ТЕМА

"Віртуальний" розбій із реальним строком покарання

21 мая 2010 | 09:43 , Олена Талаєва

Василь Монда, який втік із залу суду, отримав сім років позбавлення волі за розбой. За даними оператора стільникового зв"язку Василь знаходився за кілька кілометрів від місця скоєння злочину. Проте, суд не взяв до уваги цю обставину.


 

 
 
-        Я краще повішусь, ніж сяду. Я нікого не бив, -
сказав по телефону своєму адвокату 24-річний Василь Монда, коли в судовому засіданні була оголошена перерва. Встав з лави підсудних і пішов. Суддя Закарпатського апеляційного суду Федір Вотьканич два з половиною роки тому заочно засудив Василя до семи років тюрми.
-        Хлопець не винний у злочині, за який його судили, -
пояснює Василевий адвокат з Ужгорода Ольга Машкаринець. – Я його просила, аби не тікав із суду. Що  гірше собі зробить. Але Василь дуже боявся тюрми. Його били на слідстві.
        В ніч з 19 на 20 березня 2005 року колишній закарпатський бізнесмен, а нині громадянин Німеччини Андрій Екенбергер приїхав до Ужгорода. Мав улаштувати бізнесові оборудки із українськими партнерами. У своєму авто Екенбергер був із пасажиркою, мешканкою Ужгорода Маргаритою Фелдеші. Жінка попросила відвезти її додому з Німеччини, де вона гостювала у доньки.
        - Екенбергер висадив мене біля воріт, а сам залишився в машині, - згадує Фелдеші. – Я пішла до хати і гукнула чоловіка. Коли повернулась, побачила, що Екенберг лежить на землі, а двоє молодиків б’ють його моєю палицею. Я стала гукати на допомогу, вискочив мій чоловік Микола, але нападники утекли.
        За кілька днів після нападу на німця міліціонери затримали в Ужгороді Василя Монду. Начеб-то хлопець бешкетував на вулиці. Василя арештували на п’ять діб, але рідним стало відомо, що насправді хлопця обвинувачують у нападі на Екенбергера.
-        Екенбергер сам мукачівський, - розповідає Василева
матір Віра. – До того як виїхати в Німеччину жити, працював у Мукачево. Я його добре знала, бо ми працювали разом. Сина не випускали з міліції і я не знала, за що його забрали. Не могла зрозуміти в чому його підозрюють. Я взяла фото сина і пішла до Екенбергера, бо була впевнена, що мій син до бійки не причетний. Син не знав німця, не знав, коли він буде в Ужгороді, на вулиці Міцкевича, як він міг чекати його там і пограбувати?
Віра Монда переконана, що її син не винен у нападі на Екенберга.
-        У ту ніч, коли стався розбій, мій син ночував удома, -
згадує мати. – Моїй старшій доньці було двадцять  років і ми засиділись допізна на кухні, готуючись до свята. А потім полягали спати.
На зустрічі із Екенбергером Віра запевняла, що син не міг
на нього напасти, показувала фото сина.
-        Ви ж бачите, це ж не він, - сказала матір Екенбергерові.
Той погодився. Справді нападник був старшим за Василя , десь років на десять.
У своїх перших свідченнях на слідстві Екенберг казав, що
не впізнав нападників. Мовляв, на вулиці було темно і розгледіти їх не міг.
     І справді, як пізніше встановив захист Василя, вулиця, де стався напад, не була освітлена ліхтарями.
      Виявляється, від кордону з Німеччиною за авто Екенбергера їхав темно-синій малолітражний автомобіль марки «Фольксваген-гольф». Водій малолітражки навіть намагався притиснути авто Екенбергера до узбіччя, але потерпілому вдалось тоді відірватись від переслідувачів.
-        Саме молодики з авто, яке мене переслідувало, були
нападниками, - заявив Екенбергер слідчим. Додав, що в салоні авто-переслідувача було темно і він хіба що розгледів двох хлопців худорлявої статури в темних куртках типу «піджака» і в спортивних шапках. Водій був смаглявим і високим на зріст, а пасажир невисокого росту, світловолосим.
Втім, Екенбергер свої покази надалі змінив. На суді стверджував, що впізнав в одному з нападників Василя Монду, і що ніколи його не забуде.
-        Екенбергер дав неправдиві свідчення на суді, -
обурюється адвокат Машкаринець. – Він не міг у темряві розгледіти обличчя нападників. Аби якось пояснити розходження у своїх свідченнях, придумав, що в автомобілі нападників горіло світло і він встиг добре їх розгледіти та запам’ятати, бо вони переслідували його від кордону.
Під час дізнання по справі слідчий міліції Закарпаття Олександр Готик провів впізнання потерпілим Екенбергером нападників. Але… Екенбергер чекав біля кабінету слідчого і бачив статистів, яких міліціонери запросили для впізнання. Більше того, Василя Монду прикували до руки міліціонера кайданками і … показали Екенбергерові на впізнанні. Зрозуміло, у потерпілого не було сумнівів з приводу того, хто саме напав а нього. Винен той хлопець, якого міліціонери привели у наручниках.
-        Екенбергер хотів, аби йому відшкодували страховку та
матеріальну шкоду, - пояснює адвокат Машкаринець. –В Німеччині страхувальники мали виплатити йому страховку. Сума страховки чимала, це могло бути до 35 тисяч євро. За німецькими законами потерпілому від розбою виплачуються гроші тільки після засудження винних.
     Під час слідства було витребувано роздруківку телефонних розмов сина на момент нападу. Вдалось встановити, що Василь знаходився у радіусі розташування свого будинку, а не за кілька кілометрів – на вулиці Міцкевича, де напали на Екенбергера. Та суддя Вотьканич не взяв до уваги алібі підсудного.
    Судді Апеляційного суду Закарпатської області попервах відправили справу по обвинуваченню Монди на додаткове розслідування. Судді зауважили, що доказів вини підсудних слідством не зібрано. Обвинувачення базується лише на суперечливих показах потерпілих Екенбергера і Фелдеші, що є порушенням норм закону. Слідство мало усунути протиріччя у показах потерпілих і свідків і встановити істину. Адже у своїх перших показах чоловік потерпілої Фелдеші казав, що машина нападників була з багажником типу «дев’ятки, а при проведенні впізнання машини нападників вказав на авто типу «Форд-Сієра». І взагалі впізнав він машину тому… що у неї не горіли ліхтарі позаду і не освітлювався реєстраційний номер. На слідстві потерпіла Фелдеші «впізнавала» нападників, а на суді сказала, що зловмисники зовсім не подібні на підсудних.  
Три місяці слідчий Гетик знову розслідував справу. Він детально вивчив кожен крок Василя… чомусь 19 березня. Приміром, слідчий встановив, що Василь ввечері був в кіно з дівчиною. Що після кіно вони пішли додому. І знову… обвинуватив Василя у нападі на Екенбергера.
-        Я ніскільки не сумніваюсь у тому, що Екенбергер
упізнав Монду як нападника, - сказав слідчий Олександр Гетик у телефонній розмові із кореспондентом. – Впізнання підозрюваного було проведено законно.
    Не побачив порушення закону у проведенні впізнання підозрюваного у наручниках і суддя Закарпатського апеляційного суду Федір Вотьканич.        
    Вже два з половиною роки Василь Монда «у бігах». Переховується за межами Закарпатської області. Його дворічна донька Настя росте без батька. Екенбергер поїхав у Німеччину і отримав страховку. Слідчий Олександр Гетик дослужився у міліції до звання майора.
 


