ТЕМА

Закон «О прокуратуре» или Закон для прокуратуры? Часть 3

06 декабря 2009 | 20:00 , Борис Панченко полковник в отставке, для ТЕМЫ

Прежде чем готовить законодательный акт такой важности, с чем я думаю все согласятся, необходимо хотя бы раз за двадцать с лишним лет (с горбачёвских времён не было) создать комиссию из числа Народных депутатов Украины, представителей Президента, Представителей Министерства юстиции, Верховного суда, Счётной палаты, при желании, представителей общественности и проверить состояние дел в Генеральной Прокуратуре и её областных подразделениях.


Положения статьи 11-й законопроекта «О прокуратуре», «Генеральний прокурор України за  наявності підстав може повернутися до розгляду звернення,  з якого він вже приймав рішення» ещё раз подтверждают желание прокуратуры закрепить статус кво. Прокурор может принять решение, законное, незаконное - не важно, а потом   передумать и  по внутреннему (наружному,  карманному) убеждению отменить. Ссылка в Законах  на внутренние убеждения прокуроров и при вынесении  приговора судей -  отдельная тема. Эти внутренние убеждения,  часто не имеют ничего общего с   Законом.

Контролю над деятельностью прокуратуры в Проекте  посвящена целая 5 –я глава.

 

Тут Вам  и парламентский контроль, и президентский, и судебный, и, нам  в утешение, даже  общественный.  Полистал  Конституцию.Нашёл только о том, что Президент назначает и увольняет, а  Верховная Рада  только соглашается-не соглашается, а также  высказывает недоверие. И ни одного слова про контроль и то,  каким образом он осуществляется.   Про  Кабинет Министров есть  (п.13 ст. 85). Согласитесь: назначать, увольнять, выражать недоверие – это ещё не значит контролировать. С натяжкой можно согласиться на то, что за деятельностью прокуратуры осуществляется Судебный контроль путём  отмены принятых прокуратурой решений, вынесения  в адрес прокуроров частных определений. Было бы совсем хорошо, если бы по таким случаям была адекватная реакция.

Чаще бывает так: Вынёс судья оправдательный приговор в отношении Вередюка по делу об убийстве  журналиста  Александрова. Ответственный сотрудник ГПУ на всю страну  заявляет по телевидению: « С этим судьёй ещё надо разобраться».  Я не думаю, что разбирались, но судья вскоре после этого умер. Слушается  дело по  обвинению  в убийствах, в том числе того самого Вередюка,  в отношении ряда обвиняемых выносится оправдательный приговор. Следователь прокуратуры  в генеральских погонах  заявляет, что судью давно надо было уволить. Какой там контроль!  И такое положение дел, похоже, устраивает инициаторов законопроекта, который мы обсуждаем. В следующих главах явно просматривается стремление прокуратуры установить  тотальный контроль и над судебной ветвью властью.  

       

      Про общественный контроль находим следующее: «Громадяни України та громадські організації, зареєстровані в установленому порядку, мають право звертатися до органів прокуратури із заявами, скаргами, пропозиціями з питань, що стосуються компетенції прокуратури, брати участь у розгляді своїх звернень, оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність прокурора прокуророві вищого рівня або до суду.» Судя по тексту, нам подтвердили наши конституционные права, только не понятно, где граждане Украины должны зарегистрироваться  в установленном  (кем?) порядке. Может  быть имелось ввиду: «Граждане Украины и зарегистрированные в установленном Законом порядке общественные организации...»

ТщательнЕЕ надо работать над текстом, товарищи законотворцы! Тезис о личном участии  граждан в рассмотрении своих обращений противоречит статье 6-й, согласно которой, как указывалось, прокурор не  обязан давать какие-либо пояснения и т.д. Угадайте, какой из этих взаимоисключающих норм будет пользоваться прокурор?

Сомневаюсь, что несогласие с принятыми решениями и их обжалование является формой контроля.  

И ещё вопрос: А разве  не гражданин Украины не может обращаться  с заявлениями, жалобами и предложениями? А как же международные Договоры и Декларации, согласие на обязательность  исполнения которых  дала  Верховная Рада? Скандал!

 

 

В связи с этим вспомнился случай: в суде допрашивают в качестве свидетеля генерала милиции  Хащевого Н.В.   После нескольких заданных свидетелю вопросов и полученных ответов на них  председательствующий в процессе  не выдержал и задал ему вопрос: «Я не спрашиваю, есть ли у Вас юридическое, я  спрашиваю: хоть какое-то образование у Вас есть?»

 

Такой же вопрос  хочется задать нашим законодателям.

 

 

Ну, как объяснить такой пассаж Статьи 35: «Завдання прокурора при підтриманні державного обвинувачення в суді»: «Прокурор, який підтримує державне обвинувачення в суді, зобов’язаний, дотримуючись принципу незалежності суддів, сприяти суду у всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, винесенню законного судового рішення з тим, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, охороні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, вживати  передбачених законом заходів до усунення порушень закону».

    Или же в статье 36 : «..Якщо прокурор дійде висновку, що дані судового слідства суперечать пред’явленному обвинуваченню, він зобов’язаний відмовитися від нього або змінити обвинувачення шляхом винесення відповідної постанови».

  Пока всё соответствует действующему законодательству (ст.264 УПК Украины). Но  далее в той же  36 статье: «У разі незгоди з відмовою прокурора, який бере участь у справі, від обвинувачення або зі зміною ним обвинувачення  прокурор вищого рівня у межах своїх повноважень скасовує постанову про відмову від обвинувачення або його зміну і здійснює заміну державного обвинувача.»

Интересно    получается: прокурор, участвующий в судебном заседании, изучив и исследовав материалы  уголовного дела, выслушав показания  участников процесса, пришёл к выводу, что данные судебного следствия свидетельствуют о невиновности подсудимого. Руководствуясь Законом и внутренним убеждением, он вынес  мотивированное  Постановление  об отказе от обвинения. Оправдательный приговор. За это же отвечать придётся! А кто дело возбуждал, кто следствие вёл? Кто различные санкции давал?  А  кто обвинительное заключение утверждал?  

Ну, нет! Прокурор высшего  уровня себе не враг. Он обязательно отменит постановление  прокурора низшего уровня. Назначит нового прокурора для поддержания обвинения в суде, потом отменит постановление этого, назначит  третьего и  так….   до бесконечности. В статье 36  проекта Закона  количество таких  замен не ограничено.

Каким   образом  это будет выглядеть в суде - непонятно. Весь процесс начинать с начала? Прокурор придёт на заседание,  произнесёт  речь в соответствии с обвинительным заключением, утверждённым его шефом, и потребует назначить меру наказания подсудимому?   

И это ещё не всё. Обратите внимание, как они позаботились о  собственной безопасности. Какая взаимовыручка. Круговая порука.  Ушёл на пенсию  прокурор  высшего уровня, в должности понизили, просто уволился, даже в места  лишения свободы с отдельным от всех содержанием попал: все равно своих в обиду не дадим.

Цитирую часть 3 статьи 36 проекта Закона: «У разі, коли прокурор після виконання певних процесуальних дій  залишив посаду або не може виконувати свої службові обов’язки з інших поважних причин, його подальші повноваження у цій справі поширюються на виконувача його обов’язків або новопризначеного прокурора».  И этот продолжит  дело предшественника, иначе не  быть ему прокурором высшего уровня.

 

 

    Я думаю, хватит!  Экспертов и аналитиков,  заслуженных и не заслуженных деятелей науки, депутатов, бывших прокуроров, судей,  сбушников (кэгбэшников), милиционеров с генеральскими погонами в Украине тьма несметная. У них  зарплаты и пенсии соответствующие, помощники-референты-секретарши. Они и  должны анализировать документы, которые  принимают, проверять на соответствие Конституции и другим Законам.

 

 

 

    Хотелось коснуться раздела Статистики. Но это - тема для отдельных публикаций. А вот раздел  «Особливості правового та соціального захисту працівників прокуратури» и статьи   раздела  87 и 89  полностью  процитировать желательно, так тщательно они выписаны.  Ещё бы!

 

 «Матеріальне та соціальне забезпечення працівників прокуратури, членів їхніх сімей.

  Заробітна плата прокурорів складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років, премій, матеріальних допомог, інших надбавок і доплат до посадових окладів та виплат, передбачених актами законодавства, і має забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання службових обов’язків, а також закріплення кваліфікованих кадрів».

            

        Співвідношення між посадовими окладами  працівників прокуратури встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням  Генерального прокурора України.

  Надбавка за вислугу років виплачується прокурорам щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за класний чин і залежно від стажу у таких розмірах: від 2 до 5 років - 20, від 5 до 10 років - 30, від 10 до 15 років - 40, від 15 до 20 років - 50, понад 20 років - 60 відсотків.

  Прокурорам можуть встановлюватися надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці, за високі досягнення у праці й виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років, інших надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

              Прокурорам надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку й у зворотному напрямку в межах України та з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

  Прокурорам, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

    Прокурори, які не мають житла або потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються житловою площею у вигляді окремої квартири або будинку в позачерговому порядку з державного житлового фонду відповідними місцевими органами виконавчої влади не пізніше як через шість місяців після звернення із заявою про надання житла. Військовослужбовці військових прокуратур забезпечуються житлом в ті ж строки коштом Міністерства оборони України. У разі незабезпечення прокурорів житловим приміщенням у зазначені строки прокуратура за рахунок коштів державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування цим працівникам. Порядок фінансування прокуратури для цієї мети, а також порядок розрахунків з Державним бюджетом органу виконавчої влади, який своєчасно не надав прокурорам житло, визначається Кабінетом Міністрів України. У разі звільнення прокурором та членами їх сім’ї житла, що належить до державного житлового фонду, воно надається відповідній прокуратурі для повторного заселення. Прокурори мають право на додаткову площу відповідно до статті 49 Житлового Кодексу України, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з наймом (піднаймом) житлових приміщень, до надання їм у встановленому порядку житла для постійного проживання. Умови, механізм та граничний розмір компенсації, яка може виплачуватися прокурорам за найом чи піднайом житлових приміщень, визначається Кабінетом Міністрів України.

            

             Прокурору  та членам його сім’ї, які мешкають разом з ним, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (в тому числі приватизованим), комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія), придбання  палива і користування індивідуальним домашнім телефоном та охоронною сигналізацією.

            Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи можуть продавати на пільгових умовах житлові приміщення прокурорам   із знижкою до 50 відсотків його вартості у разі відсутності у нього житла.

  На індивідуальне і кооперативне житлове будівництво або для придбання квартир чи індивідуальних жилих будинків прокурорам, які потребують поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту визначаються Кабінетом Міністрів України

.

  Прокурорам може надаватися житлова площа за рахунок довготермінових державних кредитів.

  Прокурори мають право на позачергове влаштування дітей у дошкільні навчальні заклади, на позачергове і безоплатне встановлення індивідуальних домашніх телефонів, квартирної охоронної сигналізації.

  Працівники прокуратури та члени їхніх сімей користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуговуванням (в тому числі забезпеченням медикаментами) в державних закладах охорони здоров’я. Члени сімей прокурорів, які проживають разом з ними, обслуговуються в тих медичних закладах, що й працівники прокуратури. Працівникам прокуратури з оплатою 50 відсотків коштом державного бюджету, а членами їхніх сімей за власний рахунок щорічно надається путівка на санаторно-курортне лікування.

Прокурори забезпечуються безплатним службовим обмундируванням, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Генерального прокурора України. 

  Стаття 89. Пенсійне забезпечення прокурорів

  Прокурори зі стажем роботи  не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, а для інвалідів в розмірі 90 відсотків,  до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначені пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.  За кожен повний рік роботи понад 10 років на посадах прокурорів пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

  Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються до заробітку для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цих періодів на даній роботі.

  Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин.

  До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 95 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Служби безпеки, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини,  у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, частково оплачувана відпустка  по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років.

       Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 50 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги.

 За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.  До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім’ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

  Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працювали  в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров¢я, у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників, у зв’язку з обранням їх на виборні посади чи призначенням на інші посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за її призначенням.

  Прокурорам, які визнані інвалідами І або ІІ групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першої цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

У разі обрання прокурора, який має право на отримання пенсії за вислугу років або набуває такого права під час роботи на виборній посаді, народним депутатом України, він має право на пенсію, що обчислюється із заробітку народного депутата або на пенсійне забезпечення за вислугу років на службі в органах прокуратури за його вибором.

  Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу”. Військові прокурори при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців.

  Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на призначення пенсії за вислугою років. Права на призначення пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв’язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння.

  Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

  За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

  Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори, яким призначено пенсію  Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на призначення пенсії за вислугою років. Права на призначення пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв’язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння.

  Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

  За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

 Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

  За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

 Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

 Прокурорам, що не мають право на пенсійне забезпечення, грошова допомога виплачується у разі їх звільнення у випадку ліквідації, реорганізації органу чи установи прокуратури, скорочення чисельності або штату працівників.

  Члени сімей прокурора (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім’ї 80 відсотків – на двох і більше членів сім’ї.  Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників з урахуванням розмірів заробітної плати працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.  Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв’язку з призначенням на вищу посаду,  збільшенням вислуги років, присвоєнням вищого класного чину, почесного звання або наукового ступеня в порядку, передбаченому частинами другою і третьої цієї статті. За бажанням працівника, який продовжує працювати на прокурорських посадах, раніше призначена пенсія перераховується за кожні два роки, незалежно від виникнення підстав для перерахунку пенсій, передбачених цією статтею. Положення цієї статті, за винятком частин чотирнадцятої, п`ятнадцятої і шістнадцятої, поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю, незалежно від часу виходу на пенсію за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею».

 

       Уважаемые  граждане Украины,  поняли о чём  речь идёт в статье 6-й  Проекта  Закона: «При прийнятті нових законів та внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу, передбачених законом гарантій незалежності прокурорів у здійсненні повноважень та їх правової захищеності»?

       А чего бы ни внести в Закон положение о декларации доходов и расходов прокуроров и членов их семей,  на которых распространяются  выше приведённые льготы?  Можно с уровня прокурора района начать.  Слабо? 

        Я не смог подсчитать, во что обходятся налогоплательщикам прокурорские льготы. При подсчёте  размера  только одноразовых выплат при выходе прокурорских на пенсию, в том числе, непонятно в связи с  чем, обслуживающего  и преподавательского  состава (вероятно, им бандиты мстить будут за то, что они таких профессионалов прокуроров  выучили), на карманном калькуляторе у меня  ноликов не хватило.

 

 

        Уважаемые господа прокуроры!   Пистолеты вам дали,  в форму одели, компенсации, какие только придумать можно, предусмотрели, уголовные дела  Вы принимаете к производству, только если они политический или экономический интерес представляют.  

 

       И после всего  этого вы боитесь пикетчиков, находящихся в законодательно неопределеной «непосредственной близости  от  прокуратуры»?  Стыдно!

 

 

      И в заключение.  Прежде чем готовить  законодательный акт такой важности, с чем я думаю  все согласятся, необходимо хотя бы раз за двадцать с лишним лет (с горбачёвских времён не было)  создать комиссию из  числа Народных депутатов Украины, представителей Президента, Представителей Министерства юстиции, Верховного суда, Счётной палаты, при желании,  представителей общественности и проверить состояние дел в  Генеральной Прокуратуре и её областных подразделениях.

 

     Начать  можно с организации приёма граждан, состояния с рассмотрением жалоб,  заявлений и материалов, своевременности принятых по ним решений,  полноты и мотивированности  ответов на них. Изучить соответствие  действительному положению дел статистических данных, представляемых прокуратурой о движении уголовных дел, находящихся в производстве у следователей прокуратуры. А еще - ровести анализ соблюдения  установленных Законом сроков расследования уголовных дел. Провести аттестацию сотрудников.  Да вы, вероятно, и сами знаете,  где и что искать – было бы желание.

    Мы так много рассуждаем о коррупции, ставшей «свинячим гриппом» всей  государственной машины, собираемся  какие-то структуры создавать и, того гляди, миллиард из бюджета на это потребуется. Может лучше  навести порядок  всего в одном органе – Прокуратуре,  основной задачей которой и должна являться борьба с коррупцией. Очистить её от коррупционеров и их покровителей. Принять  необходимый Закон. И где будет та коррупция после этого?

    Вот такие  получились заметки дилетанта.



комментарии [1]

10.12.2009 21:35     Анатолий Судьи шесть или семь раз отменяли постановления следователя прокуратуры "об отказе в возбуждении уг. дела" и все эти постановления суда прокурор Кашарский (г. Торез Донецкая) обжаловал апелляцией. Апелляции неудовлетворены , но прокурор, в аналогичных делах снова, тупо, применяет ст. УПК, уже двенадцать раз разжеванные судами и фактически указывающие на его непрофессиональность. И что же? Настолько прокурор Кашарский показывает себя дубом, что судья, бывший прокурор сссровский, сосет валидол и рыдает от беспомощности... Моё мнение, основанное на решениях судов, вступившие в законную силу - прокуроры сейчас дрянь отчетливая, хамы, неучи, трусы, подонки, маму родную сдадут за деньги,
сволочи и негодяи. Все. Прокурор Петухов (Донецкая обл прок) в штаны писял, будучи свидетелем в су
Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

Как нардеп Продивус руководил Ровенщиной и контролировал янтарные прииски

02. 09. 2024 | 09:10 , ТЕМА

Об этом криминальном герое доводилось писать в далеком 2014 году. Со свержением банды Яныка и подельников Саши-Стоматолога, контролировавших нелегальную добычу янтаря в Полесье, этот вид бизнеса остался бесхозным. Для передела собственности немедленно выдвинулся тогдашний БЮТовец Продивус с боевиками. Это была славная битва! А потом про янтарный беспредел возопил свежеиспеченный министр внутренних дел Аваков и добился-таки ввода в Полесье бойцов Нацгвардии. Бойцы завезли помпы, установили их в полковых палатках и начали мыть… Продивус был теневым хозяином Ровенщины. Об этом на записях Мельниченко докладывал Кучме еще министра Кравченко. Сегодняшний его статус неизвестен. Ссылку на нашу статью десятилетней давности приведем в конце текста, а начнем с фабулы недавнего решения суда по событиям того периода.

фототема (архивное фото)

© фото: .

Спецоперация американских военных в Афганистане: перекур. Фото Марко ди Лауро.

   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: