 08655 та ЯЯ № 08656) на право постійного користування ними. Ці акти не пройшли державної реєстрації.

Крім того, було грубо порушено порядок видання вказаного розпорядження, оскільки рішення про надання дозволу на реконструкцію та будівництво (добудову) будинку було ухвалено за відсутності передбачених законодавством висновків фахівців та державних органів.

Судячи з усього, таке відверте ігнорування закону при виданні цього розпорядження могло бути обумовлено посадовим становищем особи, в інтересах якої його ухвалено. Його було видано з метою створити видимість законності рішень та дій, які вчинялися щодо будівництва будинку для Кузьміна P.P. до і після його видання.

Так, ще до видання цього розпорядження – у липні 2008 року – за відсутності законних підстав між Державним управлінням справами та Кузьміним P.P. було укладено інвестиційний договір про реконструкцію будинку № 46/2 Комплексу відпочинку "Пуща-Водиця", предметом якого є реконструкція цього будинку. Інвестором реконструкції є Кузьмін Ренат Равелійович. Загальний обсяг інвестицій з реконструкції будинку за договором становить 1 000 000 гривень. Договором передбачено, що право на нововведений об'єкт реконструкції оформляється на інвестора (за винятком площі об'єкта до реконструкції).

Восени 2008 року – весною 2009 року на території комплексу "Пуща-Водиця" поряд з будинком № 46 було проведено земельні та будівельні роботи з будівництва житлового будинку.

За наявною інформацією (зокрема, з публікацій у засобах масової інформації) при підготовці площадки для його будівництва та в процесі будівництва було здійснено незаконну порубку лісу – зрізано та викорчувано понад 100 дерев, більше половини з яких – вікові сосни.

Під час підготовки до будівництва та будівництва грубо порушено вимоги законодавства України про охорону земель. Фактично відбулося порушення природного стану земель, здійснене без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку.

Незважаючи на те, що факт незаконного будівництва Кузьміним P.P. будинку набув публічного розголошення, він, за відсутності відповідної погоджувальної та дозвільної документації, продовжує його будівництво, зводить інші споруди, паркан тощо.

Особлива небезпека цих порушень полягає у їх брутальності, системності, а також у тому, що вони пов'язані із задоволенням приватного інтересу одного з керівників Генеральної прокуратури України, яка здійснює вищий державний нагляд за дотриманням законів в Україні.

Постійна комісія Київради з питань правопорядку, регламенту та депутатської етики, до складу якої як депутат Київради входить керівник служби Голови Верховного Суду України Мельник М.І. (стосовно якого підпорядкований Кузьміну P.P. слідчий прокуратури Павлій Д.В. ініціював незаконне проведення оперативно-розшукових заходів), ще 13 травня 2009 року визнала вказане розпорядження таким, що не відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про планування і забудову територій", Правилам забудови м. Києва, і внесла на розгляд Київради проект рішення про його скасування.

У зазначених діяннях Кузьміна P.P. вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтями 364 (зловживання владою або службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень), 246 (незаконна порубка лісу), 197-1 (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво) Кримінального кодексу України.

Слід зазначити, що засоби масової інформації, а також інші офіційні джерела повідомляли багато інших фактів, які свідчать про незаконний характер діяльності заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P.

За відсутності належного правового реагування, за певного політичного прикриття така його діяльність набула останнім часом системного характеру, вражає відвертим і цинічним ігноруванням Конституції та законів.

У результаті протиправних дій заступника Генерального прокурора України Кузьміна P.P. грубо порушуються конституційні права та свободи громадян, принципи діяльності органів прокуратури та досудового слідства, підривається авторитет держави, дискредитується правоохоронна діяльність як така.

Крім усього іншого, на наш погляд, така діяльність Кузьміна P.P. порочить його як працівника прокуратури, не кажучи вже про те, що вона є несумісною із статусом заступника Генерального прокурора України.

На наше переконання, подальше перебування Кузьміна Р.Р. на посаді заступника Генерального прокурора України загрожує національній безпеці України.

Виходячи з вищенаведеного, у зв'язку з необхідністю припинення протиправної діяльності Кузьміна P.P. на посаді заступника Генерального прокурора України, унеможливлення систематичного порушення ним Конституції та законів України, конституційних прав і свобод людини, керуючись статтями 1, 16 Закону України "Про статус народного депутата України, статтями 6, 15, 48 Закону України "Про прокуратуру", статтями 2, 8, 9, 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України,

просимо:

невідкладно розглянути питання про звільнення з посади заступника Генерального прокурора України та із органів прокуратури з позбавленням класного чину державного радника юстиції 3 класу Кузьміна Рената Равелійовича та забезпечити інше адекватне правове реагування на порушення ним Конституції та законів України.

Про результати розгляду депутатського звернення просимо повідомити в установлений законом строк.

Додаток: на 155 арк.  

Народні депутати України