Комментировать статью
Автор*:
Текст*:
Доступно для ввода 800 символов
Проверка*:
 

также читайте

по теме

Как нардеп Продивус руководил Ровенщиной и контролировал янтарные прииски

02. 09. 2024 | 09:10 , ТЕМА

Об этом криминальном герое доводилось писать в далеком 2014 году. Со свержением банды Яныка и подельников Саши-Стоматолога, контролировавших нелегальную добычу янтаря в Полесье, этот вид бизнеса остался бесхозным. Для передела собственности немедленно выдвинулся тогдашний БЮТовец Продивус с боевиками. Это была славная битва! А потом про янтарный беспредел возопил свежеиспеченный министр внутренних дел Аваков и добился-таки ввода в Полесье бойцов Нацгвардии. Бойцы завезли помпы, установили их в полковых палатках и начали мыть… Продивус был теневым хозяином Ровенщины. Об этом на записях Мельниченко докладывал Кучме еще министра Кравченко. Сегодняшний его статус неизвестен. Ссылку на нашу статью десятилетней давности приведем в конце текста, а начнем с фабулы недавнего решения суда по событиям того периода.

новости

фототема (архивное фото)

© фото: .

Старая добрая Англия. Прислуга.
   
новости   |   архив   |   фототема   |   редакция   |   RSS

© 2005 - 2007 «ТЕМА»
Перепечатка материалов в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.
Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание имени и адреса нашего ресурса (гиперссылка).

Код нашей кнопки: